Справа № 638/10280/21
Провадження № 3/638/2844/21
Іменем України
11 серпня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №205307 від 23 червня 2021 року, ОСОБА_1 23 червня 2021 року о 12 год 30 хв у м. Харкові по пр-т. Людвіга Свободи, 30/3, біля метро Олексіївська, самовільно здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а саме сигаретами марок LD 30 пачок, Комплімент 20 пачок, UT 20 пачок, чим порушив ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правилами ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Судом враховується, що у рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08 червня 1976 року, Європейський суд з прав людини сформував критерії (тест Енгеля), для визначення поняття «кримінальне обвинувачення». для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод поняття «кримінальне обвинувачення» має автономне значення, а не обмежується лише кваліфікацією «криміналу» згідно з національним законодавством. При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією. Наприклад, обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції і т.д. Таким чином, протокол, що є предметом розгляду у цій справі є, з урахуванням «тесту Енгеля», кримінальним обвинуваченням, і суд має забезпечити гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції.
Частиною 1 статті 156 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля» та цивільного законодавства, роздрібна торгівля це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг за гроші.
Відповідно до частини 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Порядок виготовлення та використання марок акцизного збору регулюється Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251.
Так, судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №205307 від 23 червня 2021 року, диск відеозапису з бодікамери поліцейського та письмові пояснення ОСОБА_1 .
Відповідно до диспозиції частини першої статті 156 КУпАП адміністративна відповідальність настає лише за торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного збору. Торгівля, у розумінні чинного цивільного та господарського законодавства це укладання договорів купівлі-продажу.
Проте, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №205307 від 23 червня 2021 року, у ньому не викладено суть адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.1 ст.156 КУпАП, а саме щодо здійснення продажу тютюновими виробами без марок акцизного збору, оскільки відповідно до протоколу « ОСОБА_1 самовільно здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами, а саме сигаретами».
Суд не враховує долучену до протоколу довідку інспектора УПП в Харківській області Дениса Щербіни, в якій останній просить при розгляді справи вважати дійсним частину четверту статті 156 КУпАП а у фабулі вважати, що торгівля відбувалась тютюновими виробами без марок акцизного збору, оскільки після складання протоколу та вручення його копії особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, забороняється внесення будь-яких відомостей і змін до його змісту.
Окрім того, суд зазначає, що з дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучений до протоколу, не вбачається, що ОСОБА_1 здійснював торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного збору, оскільки на відеозапису торгівлю здійснює особа жіночої статі, а ОСОБА_1 взагалі відсутній на відеозапису. Таким чином, відеозапис є неналежним доказом та не враховується судом при розгляді справи.
Отже, матеріали справи не містять жодного доказу, який би доводив ведення ОСОБА_1 торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного збору.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази продажу ОСОБА_1 тютюнових виробів без марок акцизного збору. Фактично, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, у справі відсутні будь-які докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення.
У п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
За таких обставин, враховуючи відсутність об'єктивних та безсумнівних доказів факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що підстав для притягнення останньої до відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП не вбачається через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 156, 252, 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя І.П. Латка