06 серпня 2021 року Справа № 280/4373/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (вул. Новікова, буд. 1Б, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93406)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопромторг” (вул. Глісерна, буд. 8, кімната 30, м. Запоріжжя, 69063)
про застосування заходів реагування,
31.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач, Управління ДСНС у Луганській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопромторг” (далі - відповідач, ТОВ «Нафтопромторг»), в якій позивач просить суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93103, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, буд. 311, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 14.05.2021 №27.
Ухвалою судді від 07.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 12.05.2021 по 14.05.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем'єр-міністра України від 11.0.1.2021 № 10033/1/1-21, та наказу Головного управління від 16.03.2021 № 75-НС «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)», на підставі посвідчення на проведення перевірки від 24.03.2021 №210, здійснено позапланову перевірку відповідача: «Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг». розташованого за адресою: 93103. Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, буд. 311, з метою перевірки виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
За результатами перевірки складено Акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт перевірки) від 14.05.2021 №27.
Актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014. зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ) та інших діючих норматнвно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки. Просить позовну заяву задовольнити повністю, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93103, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, буд. 311, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 14.05.2021 №27.
Відповідач заперечив проти задоволенні позовних вимог, подав відзив (Вх.№36655 від 29.06.2021), у якому повідомив, що із усіма порушеннями, переліченими у акті перевірки, TOB «Нафтопромторг» не згодне, так як усі вони не суттєві, мають формальний характер, акт перевірки містить лише загальний опис порушень, без чіткої конкретизації. Більш того, TOB «Нафтопромторг» вже почало усувати ці порушення, та вважає, що достатнім заходом реагування для усунення цих порушено був би припис, за наслідками якого підприємство надало би відповідь про відповідне усунення. Зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) є надмірним. Просить суд справу розглядати за правилами загального позовного провадження, продовжити строк для надання додаткових доказів та відмовити у задоволенні позову.
Щодо клопотання відповідача, заявленому у відзиві на позовну заяву, про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд зазначає, що застосування заходів реагування спрямоване на недопущення настання негативних наслідків порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у вигляді шкоди життю та здоров'ю людей, а тому для даної справи пріоритетним є її швидке вирішення в порядку спрощеного провадження. На заяву відповідача про продовження строку для надання доказів, суд вказує, що в ухвалі про відкриття провадження роз'яснено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) та буде розглянута протягом розумного строку, але не більше 60 днів із дня відкриття провадження у справі, повідомлено про п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 162 КАС України, разом із усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити до суду).
30.07.2021 до суду надійшло клопотання про приєднання доказів (Вх.№43597 від 30.07.2021) в якому відповідач повідомляє про проведення позапланової перевірки, про що складено акт, копія якого є додатком до клопотання.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
З 12.05.2021 по 14.05.2021 на підставі посвідчення на проведення перевірки від 24.03.2021 №210, здійснено позапланову перевірку відповідача: «Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг». розташованого за адресою: 93103. Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, буд. 311, з метою перевірки виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за наслідками якої складено Акт від 14.05.2021 №27.
Перелік порушень вимог законодавства, виявлених Управлінням ДСНС у Луганській області під час здійснення перевірки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей:
1. Біля місця розташування пожежного гідранту та пожежної водойми не встановлено покажчик (об'ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесенням на ньому: літерного індексу ПГ та ПВ цифрового значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева), а також W ПВ.
2. Відсутнє зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння які слід установлювати згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщенням (за потреби).
3. Не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення переносні вогнегасники в приміщеннях будівля АЗС.
4. Відсутня жорстка буксирна штанга довжиною не менше 3 м для евакуації транспортних засобів.
5. Допущено експлуатацію АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні.
6. Не надано акт перевірки пожежних гідрантів.
7. Керівник об'єкту не пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки та недотримав відповідне посвідчення.
8. Працівники об'єкту не пройшли навчання за програмою з пожежно-технічого мінімуму та не отримали відповідне посвідчення.
