Справа № 826/6904/15 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
09 серпня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішення,
Публічне акціонерне товариство "Державна продовольча-зернова корпорація України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2014 року №139826552206, яким нараховано пеню за порушення термінів ЗЕД у сумі 1 053 835,31 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2015 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 року №139826552206, яким ПАТ "Державна продовольча-зернова корпорація України" нараховано пеню за порушення термінів ЗЕД у сумі 1 053 835,31 грн.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління України у місті Києві - залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2015 року - без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до банку грошові кошти надійшли вчасно, що, у свою чергу, спростовує доводи відповідача про порушення позивачем приписів Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зокрема щодо несвоєчасного повернення валютних коштів.
Постановою Верховного Суду від 27.06.2019 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховним Судом звернуто увагу на необхідності дослідження та оцінки обставини щодо надходження валютної виручки при виконанні контракту № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року, а також встановлення, яка з дат та за якими сумами є граничною для повернення валютної виручки за контрактом №ЕХР120214-1 від 12.02.2014 року; визначити, чи зазначена судами дата граничного строку надходження товару - 10.06.2014 року, є обставиною, встановленою податковим органом в ході перевірки.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з 12.09.2014 року по 18.09.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" з питань дотримання вимог валютного законодавства України, згідно з повідомленнями ПАТ "Укрексімбанк" від 09.07.2014 року №153-02/2470 (вх.ДПІ 14.07.2014 року №35698/10) та ПАТ "ПУМБ" від 06.08.2014 року (вх.ДПІ 11.08.2014 року №41374/10), відповідно до затвердженого плану перевірки (далі також - спірна перевірка), за результатами якої складено Акт від 24.09.2014 року №885/26-55-22-06/37243279 (далі також - Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акта перевірки контролюючим органом встановлено:
- несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 27,00 дол. США (екв.349,72 грн.) на 47 днів з 04.07.2014 року по 19.08.2014 року по контракту № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року з "Guangzhou Green Oil Industrial CО LTD" (Китай), що є порушенням статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-BP "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями;
- несвоєчасне повернення валютних коштів в сумі 30 000 000,00 дол. США, в тому числі: по сумі 30 000 000,00 дол. США (екв.346 640 922,20 грн.) - на 1 день, по сумі 200 000,00 дол. США (екв.2 330 932,60) - на 1 день по контракту № ЕХР120214-1 від 12.02.2014 з "Grain Trading Group AG" (Швейцарія), що є порушенням статті 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями.
Саме такі числові показники було зазначено контролюючим органом.
В подальшому, на підставі Акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 13.10.2014 року №139826552206, яким нараховано пеню за порушення термінів ЗЕД у сумі 1 053 835,31 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з підпунктами 21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 78.8 статті 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.1 та абзацу 1 пункту 86. 3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було дотримано процедуру здійснення документальної позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів.
Щодо суті встановлених ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві порушень позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року з "Guangzhou Green Oil Industrial Cо LTD" (Китай), суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 13 статті 1 Законом України від 16.04.1991 року № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №959) зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Статтею 387 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.
Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №185/94) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Постановою Правління Національного банку України від 23.09.2013 року №453 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі також - Постанова №453), установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів (пункт 1).
Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року затверджено "Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" (далі також - Інструкція).
Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 Інструкції, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).
Пунктами 4.1, 4.2 розділу 4 Інструкції встановлено, що Банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки.
Банки зобов'язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями його клієнтів. Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом строку, визначеного в Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 № 601, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за № 1646/10245.
Відповідно до пункту 5.9 розділу 5 Інструкції Банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.
Відповідно до змісту Акта перевірки (стор.3) ПАТ "ДПЗКУ" (Продавець) укладено зовнішньоекономічний експортний контракт № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року з "Guangzhou Green Oil Industrial Cо LTD" (Китай) (Покупець) на продаж ячменю 3-го класу в кількості 1000,00 м.тонн+-10% в опціоні по ціні 270, 00 дол. США. Умови поставки CFR контейнерний термінал порту Хуанпу.
На виконання умов контракту (пункт 3.4), відповідно до митної декларації від 04.04.2014 року №2357 ПАТ "ДПЗКУ" експортувало ячменю на суму 77 220, 00 дол. США (еквів. 866 655, 50 грн.).
Так, відповідно до даних про виконання експортних контрактів ПАТ "ДПЗКУ" станом на 18.09.2014 року за вказаним контрактом (Додаток №3 до Акта перевірки), контролюючим органом встановлено, що граничний строк надходження валютної виручки 03.07.2014 року, в той час як, згідно з виписками банку на валютний рахунок ПАТ "ДПЗКУ" надійшло 77 220,00 дол. США (еквів. 349,72 грн.) 19.08.2014 року, тобто, з порушенням строків розрахунків на 47 днів.
Судом встановлено правильність розрахунку граничного строку надходження валютної виручки в частині застосування 90-денного терміну у відповідності до Постанови №453.
Із змісту Акта перевірки висновується, що підставою для встановлення порушення позивачем Закону №185/94 є виписки ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з валютного рахунку по контрактах та митних декларацій.
