Справа № 420/5497/21
28 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Загрійчук О.В.
представника позивача Карагяур В.І.
представника відповідача Коліогло П.П.
розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:
визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 6880/15-32-09-01-30 від 26.03.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки воно прийнято без урахування всіх обставин справи та без відповідних на то підстав, що випливає з огляду на наступне.
Встановлений перевіркою продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій на їх роздрібну торгівлю, що мав місце в період часу з 28 травня по 5 червня у 2020 році, стався не з вини позивача, оскільки ним були здійснені всі дії з метою завчасного отримання ліцензій на право торгівлі у наступному році, однак, безпосередньо через дії відповідача, який послався на карантинні обмеження у країні, документи на отримання ліцензій не були прийняті завчасно.
Відповідно до ліцензії на право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями реєстраційний номер №15080308201902359 від 23.05.2019, а так само ліцензії на право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами реєстраційний номер №15080311201901997 від 23.05.2019, позивач мав право здійснювати роздрібну торгівлю з 28.05.2019 по 28.05.2020.
Враховуючи кінцевий строк права на вказану торгівлю (28.05.2020), з метою завчасного отримання наступних ліцензій на право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, усвідомлюючи граничні строки видачі цих ліцензій, що становлять 10 календарних днів з моменту подання відповідних заяв, позивач здійснив 15 травня 2020 року відповідні загальнообов'язкові платежі за отримання вказаних ліцензій (платіжне доручення від 15.05.2020 на суму 250 грн. та платіжне доручення від 15.05.2020 на суму 500 грн.), інформація про які наявна у самих ліцензіях реєстраційний номер №15080308202002427 від 03.06.2020 та реєстраційний номер №15080311202002169 від 03.06.2020.
Таким чином, маючи у запасі ще 14 календарних днів до кінця наявних прав на роздрібну торгівлю, банківське підтвердження про сплату необхідних платежів, позивач звернувся у телефонному режимі до ГУ ДПС в Одеській області, де повідомлено, що наразі документи не приймаються через карантинні обмеження, та запропонували йому подати документи через поштову скриньку управління.
15 травня 2020 року позивач опустив у відповідну скриньку заяву про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з додатками та заяву про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з додатками.
Через декілька днів позивач дізнався, що його заяви не було отримано на розгляд управлінням з невідомих причин, у зв'язку з чим, повідомлено, що з 27 травня 2020 року вже буде здійснюватися прийом документів за попереднім записом.
Таким чином, 27 травня 2020 року, тобто за день до закінчення дії ліцензій, Позивач, повторно та вже особисто, надав працівнику управління по вул. Семінарська, 5 в м. Одесі відповідні заяви про видачу зазначених ліцензій з додатками до них.
Як наслідок, позивачу були видані ліцензії реєстраційний номер №15080308202002427 від 03.06.2020 та реєстраційний номер №15080311202002169 від 03.06.2020, які надають йому право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами лише з 05.06.2020 на період наступного року.
Враховуючи обставини справи позивач наголошує, що у відповідності до п. 109.1. ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Для можливості застосуванню штрафних санкцій до позивача є необхідним встановлення вини останнього та, відповідно, наявності складу податкового порушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.
Вважаємо, що вина позивача у несвоєчасному отриманні ліцензії відсутня, оскільки останнім було вжито заходів задля своєчасного отримання ліцензії та для забезпечення своєї господарської діяльності. При цьому, запровадження карантину та обмеження діяльності організацій з прийому громадян тощо, є обставинами, які не залежать від волі і поведінки позивача, а відтак, притягнення позивача до відповідальності є протиправним.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 08.04.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
28.04.2021 року до суду за вхід. № 21725/21 надійшов відзив від Головного управління ДПС в Одеській області, який обґрунтований наступним.
ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу № 827-п від 22.02.2021 року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , адреса господарської одиниці: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 04.03.2021 року № 3266/15-32-09-01-25 та встановлено наступні порушення:
п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);
ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Перевіркою встановлено, зокрема:
проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закон № 265);
реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме в період з 28.05.2020 року по 05.06.2020 року реалізовано алкогольних напоїв на загальну суму 40,00 грн. (ст. 15 Закон № 481);
реалізація тютюнових виробів без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме в період з 28.05.2020 року по 05.06.2020 року реалізовано тютюнових виробів на загальну суму 682,62 грн. (ст. 15 Закон № 481).
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 року №6880/15-32-09-01-30 на суму штрафних санкцій 34 000,00 грн. за порушення ст. 15 Закону № 481.
Зазначене порушення підтверджується наданими витягами з інформаційних баз контролюючого органу щодо продажу товарів.
Посилання позивача на невдалі спроби отримання ліцензій, не підтверджується матеріалами справи та не спростовують факту продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій та не може слугувати підставою для звільнення платника від відповідальності.
Отже, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 року №6880/15-32-09-01- 30 на суму штрафних санкцій 34 000,00 грн. є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 09.06.2021 року продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
28.07.2021 року в порядку ч. 7 ст. 181 КАС України учасниками справи надано письмову згоду на закінчення підготовчого засідання та початок розгляд справи по суті у цей же день за підписом представника відповідача Коліогло П.П., представника позивача Карагяур В.І.
Ухвалою суду від 28.07.2021 року закрито підготовче провадження.
Доповідною запискою Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області, повідомлено:
Фахівцями управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області проведено аналіз суб'єктів господарювання які здійснюють реалізацію підакцизної групи товарів з 01.08.2020 року та встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) проводить розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товару (в. т.ч. зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), що свідчить про можливу реалізацію не облікованого товару.
Проведеним аналізом встановлено: згідно даних декларацій ФОП ОСОБА_1 в 2020 році була нарахована сума акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів - 4774,0 грн.
Номер і дата державної реєстрації: від 21.12.2015 № 25280000000004827
Чистий оподатковуваний дохід, отриманий фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності за 2020 рік - 4259,47 грн.
Перебуває 1508 - Головне управління ДПС в Одеській області (Балтський район).
Реєстрація в якості платника ПДВ: не є платником ПДВ.
Система оподаткування: загальна.
Стан платника: 0 - платник за основним місцем обліку.
Основний вид діяльності: _ 47.11- Роздрібна торгівля в неспеціалізованих
магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Кількість працівників: 0 осіб.
Ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в наявності: № 15080308202002427 від 05.06.2020 та реєстраційний номер №15080311202002169 від 05.06.2020.
Пропозиції: з метою здійснення контролю за обігом підакцизних товарів, керуючись п.п. 1.2.2 п. 1.2 розділу І наказу ДПС України від 04.09.2020 року №470 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ (...здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального), просимо Вашого дозволу на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , магазин (п.75.1.3 ст.75 ПКУ).
ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу № 827-п від 22.02.2021 року проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , адреса господарської одиниці: АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 04.03.2021 року № 3266/15-32-09-01-25 та встановлено наступні порушення:
п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);
ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Перевіркою встановлено, зокрема:
проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закон № 265);
реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме в період з 28.05.2020 року по 05.06.2020 року реалізовано алкогольних напоїв на загальну суму 40,00 грн. (ст. 15 Закон № 481);
реалізація тютюнових виробів без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме в період з 28.05.2020 року по 05.06.2020 року реалізовано тютюнових виробів на загальну суму 682,62 грн. (ст. 15 Закон № 481).
За наслідками встановлених порушень ГУ ДПС в Одеській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 року №6880/15-32-09-01-30 на суму штрафних санкцій 34 000,00 грн.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).
Відповідно до ст.1 вказаного Закону роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
За змістом статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Таким чином, нормами Закону №481/95-ВР визначено, що додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не є окремим документом, а є невід'ємною частиною ліцензії, що починає та припиняє свою дію одночасно з нею.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закон № 265).
Згідно п.2 ст.3 Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Згідно із п.11 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТЗЕД); автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (ч.215.1 ст.215 Податкового кодексу України).
Статтею 17 Закону № 265/95-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законами № 2156-III від 21.12.2000, № 1206-VII від 15.04.2014, № 1982-VIII від 23.03.2017; в редакції Закону №128-IX від 20.09.2019) передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Зазначена норма, відповідно до пункту 1 розділу II Закону № 128-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" набирає чинності з 01.08.2020.
Встановлене порушення підтверджується доданими роздруківками про облік платежів від 04.06.2020 р.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся із заявою щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, зареєстрована ГУ ДПС в Одеській області за вхід. №57430/К/15-32 від 27.05.2020 р.
Презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) - кожен вважається таким, що знає закони.
Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.
Згідно приписів ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначений механізм приймання документів і видачі ліцензій на вид господарської діяльності - роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами (далі - ліцензії).
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання документів (Наказ ДФС України №150 від 28.02.2017 (внесено зміни до наказу ДФС від 24.10.2014 №213 (далі - Наказ №213).
З огляду на приписи чинного законодавства позивач зобов'язаний знати про механізм і строк розгляду такої заяви. При цьому, станом на день подачі заяви від 27.05.2020 року позивачу достеменно було відомо про те, що заява від 15.05.2020 року, яку він нібито подав через скриньку, податковим органом не зареєстрована. Доказів зворотнього позивачем до суду не надано.
Термін дії ліцензії на право Роздрібної торгівлі тютюновими виробами №15080311201901997 сплинув 28.05.2020 року.
Термін дії ліцензії на право Роздрібної торгівлі алкогольними напоями №15080308201902359 сплинув 28.05.2020 року.
Подаючи заяву від 27.05.2020 року позивач особисто зазначив дату початку дії ліцензії - 05.06.2020 року.