10. Не надано технічної документації щодо підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ.
11. Не надано підтверджуючих матеріалів щодо створення матеріального резерву для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
12. Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.
13. Допущено допуск до роботи працівників які не пройшли навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки.
14. Не проводяться об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту.
15. На об'єкті підвищеної небезпеки відсутня автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та система оповіщення.
16. Лінії живлення до побутового кондиціонера в будівлі операторної, не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
17. На в'їздах та виїздах з території АЗС відсутні похилі підвищення заввишки не менше 0,2 мю або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди.
18. Оператор АЗС не знає порядку застосування первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників).
У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Управління ДСНС України у Луганській області на підставі Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернулось з даним адміністративним позовом та просить суд: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93103, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, буд. 311, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 14.05.2021 №27.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Як встановлено статтею 1 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4 Закону № 877).
Як встановлено статтею 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (далі - Указ №20/2013) є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України).
Основними завданнями ДСНС України є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб (пункт 3 Указу № 20/2013).
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення) - пункт 6 Указу № 20/2013.
Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно із частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Таким чином, Управління ДСНС України у Луганські області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно із частиною другою статті 51 та частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Як визначено пунктами 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення.
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).
Настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі пов'язане з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Судом встановлено, часткове усунення відповідачем порушень, зафіксованих Актом № 27 від 14.05.2021.
Так, відповідно до Акту №39 від 06.07.2021 складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, не виявлені більшість порушень встановлені в Акті від 14.05.2021 №27.
Між тим, неусуненим залишилось наступне порушення:
- На об'єкті підвищеної небезпеки відсутня автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та система оповіщення.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, ст. 53 автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення
п. 1. На об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
п. 4. Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначено ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення».
У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 580/31/19 (адміністративне провадження № К/9901/24831/19) відповідно до п. 5.2.22 ДБН В.2.5-76:2014 у разі відсутності підтвердження з боку пульта централізованого спостереження факту отримання тривожного сповіщення автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення повинна здійснювати автоматичне телефонне з'єднання з оперативно-диспетчерською службою відповідного аварійно-рятувального підрозділу, на який відповідно до плану локалізації і ліквідації аварії покладено оперативне реагування на надзвичайні ситуації, з подальшою передачею тривожного мовного повідомлення, що містить ідентифікатор електронної картки аварії.
Згідно з із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі №826/1024/18, АЗС, як об'єкт підвищеної небезпеки, за законом вважається джерелом небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, тобто таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру. Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Отже, відсутність автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системи оповіщення збільшує ризик пізнього виявлення та повідомлення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, а також унеможливлює оповіщення населення у разі її виникнення.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, зокрема, людина, її життя і здоров'я, її безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, яке нерозривно пов'язано зі здоров'ям. Обов'язок держави - захищати життя людини.
Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує держави вживати необхідних заходів щодо захисту життя осіб, які знаходяться під їх юрисдикцією. За певних умов влада повинна вживати превентивні оперативні заходи для захисту людини, чиє життя наражається на небезпеку.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
При цьому, суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об'єкта, суб'єктом владних повноважень і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єкта господарювання і публічними інтересами.
Також повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і порушення, що залишилося (зазначене вище), є небезпечним для життя і здоров'я людей.
При цьому, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18, постанові від 19 вересня 2019 у справі №420/6512/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Не усунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
Таким чином, у зв'язку із наявністю порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України щодо не обладнання АЗС за адресою: 93103. Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, буд. 311, системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, яке створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Враховуючи вказане, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 12, 77, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (вул. Новікова, буд. 1Б, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93406) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопромторг” (вул. Глісерна, буд. 8, кімната 30, м. Запоріжжя, 69063) - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопромторг”, розташованих за адресою: 93103, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, буд. 311, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, зазначених в акті перевірки № 27 від 14.05.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.08.2021.
Суддя О.В. Конишева