В межах спірної перевірки відповідачем встановлено, що уповноваженим банком ПАТ "ДПЗКУ" за експортним контрактом № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року є ПАТ "ПУМБ".
До матеріалів справи відповідачем долучено Довідку ПАТ "ПУМБ" від 06.08.2014 року №КНО-67.2/788, надіслану на виконання вимог пункту 5.9 Інструкції, згідно з якою, відповідачу надіслано інформацію про виявлені факти порушень ПАТ "ДПЗКУ" законодавчо встановлених строків розрахунків за контрактом № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року (дата оформлення митної декларації за експортною операцією 04.04.2014 року) станом на 01.08.2014 року.
В свою чергу, позивачем зазначена інформація не спростована, здійснення контролю ПАТ "ПУМБ" за експортним контрактом № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року ПАТ "ДПЗКУ" не заперечується.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем визначено граничний строк надходження валютної виручки за експортним контрактом № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року безпідставно.
В свою чергу, на переконання суду, долучений позивачем до додаткових пояснень від 05.11.2019 року лист-відповідь АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 08.10.2019 року №153-00/183, в якому, на запит позивача повідомлено, що кошти в сумі 77 220, 00 грн. дол.США по контракту № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року на розподільчий та/або поточний рахунок АТ "ДПЗКУ", відкритий в АТ "Укрексімбанк", 19.08.2014 року не зараховувалися, не спростовує встановлених відповідачем під час спірної перевірки обставин, та не є доказом відсутності повноважень контролю у ПАТ "ПУМБ" за експортним контрактом № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року.
Зокрема, під час розгляду справи позивачем не заперечується факт існування митної декларації 04.04.2014 року №2357, згідно з якої ПАТ "ДПЗКУ" експортувало ячменю на суму 77 220, 00 дол. США (еквів. 866 655, 50 грн.).
Враховуючи вищевикладене, доводи позивача в межах встановлених ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві порушень вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року з "Guangzhou Green Oil Industrial Cо LTD" (Китай), не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, висновки акта перевірки про несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 27,00 дол. США (екв.349,72 грн.) на 47 днів з 04.07.2014 року по 19.08.2014 року по контракту № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року з "Guangzhou Green Oil Industrial CО LTD" (Китай) є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому нарахування пені за ненадходження валютної виручки у розмірі 45,06 грн. є правомірним.
Щодо суті встановлених ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві порушень позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом № ЕХР120214-1 від 12.02.2014 з "Grain Trading Group AG" (Швейцарія), суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 2 Закону №185/94 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
На спірні правовідносини також розповсюджуються строки, встановлені пунктом 1 Постанови №453.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. розділу 3 Інструкції, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання висновку.
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції.
При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку. При цьому банк повинен надати клієнту належним чином оформлене письмове повідомлення про списання коштів з рахунку банку на користь нерезидента, яке зобов'язане містити таку інформацію: назва нерезидента та банк нерезидента, № договору та № акредитива, валюта платежу та сума списаних коштів, дата списання коштів з рахунку банку.
Відповідно до змісту Акта перевірки (стор.4) ПАТ "ДПЗКУ" (Покупець) укладено зовнішньоекономічний експортний контракт № ЕХР120214-1 від 12.02.2014 з "Grain Trading Group AG" (Швейцарія) (Продавець) на купівлю кукурудзи для кормових цілей в кількості 180 000,00 м.т. по ціні 278, 00 дол. США. Загальна вартість контракту 50 050 000,00 дол.США+-10%. Умови поставки СФР один безпечний причал одного безпечного порту Південного Китаю.
На виконання умов контракту, відповідно до виписки банку (а.с.27, т.1), 12.03.2014 року ПАТ "ДПЗКУ" з валютного рахунку перераховано на користь нерезидента "Grain Trading Group AG" (Швейцарія) валютні кошти в сумі 38 000 000, 00 дол.США (еквів. 353 305 000, 00 грн.), що також підтверджується позивачем.
Згідно з пунктом 5 зовнішньоекономічного контракту №ЕХР120214-1 від 12.02.2014 року, укладеного між ПАТ "ДПЗКУ" (Покупець) та "Grain Trading Group AG" (Продавець), оплата за товар проводиться в доларах США шляхом банківського переводу на валютний рахунок продавця. У випадку, якщо продавець не здійснить відвантаження товару в період, зазначений у пункті 4.1. Контракту, то він зобов'язаний повернути отриману передплату в повному обсязі не пізніше 90 календарних днів від дати оплати.
Отже, висновується, що саме з 12.03.2014 року, тобто з дати перерахування передоплати, обраховується строк у 90 календарних днів для повернення отриманої Продавцем-нерезидентом передоплати у разі не здійснення відвантаження товару у передбачений Контрактом період.
Контролюючим органом в Акті перевірки встановлено, що граничним строком є 10.06.2014 року, що є правомірним.
Відповідачем у ході перевірки встановлено, що ПАТ "ДПЗКУ" товару не отримало, та у зв'язку із невиконанням умов контракту валютні кошти в сумі 38 000 000, 00 дол. США (еквів. 442 785 534,80 грн.) нерезидентом повернуті на основний валютний рахунок товариства.
