Справа № 561/536/21
про відмову у відкритті провадження у справі
10 серпня 2021 року смт. Зарічне
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Снітчук Р.М.,
перевіривши в смт. Зарічне позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Газета Полісся» про скасування рішення зборів засновників і наказу про звільнення з посади, -
12.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Газета Полісся» про скасування рішення зборів засновників від 24.06.2021 року в частині звільнення її з посади директора ПП «Газета Полісся», визнання незаконним та скасування наказу № 31 від 30.06.2021 року про звільнення з посади директора, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення.
Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 16 липня 2021 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків, сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На виконання вказаної ухвали позивачем 26.07.2021 року сплачено судовий збір та подано позовну заяву про скасування рішення загальних зборів засновників ПП «Газета Полісся» від 24.06.2021 року, в частині обрання директора ПП «Газета Полісся» ОСОБА_2 та наказу № 31 від 30.06.2021 року про звільнення її з посади директора ПП «Газета Полісся».
Відповідно до вимог ст. 185, 186 ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Зі змісту позову вбачається, що позивач оскаржує рішення загальних зборів засновників ПП «Газета Полісся» від 24.06.2021 року в частині звільнення її з посади директора та призначення директором ПП «Газета Полісся» ОСОБА_2 , а також наказ № 31 від 30.06.2021 року про її звільнення із займаної посади директора ПП «Газета Полісся».
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.
Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Із позовної заяви вбачається, що предметом позову є правомірність рішень та дій Загальних зборів засновників підприємства щодо звільнення позивача з посади директора. При цьому, позивач звернулася до місцевого загального суду, вважаючи, що в цьому спорі порушені її цивільні права, зокрема, трудові. Тобто, фактично йдеться про припинення її повноважень директора як засновника (учасника) цього підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Водночас, згідно до п. 3 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Таким чином при визначенні підвідомчості справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК України.
Згідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.
За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.
Корпоративні права засновників приватного підприємства є об'єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 65 ГК України, зокрема для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.
Припинення повноважень керівника підприємства, який є його засновником і не перебуває у трудових відносинах з таким підприємством на підставі трудового договору (контракту) відбувається відповідно до ч. 4 ст. 65 ГК України, що за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу підприємства припинити повноваження його засновника як директора міститься не в приписах КЗпП України, а у положеннях Господарського кодексу, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини (Ухвала Верховного Суду від 25.07.2021 р., справа № 761\40582\20, провадження № 61-2426ск21).
Таким чином, під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Реалізація засновником підприємства передбачених законом прав на участь в його управлінні, призначення та відкликання (звільнення) директора відбувається в межах корпоративних відносин.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12.01.2010 № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13.05.2014 № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Зважаючи на викладене, вважаю, що звернення до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав позивача, а не прав у сфері трудових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку цивільного судочинства.
Отже, спір з корпоративних правовідносин виникає щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі який вибув.
Оскільки вказаний спір пов'язаний з реалізацією загальними зборами засновників приватного підприємства права на управління юридичною особою у виді формування органу управління, підстави для прийняття рішення про звільнення з посади директора підприємства, зазначені в його Статуті, тому його слід розглядати за правилами господарського судочинства.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, від 04.09. 2019 у справі № 927/90/19, від 11.06.2019 у справі № 922/2005/18, від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18, від 12.01.2021 року у справі № 127\21764\17.
Таким чином суд дійшов висновку, що вказаний спір виник з приводу корпоративних правовідносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин вважаю за вірне у відкритті провадження у справі відмовити.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
На підставі викладеного і керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ч. 2 - 4 ст. 186 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Газета Полісся» про скасування рішення зборів засновників і наказу про звільнення з посади.
Копію ухвали разом з позовними матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Суддя: Снітчук Р. М.