Разом з цим, під час проведення перевірки встановлено:
реалізація алкогольних напоїв без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме в період з 28.05.2020 року по 05.06.2020 року реалізовано алкогольних напоїв на загальну суму 40,00 грн.;
реалізація тютюнових виробів без відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме в період з 28.05.2020 року по 05.06.2020 року реалізовано тютюнових виробів на загальну суму 682, 62 грн.
Відповідно до ст. 15 Закону № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в податковому органі, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Отже, суб'єкт господарювання, маючи на меті здійснювати роздрібний продаж алкогольних та/або тютюнових виробів, зобов'язаний отримати відповідні ліцензії, які оформлюються на спеціальних бланках та повинні містити необхідні відомості, зокрема, термін дії.
При цьому, ані Закон № 481/95-ВР, ані прийняті на його реалізацію підзаконні нормативно-правові акти не визначають порядок обчислення строку дії ліцензії.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно зі ст. 252 цього Кодексу, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції (ч. 1 ст. 255 ЦК України).
Отже законодавець у ЦК України виокремлює поняття «строк» і «термін», які не є тотожними.
Водночас, видані на виконання вимог Закону № 481/95-ВР ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, передбачають саме «термін дії ліцензії», який відповідно до ч. 2 ст. 252 ЦК України визначається календарною датою, що має неминуче настати.
Аналіз наведених правових норм цивільного законодавства дає підстави для висновку, що термін дії дозвільного документу, протягом якого суб'єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає о 23:59 годині останнього дня відповідного місяця та року, який визначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний №15080311201901997, з терміном дії з 28.05.2019 року до 28.05.2020 року та на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 15080308201902359 з терміном дії з 28.05.2019 року до 28.05.2020 року.
Отже, строк дії цієї ліцензії був чітко встановлений уповноваженим органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення.
При цьому, дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв'язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.
Згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.
За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.
В даному випадку прийменник «до» поряд із визначеною датою 28.05.2020 року, стосується визначення саме терміну ліцензії. До того ж, прийменник «до» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або необхідності здійснити певну дію у розумінні «включно».
З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії «до 28.05.2020 року» та положень Конвенції, суд дійшов до висновку, що позивачем допущено порушення вимог Закону № 481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу алкогольними напоями та тютюновими виробами з 29.05.2020 року по 04.06.2020 (23:59 год.) за відсутності ліцензій.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано Верховним Судом у постанові від 07.02.2019 року у справі № 803/630/17, який є обов'язковим для врахування судом в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Отже, застосування до особи фінансових санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензій, прямо пов'язане із встановленням факту продажу такого підакцизного товару, виходячи з визначення поняття роздрібної торгівлі.
Враховуючи відсутність факту здійснення позивачем реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів 29.05.2020 по 04.06.2020 (23:59 год.) без наявності ліцензії, суд приходить до висновку, про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, визначених Законом № 481/95-ВР.
Щодо доводів представника позивача про недоведеність вини.
ПКУ не містить визначення поняття «вина». Згідно з новою редакцією пункту 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Установлення вини у вчиненні податкового правопорушення можливе в разі доведення цього контролюючим органом. Тобто необхідною підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення такого правопорушення є встановлення контролюючим органом у встановлених пунктом 109.3 статті 109 ПКУ випадках вини платника, яка означає, що особа мала та може дотримуватися закріплених ПКУ правил і норм.
У ст.112 ПКУ встановлено підстави, за яких особа вважається винною: установлення можливості дотримання особою правил і норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, але невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Наразі платник не обмежений у виборі законних способів ведення господарської діяльності.
Про вину особи в учинені податкового правопорушення свідчать, за умови доведення цього контролюючим органом, нерозумні, недобросовісні та без належної обачності діяння за умови існування можливості особи дотримуватися правил і норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, але невжиття достатніх заходів щодо їх дотримання.
У постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №826/6821/13-а йшлося про те, що належна податкова обачність є законною передумовою отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності під час вибору контрагента.
Одним із проявів дотримання суб'єктом господарювання принципу добросовісності є розумна обачність, яка реалізується, зокрема, під час належного та розумного вибору контрагентів. Оскільки підприємницька діяльність здійснюються суб'єктом господарювання на власний ризик, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту мають проявляти розумну обачність, особливо враховуючи придбання такого специфічного товару, як природний газ, оскільки наслідки вибору недобросовісного контрагента покладаються на таких учасників.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил без цілеспрямованості дій (бездіяльності) особи є винною поведінкою, що порушує обов'язки, визначені за платником податків у статтях 16, 36 ПКУ.
У постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 821/2154/16 і П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 540/2512/20 йдеться про те, що відповідно до приписів статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Ураховуючи наведені законодавчі приписи щодо правил здійснення суб'єктами господарювання роздрібного продажу алкоголю виробів, а саме наявності відповідних ліцензій і заборони на їх продаж без РРО та не у відведеному місці, до відповідальності може бути притягнутий суб'єкт господарювання, який вчинив порушення таких правил, тобто допустив протиправні винні діяння.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1
Головне управління ДПС в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.