про відмову в забезпеченні позову
09 серпня 2021 р. справа № 400/6319/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛССТРОЙ", вул. Спаська, 1/1,Миколаїв,54001,вул. Спаська, 1/1,Миколаїв,54001
до відповідача:Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001, Херсонське щосе, 48/8,Миколаїв,54024
про:визнання дій протиправними; визнання протиправними та скасування постанови від 03.08.2021 № 20/340/22.02-13 і припису від 27.07.2021 № 59,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛССТРОЙ" звернулось до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання дій протиправними; визнання протиправними та скасування постанови від 03.08.2021 № 20/340/22.02-13 і припису від 27.07.2021 № 59.
09 серпня 2021 року позивачем разом із позовною заявою подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Управління Державного архітектурно-будіваельного контролю Миколаївської міської ради №59 від 27.07.2021 р. та зупинення стягнення на підставі постанови №20/340/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 03.08.2021 р.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди права та інтересам позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Відповідно до ст. 151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Приписами ч. 2 ст.151 КАС України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Відповідно, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Розглядаючи заяву позивача суд не встановив обставини, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Наведені позивачем підстави для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії спірного припису до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, не знаходять свого підтвердження на час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Суд також відхиляє посилання позивача на незаконність спірного припису, оскільки на переконання суду, очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, це прийнята рішення ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняти рішень, суб'єктами які не наділенні компетенцією у відповідній сфері. Натомість у цьому випадку, відповідно до ст.41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, відповідач прямо наділений повноваженнями вносити приписи про підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання.
Крім того, у разі забезпечення даного позову шляхом зупинення дії спірного припису до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.
Відсутні підстави і для зупинення стягнення на підставі спірної постанови в примусовому порядку, оскільки позивач, обґрунтовуючи заявлене клопотання не надав до суду належних доказів. Так, примусове стягнення штрафу на підставі оскарженої постанови, здійснюється органами Державної виконавчої служби за умови пред'явлення відповідачем постанови про накладення штрафу до виконання
Позивачем не надано до суду доказів про відкриття виконавчого провадження на підставі оскаржуваної постанови, а також доказів, що вже здійснюється стягнення за цією постановою або вчиняються виконавчі дії за спірною постановою, тому на думку суду, спірна постанова не створює очевидної небезпеки правам позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись положеннями статтями 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ВОЛССТРОЙ" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя Є. В. Марич