Ухвала
09 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 2-2358/11
провадження № 61-19257св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Накопії Софії Бежанівни, заінтересована особа - стягувач ОСОБА_2 ,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Подліянової Г. С., Кочеткової І. В.,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця незаконними щодо розрахунків заборгованості за аліментами від 04 червня 2019 року та від 31 серпня 2019 року та скасувати їх.
Ленінський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 12 червня 2020 року скаргу задовольнив. Визнав неправомірними та скасував розрахунки заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Накопія С. Б. від 04 червня 2019 року та від 31 серпня 2019 року.
Запорізький апеляційний суд постановою від 24 листопада 2020 року ухвалу
Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовив.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 25 грудня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 червня 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Накопії Софії Бежанівни, заінтересована особа - стягувач ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун
М. Є. Червинська