Контролюючий орган дійшов до висновку про те, що валютні кошти повернуті нерезидентом із порушенням строків розрахунків на 1 день.
Так, відповідно до даних про виконання експортних контрактів ПАТ "ДПЗКУ" станом на 18.09.2014 року за вказаним контрактом (Додаток №4 до Акта перевірки), контролюючим органом встановлено, що граничний строк надходження валютної виручки 10.06.2014 року: на валютний рахунок ПАТ "ДПЗКУ" надійшло повернення коштів у сумі 8 000 000, 00 дол.США 20.05.2014 року, в той час, як повернення коштів у загальній сумі 30 000 000 дол.США надійшли: сума 2 000 000, 00 дол.США - 11.06.2014 року; сума 27 800 000, 00 дол.США - 11.06.2014 року, тобто з порушенням у 1 день; сума 200 000 дол.США - 12.06.2014 року, тобто з порушенням у 2 дні (водночас, контролюючим органом зазначено порушення в 1 день).
Разом з тим, з матеріалів справи, а саме, з виписки картки рахунку ПАТ "ДПЗКУ" за 01.03.2014-01.07.2014 року та листа-відповіді уповноваженого банку по контракту №ЕХР120214-1 від 12.02.2014 року АТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 08.10.2019 року №153-00/183 встановлено, що повернення авансової оплати за зазначеним контрактом відбулося: сума 27 800 000, 00 дол.США - 10.06.2014 року, тобто вчасно, з дотриманням граничного строку.
Водночас, повернення авансових платежів у сумі 200 000 дол.США та сумі 2 000 000, 00 дол.США відбулося 11.06.2014 року, тобто, з порушенням граничного строку в 1 день.
Таким чином, у суду наявні підстави вважати зарахованими вчасно валютні кошти за контрактом №ЕХР120214-1 від 12.02.2014 року лише у сумі 27 800 000, 00 дол.США, в той час, як докази, подані безпосередньо позивачем, спростовують твердження останнього щодо вчасного зарахування валютних коштів у сумі 200 000 дол.США та сумі 2 000 000, 00 дол.США.
Отже, суд дійшов висновку про правомірність встановлення відповідачем порушення ПАТ "ДПЗКУ" граничних строків в частині зарахування суми 2 200 000 дол.США, в той час, як порушення граничних строків зарахування суми у розмірі 27 800 000, 00 дол.США спростовано матеріалами справи та належними доказами, поданими позивачем.
Крім того, згідно з частинами 1, 6, 7 статті 6 Закону №185/94 строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
Із змісту Акта перевірки судом встановлено, що висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на продовження строків розрахунків за контрактом №ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року та контрактом №ЕХР120214-1 від 12.02.2014 року у позивача станом на день перевірки відсутні, як і відсутні відповідні довідки Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації, які підтверджують форс-мажорні обставини.
Зокрема, такі докази позивачем суду не подані й під час розгляду справи.
Згідно статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Відповідно до абзацу 1 статті 4 Закону №185/94 порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (частина п'ята статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").
В свою чергу, згідно з підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекції статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДФС.
Так, на підставі висновків Акта перевірки, відповідачем складено повідомлення-рішення від 13.10.2014 року №139826552206, яким нараховано пеню за порушення термінів ЗЕД у сумі 1 053 835,31 грн., яку розраховано наступним чином:
- за несвоєчасне надходження валютної виручки в сумі 27,00 дол. США (екв.349,72 грн.) на 47 днів з 04.07.2014 року по 19.08.2014 року по контракту № ЕХР050314-2 від 05.03.2014 року з "Guangzhou Green Oil Industrial Cо LTD" (Китай), що є порушенням статті 1 Закону №185/94, розраховано пеню у сумі 45,06 грн.;
- за несвоєчасне повернення валютних коштів в сумі 30 000 000,00 дол. США, в тому числі: по сумі 30 000 000,00 дол. США (екв. 346 640 922,20 грн.) - на 1 день, в сумі 200 000,00 дол. США (екв. 2 330 932,60) - на 1 день, по контракту № ЕХР120214-1 від 12.02.2014 року з "Grain Trading Group AG" (Швейцарія), що є порушенням статті 2 Закону № 185/94, розраховано пеню у сумі 1 053 790, 25 грн.
Дослідивши розрахунок пені (Додаток 5 до Акта перевірки) та дані про виконання імпортного контракту (Додаток 4 до Акта перевірки) № ЕХР120214-1 від 12.02.2014 року, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено із сум у розмірі 200 000, 00 дол.США та 2 000 000, 00 дол.США, в той час, як суму 27 800 000, 00 дол.США до розрахунку не включено, що відповідає встановленим судом обставинам дотримання в цій частині позивачем граничних строків.
За наведеного, у суду відсутні підстави для висновку про невірний розрахунок пені за порушення термінів у сфері ЗЕД.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольча-зернова корпорація України" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Г.В.Земляна
суддя В.В.Файдюк