про залишення позовної заяви без руху
09 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3383/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої втратою військового майна, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , яким просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі понесених втрат в сумі 205396 грн. 49 коп. на користь Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позовна заява відповідає вимогам ст.160, 161, 172 КАС України.
У відповідності до ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Проте, в порушення зазначеної правової норми, військовою частиною НОМЕР_1 як суб'єктом владних повноважень не додано до позовної заяви належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Натомість позивачем долучено до матеріалів позову фіскальний чек від 29.07.2021 р. без зазначення точної адреси отримувача (вказано лише с. Кривче), та не надано опису вкладення до листа. Дані обставини не дають можливості достовірно встановити отримувача відправлення.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач просить питання щодо сплати судового збору відкласти до моменту прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Прийняття рішення щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду.
Разом з тим, підстав для відстрочення сплати судового збору військовій частині НОМЕР_1 , передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не має.
Крім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема:
за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме:
1) майнового характеру, який подано:
- суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.
Позовна заява містить вимогу майнового характеру, а саме: стягнення коштів в розмірі понесених втрат в сумі 205396,49 грн.
Відтак, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову майнового характеру становить 3080,95 грн.
Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: отримувач коштів ГУК в Зак. обл./ Ужгородська ТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім цього, ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Ст. 122 КАС України встановлено строк звернення до адміністративного суду. Так, у відповідності до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 2 коментованої статті, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до пункту 1 наказу командира військової частини пп НОМЕР_2 «Про результати проведення службового розслідування по факту незаконного використання ПММ та покарання винних» від 09.10.2016 № 466 за недбале виконання функціональних обов'язків в частині організації і контролю за веденням обліку та звітності, бездіяльність в оформленні шляхових листів, що призвело до фінансових порушень та матеріальних втрат на суму 234 665,00 грн. заступника командира з озброєння капітана ОСОБА_1 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності, а саме до відшкодування матеріальних збитків завданих державі на суму 234 665,00 грн. з врахуванням ПДВ в трикратному розмірі нараховано 703 995,00 грн.
Згідно книги обліку грошових стягнень та нарахувань військової частини НОМЕР_1 розпочатої 03.01.2017 та закінченої 31.12.2017 капітан ОСОБА_1 сплатив 29258,51 грн., фактична сума завданих державі збитків складає 205396,49 грн.
Разом з тим, з даним адміністративним позовом позивач звернувся тільки 29 липня 2021 року, тобто з пропущенням встановленого Законом строку звернення до суду.
Однак заяву про поновлення строку звернення до суду позивач разом з позовом не подав.
Ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищенаведене, позивачу також необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду.
Також в матеріалах справи відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що суперечить вимогам п.11 ч.5 ст.160 КАС України.
Згідно вимог ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
- належні докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача;
- докази сплати судового збору в розмірі 3080,95 грн.;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої втратою військового майна - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача про необхідність протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Микуляк