Справа № 752/17908/18
Провадження № 6/752/52/21
08 липня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Коротун Т.В.,
вирішивши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Буняка Юрія Ігоровича про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еліт-Прайм» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,
встановив:
преставник ОСОБА_1 - адвокат Буняк Ю.І. звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення у цивільній справі № 752/17908/18 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еліт-Прайм» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.
В обґрунтування заяви, вказувала, що внаслідок тяжких фінансових обставин вона не має можливості відразу в повному обсязі виконати судове рішення. Вказує, що вона перебуває у тяжкому матеріальному стані, оскільки є пенсіонеркою, єдиним джерелом доходу відповідачки є пенсія. Крім того, зазначила, що вона змушена щомісячно сплачувати за житлово-комунальні послуги. Посилаючись на вказані обставини просила розстрочити виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05.09.2019 року шістьма рівними частинами по 5 305,10 грн. і останьою частиною у розмірі 5 305,12 грн.
Заявниця та її представник в судовому засіданні відсутні, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суд не повідомляли.
Суд дослідивши матеріали заяви встановив наступне.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 05.09.2019 року позовні вимоги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еліт-Прайм» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еліт-Прайм» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 35 373, 72 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762, 00 грн., що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 37 135 (тридцять сім тисяч сто тридцять п'ять) гривень 72 копійки. Постановою Київського апеляційного суду від 05.02.2020 року зазначене вище рішення залишено без змін.
Згідно ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України віл 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Тобто, підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В постанові Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435ЦПК України і ст. 33 ЗУ «Провиконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, в той же час, невиконання судових рішень нівелює принцип обов'язковості виконання судових рішень.
Положеннями статей 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак, звернувшись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду заявником не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а відтак зазначена заява задоволенню не підлягає
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 267, 353, 435 ЦПК України, суд, у х в ухва л и в:
заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Буняка Юрія Ігоровича про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еліт-Прайм» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк