Справа №643/7188/18 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/392/21 Доповідач: ОСОБА_2
10 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Московського районного суду м.Харкова від 20 лютого 2020 року,-
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.12.2017 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.317, ч.1 ст.309, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України частково приєднано покарання, невідбуте за вироком Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у вигляді 1 року позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.
Згідно вироку, ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він на початку квітня 2018 року, точний час не встановлений, маючи умисел, спрямований на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, і, реалізуючи його, діючи повторно у невстановлений час, при невстановлених обставинах, із невстановлених інгредієнтів виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, після виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, залишався особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, який ОСОБА_7 зберігав у скляній банці об'ємом 0,5 літри на нижній полиці тумбочки, розташованої на кухні, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого використання для виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого. Остаточну реакцію, для отримання особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, повинен був довести пізніше.
13.04.2018, в період часу з 15.40 год. до 16.31 год., в ході обшуку квартири АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходився у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, в присутності останнього та двох понятих виявлена і вилучена скляна банка об'ємом 0,5 літри з речовиною коричневого кольору об'ємом 447,5 грам, згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 1025 від 15.05.2018, надана на дослідження рідина містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, загальна маса якого у перерахунку на суху речовину складає: 0,6803 грам, обіг якого заборонено згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, концентрат з макової соломи віднесений до списку № 1 таблиці № 1, який затверджений вищевказаною постановою, який ОСОБА_7 повторно незаконно зберігав для подальшого використання для виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу опію ацетильованого, без мети збуту.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження. Врахувати думку захисника щодо суворості покаранн призначеного обвинуваченому та призначити покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, не повязане із позбавленням волі, у вигляді штрафу.
В обгрунтування посилається на те, що судом необгрунтовано зазначено у вироку суду про неможливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Оскільки обвинувачений особисто вживав наркотичний засіб без участі інших осіб, без росповсюдження; своїми діями ніякої шкоди нікому не спричинив; від даного злочину нікто не постраждав.
Також вказує на те, що суд немотивував своє рішення, щодо необхідності ізолювати обвинуваченого від суспільства.
Щодо призначеної міри покарання, то на думку захисту вона є надто сурова, та судом не враховано всіх помякшуючих обставин, а саме те, що він проходе курс лікування від наркоманії; має нареченну та призначена дата шлюбу на 15.04.2020 року; обвинувачений має ряд тяжких захворювань (хронічний токсикологічний гепатит; токсична церебрастенія; нейро-циркуляторна дистонія по гіпертонічному типу); діяння скоєні обвинуваченим є малозначними.
Водночас просить змінити вирок та призначити обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, не повязане із позбавленням волі.
При цьому, апелянт просить долучити до матеріалів справи відомості, що характерізують обвинуваченого, які не були долучені в суді першої інстанції внаслідок відсутності захисника, а саме: Довідку відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 20.03.2020 року, про підтвердження факту, що обвинувачений має сімейні відносини; Виписку із амбулаторної картки обвинуваченого від 17.03.2020 року КНП міська поліклініка № 24, щодо проблем його стану здоровя; Копію адвокатського запиту до органу пробації відносно обвинуваченого, щодо виконування обовязків покладенних на нього ст.76 КК України.
Допитати свідків: наречену обвинуваченого - ОСОБА_9 ; працівників центру реабілітації ГО «Перехід-України» - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проте задоволення апеляційної скарги захисника та просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла наступного.
Висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряє.
Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_7 покарання суд діяв з дотриманням вимог ст.ст.50, 65 КК України, а саме.
Врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, не працює, постійного місця мешкання не має, знаходиться у центрі реабілітації ГО «Перехід-Україна» з метою проходження курсу соціальної адаптації від наркотичної залежності. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.04.2018, ОСОБА_7 перебуває у стані наркотичного (опіатного) сп'яніння (а.с.35).
Згідно з Актом № 216 судово-наркологічної експертизи від 22 травня 2018 р., у ОСОБА_7 встановлений діагноз: синдром залежності від опіоїдів, потребує лікування від наркоманії, протипоказань не має (а.с.36).
Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом враховано обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника, щодо суворості призначеного покарання, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 скоїв нетяжкий злочин в період іспитового строку, не працює, не одружений, раніше судимий.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 , а також попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без його ізоляції від суспільства, тобто лише при позбавленні волі, а призначення більш м'якого виду покарання із застосуванням ст..69 КК України - не стане ефективним та дієвим для досягнення мети виправлення.
Такий вид і міра покарання, на думку колегії суддів, буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів.
Отже, апеляційні вимоги обвинуваченого про можливість призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст.69 КК України є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Також є безпідставними доводи захисника про призначення ОСОБА_7 покарання не пов'язаного із позбавленням волі, оскільки він вчинив даний злочин в період іспитового строку.
Щодо апеляційних доводів захисника про те, що судом не враховано, та не долучено до матеріалів справи відомості, що характеризують особу обвинуваченого, то вони є безпідставними, оскільки матеріали справи містять дані характеризуючи особу винного, в тому числі і ті, на які посилається захисник.
Що ж стосується клопотання захисника про допит свідків, які не були заявлені по справі, колегія суддів зазначає, що судовий розгляд в суді першої інстанції здійснювався відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, отже апеляційний суд позбавлений можливості їх перевірити шляхом дослідження доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного вироку, не вбачається.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Московського районного суду м.Харкова від 20 лютого 2020 рокуу відношенні ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді: