Справа № 420/7867/21
09 серпня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів тимчасово виконуючого обов'язки начальника логістики військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), начальника південного територіального управління Військової служби правопорядку полковника Трачук Сергія Петровича (вул. Армійська, 10а, м. Одеса, 65058), начальника управління метрології та стандартизації озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України полковника Козєл Віктора Вікторовича (вул. Дегтярівська, 28а, м. Київ, 04119) про визнання протиправними дій та скасування наказу, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів тимчасово виконуючого обов'язки начальника логістики військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 , начальника південного територіального управління Військової служби правопорядку полковника Трачук Сергія Петровича, начальника управління метрології та стандартизації озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України полковника Козєл Віктора Вікторовича, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 в частині щодо доручення провести службове розслідування, призначене його наказом від 07 квітня 2021 року №299 “Про призначення службового розслідування” не комісії, як того пропонує полковник ОСОБА_4 , а одній особі;
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 в частині щодо доручення провести службове розслідування, призначене його наказом від 07 квітня 2021 року №299 “Про призначення службового розслідування” начальнику служби метрології та стандартизації озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_2 генерал майора ОСОБА_2 щодо призначення службового розслідування наказом від 07 квітня 2021 року №299 “Про призначення службового розслідування” несвоєчасно - в термін, який перевищує чинним законодавством України строки;
- визнати протиправним та скасувати наказ (рішення) командира військової частини НОМЕР_2 генерал майора ОСОБА_2 від 07 квітня 2021 року №299 «Про призначення службового розслідування».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ “Про призначення службового розслідування” від 07 квітня 2021 року №299 видано в термін, який перевищує 3 (три) доби, без чітких підстав для призначення. При цьому позивач зазначає, що дії командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 в частині щодо доручення провести службове розслідування особисто ОСОБА_1 , а не комісії, що суперечить Поданню ВСП.
Позивач вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням вимог діючого законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 08.06.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.06.2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі з тих підстав, що прийняття рішення щодо проведення службового розслідування відповідає вимогам Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Представник відповідача також зазначає про те, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 23.06 2021 № 532 скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 07.04 2021 № 299, тобто оскаржуваний наказ вже скасовано.
30.06.2021 року до суду надійшли пояснення третьої особи тимчасово виконуючого обов'язки начальника логістики військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 , в яких зазначено, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні.
09 квітня 2021 року, ОСОБА_3 дізнався, що підполковнику ОСОБА_1 доручено проведення службового розслідування, на що запропоновано полковнику ОСОБА_5 перепризначити проведення службового розслідування офіцеру з іншого управління (відділу, відділення, підрозділу) військової частини НОМЕР_2 виходячи з підстав, того, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні. Проте така пропозиція начальником логістики військової частини НОМЕР_3 полковником ОСОБА_5 не була прийнята до уваги і останній доручив ОСОБА_3 підготувати розпорядження про припинення відрядження ОСОБА_1 та прибуття його до військової частини НОМЕР_2 .
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що скасування відповідачем оскаржуваного наказу під час розгляду даної справи свідчить про визнання позову останнім.
13.07.2021 року до суду надійшли пояснення третьої особи начальника управління метрології та стандартизації озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України полковника ОСОБА_6 , в яких зазначено, що ухвалення рішення у справі жодним чином не може вплинути його права, iнтереси або обов'язки як на начальника Управління метрології і стандартизації Озброєння Командування Сил логістики збройних Сил України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
25 березня 2021 року до військової частини НОМЕР_2 за вхідним №2322 надійшло Подання начальника Південного територіального управління військової служби правопорядку полковника ОСОБА_4 №1448/1 від 22.03.2021 року про вжиття заходів щодо усунення порушень вимог Статутів Збройних Сил України, вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджене наказом Мiнiстра оборони України 21.11.2017 № 608, Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019, в діяльності посадових осіб військової частини НОМЕР_4 .
На підставі даного Подання ВСП командиром військової частини НОМЕР_3 генерал-майором ОСОБА_2 наказом від 07 квітня 2021 року №299 призначено службове розслідування, проведення якого безпосередньо доручено ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 28 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 548-XIV визначено єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
За правилами ст. 16 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби збройних Сил України визначено начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Частина перша преамбули Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Закон № 551-XIV) визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
У відповідності до ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
З оскаржуваного наказу від 07 квітня 2021 року №299 вбачається, що службове розслідування призначене у відповідності до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, на підставі листа начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку від 22.03.2021 № 1448/1, з метою з'ясування причин та обставин, що призвели до розукомплектування автомобільної техніки військової частини НОМЕР_4 .
За правилами ч. 1 ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно з ч. 7 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Суд звертає увагу, що поданням начальника Південного територіального управління військової служби правопорядку полковника ОСОБА_4 №1448/1 запропоновано призначити службове розслідування, проведення якого необхідно доручити комісії із залученням посадових осіб ОК " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Тобто, дії командира військової частини НОМЕР_2 щодо доручення проведення службового розслідування підполковнику ОСОБА_1 одноособово не відповідають вимогам вищевказаного Подання.
В свою чергу, щодо посилань позивача на те, що проведення службового розслідування не входить до службових обов'язків останнього, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 3.10. Положення про метрологічну службу Міністерства оборони України та Збройних Сил України, затвердженого наказом від 24.05.2017 року № 288 "Про Положення про метрологічну службу Міністерства оборони України та Збройних Сил України" завданнями служб метрології та стандартизації (метрологів) військових частин та установ є:
планування, організація та здійснення заходів з метрологічного забезпечення підрозділів військової частини у мирний та воєнний час;
проведення перевірок наявності, стану і правильності застосування та зберігання вимірювальної техніки військового призначення, обсягу та повноти проведення метрологічного обслуговування зразків ОВТ;
участь в роботі комісій з приймання та введення в експлуатацію озброєння, бойової та іншої техніки;
керівництво діяльністю підпорядкованих військових метрологічних лабораторій;
здійснення аналізу стану метрологічного забезпечення, організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання зниженню ефективності експлуатації ОВТ;
розробка питань метрологічного забезпечення у бойових та мобілізаційних документах;
організація рекламаційної роботи з вимірювальної техніки військового призначення;
надання допомоги в освоєнні нових засобів вимірювальної техніки, що надходять до підрозділів військової частини та установи, контроль за правильністю їх застосування;
підготовка пропозицій щодо створення запасів та обмінних фондів засобів вимірювальної техніки;
організація метрологічної підготовки особового складу підрозділів військової частини та установи;
ведення документації згідно з вимогами нормативних документів з метрологічного забезпечення, подання звітності згідно з Табелем термінових донесень.
3.11. Начальники служб метрології та стандартизації (метрологи) військових частин та установ мають право:
перевіряти за встановленим порядком стан метрологічного забезпечення військових частин та установ;
узгоджувати проекти наказів та інших нормативних документів, які розробляються у структурних підрозділах і стосуються питань метрологічного забезпечення;
вести листування з питань організації метрологічного забезпечення за підпорядкованістю.
При цьому відповідачем не надано до суду належних та відповідних доказів на підтвердження того, що до посадових обов'язків позивача належить проведення службового розслідування.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що доручення проведення службового розслідування позивачу не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не входить до його службових обов'язків.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо призначення службового розслідування несвоєчасно, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 року №160-IX у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Суд звертає увагу, що Подання на підставі якого наказом №299 призначено службове розслідування стосується неналежного проведення службового розслідування за фактом розкомплектування автомобільної техніки групи матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_4 .
При цьому, 25 березня 2021 року вказане Подання надійшло до військової частини НОМЕР_2 , а оскаржуваний наказ №299 "Про призначення службового розслідування" прийнято лише 07 квітня 2021 року, тобто з порушенням встановленого 3-денного строку.
Суд також зазначає, що 23.06.2021 року наказом №532 командира військової частини НОМЕР_2 скасовано, зокрема, наказ від 07 квітня 2021 року №299 «Про призначення службового розслідування», тобто оскаржуваний наказ вже скасовано, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні, оскільки він не породжує жодних юридичних наслідків для позивача.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів тимчасово виконуючого обов'язки начальника логістики військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), начальника південного територіального управління Військової служби правопорядку полковника Трачук Сергія Петровича (вул. Армійська, 10а, м. Одеса, 65058), начальника управління метрології та стандартизації озброєння Командування Сил логістики Збройних Сил України полковника ОСОБА_6 (вул. Дегтярівська, 28а, м. Київ, 04119) про визнання протиправними дій та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 в частині щодо доручення провести службове розслідування, призначене наказом від 07 квітня 2021 року №299 “Про призначення службового розслідування” не комісії, а одній особі.
Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_2 генерал-майора ОСОБА_2 в частині щодо доручення провести службове розслідування, призначене наказом від 07 квітня 2021 року №299 “Про призначення службового розслідування” начальнику служби метрології та стандартизації озброєння логістики військової частини НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_2 генерал майора ОСОБА_2 щодо призначення службового розслідування наказом від 07 квітня 2021 року №299 “Про призначення службового розслідування” несвоєчасно - в термін, який перевищує чинним законодавством України строки.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук