Справа № 420/4856/21
09 серпня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537; пл.. Думська, 1, м. Одеса, 65026), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691; 65026, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, ПЛОЩА ДУМСЬКА, будинок 1) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,-
30 березня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивачка просить суд:
визнати протиправними дії державного реєстратора щодо прийняття рішення про реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 21.03.2017 року №34377303 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 21.03.2017 року №34377303 про реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/4856/20 року о 11:31:46 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 05.04.2021 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності приведення у відповідність суб'єктного складу учасників справи, надання доказів сплати судового збору у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн., надання належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до позовної заяви, у відповідності до кількості учасників справи.
19.04.2021 року за вх.№19610/21 від позивачки надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви разом із уточненим адміністративним позовом, у якому ОСОБА_1 звертається із позовом до Юридичного департаменту Одеської міської ради та просить суд:
визнати протиправними дії державного реєстратора щодо прийняття рішення про реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради від 21.03.2017 року №34377303 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ;
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 21.03.2017 року №34377303 про реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 23.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.05.2021 року, яке було перенесено на 15.06.2021 року, а потім відкладено на 05.08.2021 року.
21.05.2021 року за вх.№ЕП/13906/21 від представника третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження у справі з підстав неможливості розгляду даної справи у порядку адміністративного судочинства, адже спір не є публічно-правовим за своїм характером. В обґрунтування власної позиції представник вказав, що у відносинах з приводу реєстрації права власності якщо особа, що ініціює спір, не є заявником щодо реєстраційних дій, то такий спір є цивільно-правовим і вирішується у порядку цивільного судочинства, не залежно від підстав прийняття спірного рішення.
У підготовче засідання 05.08.2021 року сторони не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно. 05.08.2021 року за вх.№42848/21 від представника третьої особи та за вх.№42852/21 від представника відповідача надійшли клопотання про проведення підготовчого засідання без їх участі.
Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду питання про закриття провадження у справі у порядку письмового провадження, а за результатом розгляду дійшов наступного.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з цим приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Так, при визначенні юрисдикційності спору суд повинен враховувати зміст (суть) спірних правовідносин. При вирішенні питання щодо компетенції суду слід врахувати критерій суб'єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб'єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред'явлення позову.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
Крім того, у постанові від 16.01.2019 у справі 815/1121/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб'єкта владних повноважень.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 року у справі №442/5271/17.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач фактично обґрунтовує позовні вимоги незгодою з правомірністю набуття третьою особою у справі - Одеською міською радою права власності на нерухоме майно, право на яке вважає належним собі, що стало підставою для оскарження дій державного реєстратора при прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на це нерухоме майно.
Отже в даній справі має місце спір про право між ОСОБА_1 та Одеською міською радою.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, адже спір про право цивільне адміністративним судом не може вирішуватися.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що заявлені у межах даного позову вимоги носять приватно-правовий характер, а тому дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на що клопотання представника Одеської міської ради про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства за встановленою підсудністю.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст.ст. 239, 241-243, 248, 250, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника Одеської міської ради про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі №420/4856/21 за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537; пл.. Думська, 1, м. Одеса, 65026), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691; 65026, Одеська обл., місто Одеса, Приморський район, ПЛОЩА ДУМСЬКА, будинок 1) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст.ст.294, 297 КАС України.
Суддя М.М.Аракелян