про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3407/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення при перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР14331 станом на 05.03.2019 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 із 82% до 70% сум грошового забезпечення; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХР14331 станом на 05.03.2019, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно з вимогами п.п. 4 та 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що предметом даного позову є питання правомірності зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії, призначеної на підставі норм Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), із 82% до 70% сум грошового забезпечення.
Разом з тим, як вбачається з мотивів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, правомірність зменшення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області основного розміру його пенсії з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення вже було предметом судового розгляду. Зокрема, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі №260/1735/19 задоволено повністю позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 82% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2018 року, та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 82% сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2018 року, з урахуванням проведених виплат.
Так, в межах розгляду адміністративної справи №260/1735/19 судом було встановлено, що пенсія ОСОБА_1 призначена на підставі Закону №2262-XII у розмірі 82% грошового забезпечення. При цьому приймаючи рішення щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області стосовно зниження відсоткового значення грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахування основного розміру пенсії позивача, суд виходив з того, що при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Вказане рішення суду набрало законної сили 30 березня 2020 року.
Разом з тим, орган Пенсійного фонду України повторно зменшив відсоткове значення розміру пенсії позивача до 70% при проведенні її перерахунку на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/159/21 від 12.02.2020 на підставі оновленої довідки, виданої Закарпатським обласним військовим комісаріатом станом на 01.04.2019.
При цьому, як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №2309-2048/Н-02/8-0700/21 від 31.05.2021, в обґрунтування правомірності своїх дій останній знову посилається на норми ст. 13 Закону №2262-XII.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вказане право кореспондується з положеннями КАС України та має на меті забезпечити ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що звернувшись до суду з адміністративним позовом №260/1735/19 ОСОБА_1 реалізував своє право на судовий захист щодо безпідставного зниження відсоткового значення грошового забезпечення при проведенні перерахунку його пенсії на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Таке право захищено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/1735/19 від 28 лютого 2020 року.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Водночас нормами КАС України встановлений спеціальний порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Так, ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням або неналежними виконанням судового рішення в цій справі.
Тому суд вважає, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання окремого позову. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку саме статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах №806/2143/15 від 20.02.2019, №522/10140/17 від 22.08.2019, №580/1264/19 від 29.02.2020.
Ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, ОСОБА_1 оскаржив дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо повторного зниження відсоткового співвідношення розміру пенсії шляхом подання окремого адміністративного позову, а не заяви в порядку статті 383 КАС України.
На думку суду, звернення позивача з окремим позовом про оскарження протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області щодо зниження відсотку грошового забезпечення при проведенні перерахунку його пенсії та винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити ст. 129-1 Конституції України та нівелює значення інституту судового контролю.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 23.09.2020 у справі №760/3142/17.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що в даному випадку позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки повинен був звернутися в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1ст. 170 КАС України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись нормами п. 4 ч. 1 ст. 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Роз'яснити заявнику, що згідно з вимогами ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін