Справа № 420/1982/21
10 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Управління ДАБК Одеської міської ради (вул.Черняховського,6, м.Одеса, 65009) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради (Думська площа, 1, м.Одеса, 65004) про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління ДАБК Одеської міської ради до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради, в якому позивач просить:
зобов'язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_2 (площею 29,4 кв м) у відповідність до договору купівлі-продажу № 1495 від 18.08.2017 року та технічного паспорта від 03.09.2010 року, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»;
зобов'язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_2 (площею 23,5 кв. м) у відповідність до договору купівлі-продажу № 1494 від 18.08.2017 року та технічного паспорта від 03.09.2010 року, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»;
зобов'язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_3 (площею 26,3 кв. м) до договору купівлі-продажу № 1496 від 18.08.2017 року та технічного паспорта від 03.09.2010 року, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
В обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначено, що управлінням 28.01.2021 року спільно з представниками Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління земельних ресурсів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради на підставі Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов'язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесi та вжиттям заходів реагування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради за № 135 вiд 29.03.2018 року проведено комісійне обстеження об'єкта за адресою: АДРЕСА_4 .
Як вказує позивач, в ході обстеження зафіксовано, що ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з влаштування 7-поверхової будівлі, а також прибудови до квартири АДРЕСА_5 , внаслідок чого самовільно зайнято земельну ділянку, що перебуває у власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, зокрема, зафіксовано факт влаштування двох колон в рівні першого поверху з тильної сторони будівлі, які знаходяться за периметром плями забудови та не передбачені проектною документацією.
Зокрема позивач вказує, що обмірний план квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_6 (лист № 4 проекту), не відповідає плану та технічним паспортам даних квартир до початку реконструкції, що свідчить про збільшення плями забудови даного об'єкта, що в свою чергу потребує отримання права власності (користування) на земельну ділянку.
Позивач зазначає, що містобудівні умови та обмеження, видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради для проектування реконструкції квартир з улаштуванням додаткових приміщень об'єктів громадського призначення та апартаментів без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_4 .
З огляду на викладене, позивач звернувся з позовом про приведення квартири АДРЕСА_2 (площею 29,4 кв м) у відповідність до договору купівлі-продажу № 1495 від 18.08.2017 року, квартири АДРЕСА_2 (площею 23,5 кв. м) у відповідність до договору купівлі-продажу № 1494 від 18.08.2017 року та квартири АДРЕСА_3 (площею 26,3 кв. м) до договору купівлі-продажу № 1496 від 18.08.2017 року.
Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 06.05.2021 року було зупинено провадження по справі до моменту набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року по справі № 420/4860/20.
Ухвалою суду від 19.07.2021 року поновлено розгляд справи за адміністративним позовом Управління ДАБК Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.
29.07.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який, відповідач зазначає, що згідно з даними Реєстру будівельної діяльності 03.04.2019 Управління зареєструвало повідомлення про початок будівельних робіт ОД № 061190932220, а тому будівельні роботи виконані відповідачем неможна розцінювати, як самочинне будівництво.
Крім того відповідач зазначає, що доводи позивача викладені в актi вiд 28.01.2021 року зазначено, що «в ході попереднього обстеження даного об'єкта будівництва, враховуючи технічні паспорти, план квартирного (багатоповерхового будинку від 10.11.2017 року та поверховий план будинку від 28.10.1963 року, виготовлений КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», а також обмірний план об'єкта виготовлений головним архітектором проекту ОСОБА_2 встановлено розбіжності в геометричних розмірах прибудови до квартири АДРЕСА_2 загальною площею 29,4 кв.м, оскільки геометричні розміри даної прибудови відповідно до вказаних технічних паспортів від 03.09.2010 року становлять 2,0 х 3,12 м, а відповідно обмірного плану 1,0 х 5,7м. не мають належного документального підтвердження та є необґрунтованими, а тому наявні підстави для відмови в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.04.2019 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зареєструвало повідомлення про початок будівельних робіт ОД №061190932220.
Відповідно до зареєстрованого повідомлення:
1) планується реконструкції квартир з улаштуванням додаткових приміщень об'єктів громадського призначення та апартаментів, без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3.
2) технічний нагляд за будівництвом здійснює інженер з технічного нагляду ОСОБА_3 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ№006170).
3) проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_1 ;
4) головний архітектор проекту - ОСОБА_2 , відповідно до договору №21-18 від 17.07.2018 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР №001793);
5) авторський нагляд за будівництвом здійснює ОСОБА_2 ;
6) експертиза проектної документації проведена Одеською філією ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІ проект реконструкція», код ЄДРПОУ 03329083, головний експерт проекту- Стьопічев А.М. (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АЕ№004839), позитивний експертний звіт №1834/03-19 від 22.03.2019;
7) містобудівні умови та обмеження видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-07/339 від 13.12.2018;
8) загальна площа об'єкта відповідно до проектної документації 847 кв.м.;
9) поверховість-5 з технічним поверхом.
10) в повідомленні міститься відмітка про те, що відповідачу відомо, що за подання у неповному обсязі та недостовірних даних, зазначених у повідомленні, встановлена відповідальність відповідно до закону, що підтверджується його підписом.
Позивач на підставі листа Прокуратури Одеської області №05/1-711 вих.-20 від 22.04.2020 здійснив комісійне обстеження даного об'єкту будівництва щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м.Одеси.
05.05.2020 за результатами обстеження позивач склав акт обстеження. В акті обстеження позивач вказав, що враховуючи планувальні схеми технічних паспортів від 03.09.2010, план квартирного (багатоквартирного) будинку від 10.11.2017 та поверховий план будинку від 28.10.1963, а також обмірний план об'єкта, виготовлений головним архітектором ОСОБА_2 встановлено розбіжність в геометричних розмірах прибудови до квартири АДРЕСА_2 загальною площею 29,4 кв.м., оскільки геометричні розміри даної прибудови відповідно до вказаних технічних паспортів від 03.09.2010 року становлять 2,0 х 3,12 м., а відповідно до обмірного плану 1,0 х 5,7 м.
Також позивач в акті зазначив що додатково зафіксований факт влаштування двох колон в рівні першого поверху з тильної сторони будівлі, які знаходяться за периметром плями забудови та не передбачені проектною документацією. Тому є підстави вважати, що обмірний план квартир АДРЕСА_8 (лист №4 проекту) не відповідає плану та технічним паспортам даних квартир до початку реконструкції, що може свідчити про збільшення плями забудови даного об'єкта, що в свою чергу потребує отримання права власності (користування) на земельну ділянку (а.с.42).
Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 31.03.2020, які містяться в матеріалах справи,:
- квартира АДРЕСА_9 , загальною площею 23,5 кв.м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1495 від 18.08.2017
- квартира АДРЕСА_9 , загальною площею 29,4 кв.м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1495 від 18.08.2017
- квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 26,3 кв.м., належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1495 від 18.08.2017.
Аналогічна площа вказаних вище квартир зазначена в експлікації приміщень до плану квартирного (багатоквартирного) житлового будинку технічного паспорта інвентаризації нерухомого майна, виготовленого КП «ОМБТІ та РОН» станом на 03.09.2010р.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами 1,7 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (далі Закон №3038-VI) замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 32 Закону № 3038-VI клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.
Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. №747) (далі - Порядок №466).
Відповідно до пункту 5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Згідно із пунктом 13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (далі Закон №3038-VI) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Таким чином після надання замовником позивачу повідомлення у неї виникло право на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі №420/4860/20 зокрема, скасовано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061190932220 від 03.04.2019 року, подане ОСОБА_1 .
