Справа № 752/22214/16-ц
Провадження № 4-с/752/232/21
10 серпня 2021 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., перевіривши матеріалами скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) старший державний виконавець Галас Галини Іванівни, ОСОБА_2 на дії державного виконавця,
Заявник звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва з вказаною скаргою та просить визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галас Г.І. від 18 грудня 2020 року про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною у ВП №57116426.
23 липня 2021 року протоколом атоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Машкевич К.В.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Частинами 1,3,4,6 статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Виходячи з цього, строки для подання скарги на рішення державного виконавця є процесуальними та можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
Суд враховує при цьому, що відповідно до абз.4 п.16 постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові.
В той же час, в абз.3 даного пункту зазначено, що строки звернення до суду є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.
Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
Тобто, як з точки зору гл.6 ЦПК України, так і з даної постанови Пленуму, право на звернення до суду є строковим.
З точки зору ч.3 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Заявник звернулася до суду зі скаргою на рішення старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та просить визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галас Г.І. від 18 грудня 2020 року про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною у ВП №57116426.
В той же час, з матеріалів скарги вбачається, що заявник звертається до суду вдруге з вказаною скаргою.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 05 квітня 2021 року справу за скаргою ОСОБА_3 на рішення старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галас Галини Іванівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Вбачається, що заявник оскаржує дії державного виконавця, а саме постанову про визначення часу та (або) місця побачення стягувача з дитиною у виконавчому провадженні №57116426 від 18 грудня 2020 року.
При цьому, в матеріалах скарги відсутнє клопотання заявника про поновлення вказаного процесуального строку на звернення до суду зі скаргою.
Відповідно до ст.1 Закона України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішеннівід 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі протии Греції, заява №183571/91» (CaseofHornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи з вищенаведеного, прихожу до висновку про залишення скарги без розгляду у зв'язку з закінченням процесуального строку на звернення до суду зі скаргою та у відсутності клопотання про поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 447, 449 ЦПК України, суддя,
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) старший державний виконавець Галас Галини Іванівни, ОСОБА_2 на дії державного виконавця, залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що залишення скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду на загальних підставах, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення скарги без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В.Машкевич