ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
11 серпня 2021 року м. Херсон Справа № 923/987/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., за участю секретаря судового засідання Степановій Н.Д., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗДОБИЧ "(02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 64, офіс 8, код ЄДРПОУ 41055889)
до: Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра (73000, м. Херсон, вул. Торгова, 37, код ЄДРПОУ 01039040)
про стягнення 22827987 грн
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув
20.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗДОБИЧ» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра (надалі - відповідач), яким просить стягнути 22827987 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.07.2021 постановлено позовну заяву залишити без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки позовної заяви.
28.07.2021 на виконання вимог ухвали суду від 26.07.2021 позивач надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази сплати судового збору у сумі 342419 грн. 80 коп., який зараховано до Державного бюджету.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 11 серпня 2021 року о 10:00.
30.07.2021 від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову, за змістом якої відповідач позовні вимоги визнає повністю та підтверджує споживання ним електричної енергії в обсязі, зазначеному позивачем у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 10.08.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності учасника судового процесу.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У відповідності до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
З урахуванням наведених норм суд задовольняє позовні вимоги, при цьому встановивши, що позовні вимоги позивача правомірні і ґрунтуються на нормах чинного законодавства, і з огляду на наступне.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до оголошення № UA-2021-03-26-010370-c, яке розміщене на авторизованому електронному майданчику на веб-порталі Уповноваженого органу публічних закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender UA-2021-03-26-010370-c, замовником торгів - відповідачем 26.03.2021 року було оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю електричної енергії. 05.05.2021 року за результатами вказаних торгів між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 02-14/144 (надалі-Договір).
В Договорі Сторони окремо іменуються: позивач - постачальник, а відповідач- споживач.
Відповідно до п.2.1. Договору укладеного між позивачем та відповідачем: «За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Найменування предмету закупівлі ДК 021: 2015: 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія). Кількість - 1 441 000 кВт/год.».
Відповідно до п.3.4. Договору: «Строк поставки: до 30.06.2021 року.»
Згідно п.3.5. Договору: «Місце доставки товарів (поставки електричної енергії): За місцем знаходження об'єктів Замовника на території м. Херсон та Херсонської області.».
Згідно п.5.1. Договору: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2грн.50 коп. без ПДВ. ПДВ 0 грн. 50 коп., разом з ПДВ 3 грн.00 коп. (три грн. 00 коп.). Загальна вартість цього Договору становить 3 602 500,00 грн. без ПДВ. ПДВ 720 500 грн. разом з ПДВ 4 323 000,00 грн. (чотири мільйона триста двадцять три тисячі гривень 00 копійок). Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.».
Згідно п.5.8. Договору: «Споживач здійснює оплату за фактично спожиту електричну енергію за фактичними показами засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду.».
Згідно пп.4 п.6.2. Договору: «Споживач зобов'язується: протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим Договором, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію».
Згідно п.13.1. Договору: «Цей Договір набирає чинності з 05.05.2021 року та діє до 30.06.2021 року, а в частині виконання зобов'язань щодо поставки та оплати товару - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.».
Закон України «Про ринок електричної енергії» в преамбулі визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії також регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Приписами ч.1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Позивач здійснює постачання електричної енергії на підставі ліцензії згідно Постанови Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП від 31.05.2019 року за № 902.
Під час виконання Договору 14.05.2021 року на адресу позивача надійшов лист (вих.№06/14/) від відповідача стосовно необхідності припинення постачання електроенергії у зв'язку з закінченням об'єму електроенергії з 0 годин 13.05.21р.
14.05.21р. Позивач одночасно звернувся до відповідача, відповідного оператора системи - Акціонерного товариства «Херсонобленерго», та постачальника «останньої надії» - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» з листом про необхідність припинення електричної енергії у зв'язку із закінченням лімітів починаючи з 04.06.2021р.
27.05.2021 року АТ «Херсонобленерго» своїм листом (вих.№46-038792-12) повідомило Позивача про те, що закінчення лімітів електричної енергії не є підставою для припинення постачання електричної енергії.
