Справа №705/3519/21
3/705/2210/21
10.08.2021 Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши матеріали, які найшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , сержанта контрактної служби, начальника відділення-начальника обмінного пункту військової частини НОМЕР_1 (м.Умань, Черкаської області), за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення серії КИЧк №69 від 09.08.2021, складеного офіцером режимної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , 07 серпня 2021 року близько 08.30 год. військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_1 знаходився в розташуванні підрозділу на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в стані алкогольного сп'яніння (що виражалось у різкому запаху алкоголю із ротової порожнини, нечітке мовлення, невпевнена хода, поведінка, що не відповідає обстановці). Обов'язки військової служби на території частини в умовах особливого періоду виконував в нетверезому стані. Медичним оглядом проведеним 07 серпня 2021 року з використанням алкогольного спеціального технічного засобу «Алконт-М» встановлено, що сержант ОСОБА_1 станом на 09 год.34 хв. 07 серпня 2021 року мав діагноз: «алкогольне сп'яніння» 2,16% (проміле).
Викладене свідчить про перебування військовослужбовця військової служби сержанта ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння на території військової частини (місця служби) НОМЕР_1 в умовах особливого періоду.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, визнав та повністю підтвердив обставини, викладені в протоколі, просив суворо не карати оскільки він усвідомив протиправність своєї поведінки та зробив належні висновки.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-20 КУпАП настає за вчинення дій, передбачених частинами першою або другою цієї статті, тобто розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частинив нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Суддя всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі докази в справі про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Факт вчинення правопорушення та винуватість ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у справі доказами, а саме: протоколом серії КИЧк №69 від 09.08.2021, складеним офіцером режимної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 старший лейтенант ОСОБА_2 ; роздруківкою тесту на алкоголь №245 від 07.08.2021, проведеного стосовно ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Алконт-М», результат якого склав 2,16‰ (проміле) алкоголю в крові; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів №18 від 07.08.2021; поясненнями свідків - начальника станції ФПЗ ОСОБА_3 та командира автомобільного відділення ОСОБА_4 ; витягом з наказу №47 від 30.03.2020 командира військової частини НОМЕР_1 про призначення сержанта ОСОБА_1 на посаду начальника відділення-начальника обмінного пункту військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової). Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію» в Україні настав особливий період. Заходом припинення особливого періоду є демобілізація, але президентом України рішення щодо проведення демобілізації не приймалося.
Питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було предметом судового розгляду і Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 (справа№800/582/14), виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.
На підставі наведеного вище, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, що в сукупності узгоджуються між собою, суддя приходить до переконання, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено. Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім буде накласти нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.172-20, ст. ст. 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачено не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Р.В. Піньковський