Проте суд звертає увагу, що на момент початку будівельних робіт та на момент проведення перевірки та складання акту обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061190932220 від 03.04.2019 року, подане ОСОБА_1 скасоване не було, а отже було чинним та відповідач правомірно розпочав будівельні роботи на його підставі.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Позивач відповідно до Положення, затвердженого рішенням ОМР №3043- VІІ від 21.03.2018 року, здійснює на території міста Одеси державний архітектурно-будівельний контроль, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України.
Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
З наданих до суду документів вбачається, що після скасування постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі №420/4860/20 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ОД 061190932220 від 03.04.2019 року, подане ОСОБА_1 Управління ДАБК Одеської міської ради обстеження об'єкту спірного будівництва щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м.Одеси не проводилося. Крім того ані до скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт ані після скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не видавався.
Суд вважає, що повноваження зі здійснення контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об'єктів житлового фонду передбачають не лише виявлення факту правопорушення, притягнення винуватої особи до юридичної відповідальності, але також припинення цього правопорушення й усунення його негативних наслідків, зокрема на виконання владного управлінського припису.
Відтак, конкретні публічні правовідносини не завершуються фіксацією факту адміністративного правопорушення та притягненням винуватої особи до юридичної відповідальності, а продовжують існувати до моменту припинення правопорушення, усунення його негативних наслідків, виконання владного припису або визнання його незаконним і скасування.
Судом встановлено, що в акті обстеження, зокрема, зазначено, що враховуючи планувальні схеми технічних паспортів від 03.09.2010, план квартирного (багатоквартирного) будинку від 10.11.2017 та поверховий план будинку від 28.10.1963, а також обмірний план об'єкта, виготовлений головним архітектором ОСОБА_2 встановлено розбіжність в геометричних розмірах прибудови до квартири АДРЕСА_2 загальною площею 29,4 кв.м., оскільки геометричні розміри даної прибудови відповідно до вказаних технічних паспортів від 03.09.2010 року становлять 2,0 х 3,12 м., а відповідно до обмірного плану 1,0 х 5,7 м.
Також позивач в акті зазначив що додатково зафіксований факт влаштування двох колон в рівні першого поверху з тильної сторони будівлі, які знаходяться за периметром плями забудови та не передбачені проектною документацією. Тому є підстави вважати, що обмірний план квартир АДРЕСА_8 (лист №4 проекту) не відповідає плану та технічним паспортам даних квартир до початку реконструкції, що може свідчити про збільшення плями забудови даного об'єкта, що в свою чергу потребує отримання права власності (користування) на земельну ділянку.
Проте, як встановлено судом, з наданих до суду матеріалів справи Управлінням ДАБК Одеської міської ради не виносились ані Припис, ані Розпорядження, ані Рішення про зобов'язання відповідача приведення до первісного стану об'єкт самочинної реконструкції, а саме квартир за адресою: АДРЕСА_4 .
З огляду на викладене та не прийняття Управлінням ДАБК Одеської міської ради владного управлінського припису щодо зобов'язання гр. ОСОБА_1 привести до первісного стану об'єкт самочинної реконструкції, а саме квартир за адресою: АДРЕСА_4 суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Управління ДАБК Одеської міської ради, оскільки позивачем як суб'єктом владних повноважень не приймався управлінський акт про необхідність самостійного приведення відповідачем самовільно реконструйованих квартир у первісний стан із встановленням відповідного строку, що унеможливлює звернення до суду в порядку ст.376 ЦК України із позовом про зобов'язання відповідача привести самовільно реконструйованих ним квартир за адресою: АДРЕСА_4 у первісний стан саме на реалізацію владних (управлінських) функцій Управління ДАБК Одеської міської ради.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
10.03.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та обґрунтування відповідача, наведені в клопотанні, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст.12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За приписами ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.5-6 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 173, 195, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
Клопотання представника позивача Управління ДАБК Одеської міської ради (вул.Черняховського,6, м.Одеса, 65009) від 21.03.2021 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Адміністративний позов Управління ДАБК Одеської міської ради (вул.Черняховського,6, м.Одеса, 65009) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Одеської міської ради (Думська площа, 1, м.Одеса, 65004) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.