28.05.21р. позивач повторно звернувся до відповідача, відповідного оператора системи - АТ «Херсонобленерго», та постачальника «останньої надії» з листом про необхідність припинення електричної енергії починаючи з 21.06.2021р. у зв'язку із достроковим розірванням договору, з обов'язковим завчасним попередженням за 20 календарних днів (п.6.2.2. ПРРЕЕ).
Фактично договір був достроково розірваний Сторонами 21.06.2021 року згідно укладеної угоди про розірвання від 18.06.2021 року., та перехід постачання електричної енергії Відповідачу на постачальника «останньої надії» - ДПЗД «Укрінтеренерго» фактично відбувся 21.06.2021 року.
Позивач здійснював фактичне постачання електричної енергії починаючи з 05.05.2021 року по 20.06.2021 року включно.
В травні 2021 року позивачем було фактично поставлено електричної енергії Відповідачу - 8 322 097 кВт/год на загальну суму 24 966 291 грн. виходячи з розрахунку 3 грн.00 коп. за 1 кВт/год (з ПДВ), що підтверджується:
- з 01.05.21р. по 04.05.21р. - згідно умов іншого договору №10.03/1Е/02-14/143 від 15.03.21р. на суму 1 746 297 грн. в обсязі 582 099 кВт/год. (Відповідачем сплачено повністю).
- з 05.05.21р. по 12.05.21р. актом № 0000-000435 приймання-передачі електричної енергії від 12.05.21р. на суму 4 323 000 грн. в обсязі 1 441 000 кВт/год (Відповідачем сплачено повністю);
- з 13.05.21р. по 31.05.21р. актом № 0000-000509 приймання-передачі електричної енергії від 31.05.21р. на суму 18 896 994 грн. в обсязі 6 298 998 кВт/год. (направлено на адресу відповідача 08.06.21р., отримано відповідачем 10.06.21р.).
Матеріали справи містять акт приймання-передачі електричної енергії № 0000-000509 приймання-передачі електричної енергії від 31.05.21р. на суму 18 896 994 грн. в обсязі 6 298 998 кВт/год.
На підтвердження спожитого відповідачем обсягу електричної енергії позивач подав в матеріали справи Звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів позивача наданого супровідним листом (вих. № 44/06-043650) від 14.06.2021 року адміністратором комерційного обліку, функції якого у Херсонській області виконує АТ "Херсонобленерго" про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами та точками розподілу відповідача. Факт споживання об'єму електричної енергії відповідачем в травні 2021 року на загальну суму 8 322 097 кВт/год.
У червні 2021 року позивачем було фактично поставлено електричної енергії відповідачу в об'ємі 1 310 331 кВт/год на загальну суму 3 930 993 грн. 00 коп. виходячи з розрахунку 3 грн. 00 коп за 1 кВт/год (з ПДВ), що підтверджується:
- з 01.06.2021 по 20.06.2021 актом № 0000-000596 приймання-передачі електричної енергії від 30.06.2021 р. на суму 3 930 993 грн. в обсязі 1 310 331 кВт/год., який було направлено відповідачу 14.07.2021 р.
Також факт споживання об'єму електричної енергії відповідачем у червні 2021 року об'ємом 1 310 331 кВт/год підтверджується Звітом щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів позивача наданого супровідним листом адміністратором комерційного обліку, функції якого у Херсонській області виконує АТ «Херсонобленерго» про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами та точками розподілу відповідача.
У заяві про визнання позову, відповідач також зазначає, що протягом травня 2021 року Басейновим управлінням водних ресурсів нижнього Дніпра фактично було спожито електричної енергії - 8 322 097 кВт/год на загальну суму 24 966 291 грн. виходячи з розрахунку 3 грн. 00 коп. за 1 кВт/год (з ПДВ). Тобто, на 6 298 998 кВт/год більше, ніж передбачено умовами договору. Вартість спожитої надлишкової електричної енергії становить 18 896 994 грн. З 01 червня 2021 року по 20 червня 2021 року Басейновим управлінням водних ресурсів нижнього Дніпра фактично спожито електричної енергії - 1 310 331 кВт/год на загальну суму 3 930 993 грн. виходячи з розрахунку 3 грн. 00 коп. за 1 кВт/год.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною 1 статі 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі").
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 12 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відповідно до п. 47 ч.1 ст. 2 БК України в редакції, чинній на момент укладення договору, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 БК України).
Бюджетні установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
Враховуючи наведені приписи законодавства відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів), є замовником послуг в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, а отже зобов'язання відповідача перед позивачем відповідно до укладеного договору щодо розрахунку за електричну енергію обмежувались обсягом замовлення електричної енергії який дорівнював 1 441 000 кВт/год.
Також суд зазначає, що оскільки відповідач є бюджетною установою, і постачання електричної енергії фінансувалось за рахунок бюджетних коштів, то узгодження постачання електричної енергії у спірний період мало б відбутися з дотриманням передбаченої законом процедури закупівлі, а відтак договір повинен укладатися в порядку, передбаченому Законом України "Про публічні закупівлі".
Тому між сторонами не могли бути оформлені договірні відносини у інший спосіб, в тому числі спрощений, оскільки вказане б суперечило приписам зазначеного Закону.
В даній справі правовою підставою звернення з позовними вимогами Позивач обрав положення статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18.
Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що 12.05.21р. закінчився договірний обсяг електричної енергії, передбачений умовами договору, а припинити постачання електричної енергії позивач не мав законних підстав, починаючи з 13.05.2021р. позивач вимушений був здійснювати фактичне постачання електричної енергії понад об'єм передбачений умовами договору. При цьому, відповідач продовжив споживати електричну енергію.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, в травні 2021 року позивачем було фактично поставлено електричної енергії відповідачу - 8 322 097 кВт/год на загальну суму 24 966 291 грн. виходячи з розрахунку 3 грн.00 коп. за 1 кВт/год (з ПДВ).
Таким чином, відповідач отримав від позивача електричну енергію загальною вартістю 18 896 994 грн. поза об'ємами електричної енергії, який було погоджено умовами договору.
В червні 2021 року позивач поставив відповідачу електричну енергію об'ємом 1 310 331 кВт/год на суму 3 930 993 грн.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Суд встановив, що позивач звертався до відповідача з вимогою від 23.06.2021, про оплату відповідачем вартості електричної енергії, спожитої у травні 2021 року (13.05.21р.-31.05.21р.). Однак відповідач коштів не сплатив. При цьому, відповідач надав відповідь від 06.07.2021 р. № 06/688 на вказану вимогу, в якій зазначив, що відповідно до показників приборів обліку електроенергії, з 13 травня по 31 травня 2021 року обсяг спожитої електроенергії склав 6 298 998 кВт.год. та зазначено, що органи Державного казначейства України не реєструють та не оплачують фінансові зобов'язання у разі відсутності відповідного бюджетного зобов'язання.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України.
Зважаючи на викладене, враховуючи встановлення судом факту отримання відповідачем спірної електричної енергії, підтвердження відповідачем факту отримання електричної енергії, подання відповідачем заяви про визнання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 22 827 987 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи визнання відповідачем позову, суд на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» 50% витрат зі сплати судового збору у розмірі грн. покладає на відповідача, а 50% витрат зі сплати судового збору у розмірі грн. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Торгова, буд. 37, код ЄДРПОУ 01039040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗДОБИЧ» (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 64, офіс 8, код ЄДРПОУ 41055889) грошові кошти за спожиту електричну енергію у розмірі 22827987 грн. 00 коп. (двадцять два мільйони вісімсот двадцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 00 копійок) та судові витрати в сумі 171206 грн. 40 коп. (сто сімдесят одна тисяча двісті шість гривень 40 копійок) по сплаті судового збору.
3.Головному управлінню державної казначейської служби України у Херсонській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗДОБИЧ» (02089, м. Київ, вул. Радистів, буд. 64, офіс 8, код ЄДРПОУ 41055889) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 171 206 грн. 40 коп. (сто сімдесят одна тисяча двісті шість гривень 40 копійок).
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів ч.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Л.М. Немченко