про залишення позовної заяви без руху
09 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3372/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
03 серпня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в особі представника - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Недецеї, 45 код ЄДРПОУ 14321676), яким просить суд: "1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби; 2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужбн за цінами предметів речового майна визначеними станом на 01.01.2021 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 № Р-13/0/10-21 "Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації".".
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із позовної заяви що предметом розгляду в даній справі є нарахування та виплата ОСОБА_1 грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно.
Згідно із статтею 9 частинами 1, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, компенсація за неотримане речове майно не входить до грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки закупівля речового майна здійснюється незалежно від виплати грошового забезпечення і лише при незабезпеченні військовослужбовця речовим майном здійснюється виплата грошової компенсації (відповідно до пункт 7 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178).
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 і врахована судом
Відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Аналізуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, суддя вважає, що предметом цього адміністративного спору є виплата грошової компенсації за неотримане речове майно, що не входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення).
Тобто, компенсація за неотримане речове майно не є складовою заробітної плати, а тому на суму належної компенсації не розповсюджуються вимоги статті 233 частини 2 КЗпП України щодо стягнення такої без обмеження будь-яким строком при звільненні військовослужбовця.
Разом з тим, спірні правовідносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.
Згідно зі статтею 122 частиною 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Стаття 122 частина 3 КАС України передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (стаття 122 частина 5 КАС України).
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Позивач вказує, що із наданої Мукачівським прикордонним загоном довідки № 23 вартості речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 від 21 квітня 2021 йому стало відомо, що компенсацію за неотрнмане речове майно нараховано до виплати не у повному обсязі.
Позивач, зокрема, не погоджуючись із такими діями звернувся із даним позовом до адміністративного суду лише 28 липня 2021 року.
Суддею встановлено, що позовна заява від 26 липня 2021 року, яка зареєстрована у Закарпатському окружному адміністративному суд 03 серпня 2021 року за № 19046/21 була надіслана позивачем 28 липня 2021 року, що підтверджується відповідним відтиском печатки поштової установи.
Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом місячного строку звернення до суду.
Відповідно до статті 123 частини 1 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, з врахуванням статті 123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, слід залишити без руху.
Відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Позивач при зверненні до суду не надав документ про сплату судового збору та в позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 частини 1 пункту 13 Закону України № 3674-VI, як учасник бойових дій на підтвердження чого надав суду копію посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно до статті 5 частини 1 пункту 13 Закону України № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"№ 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень 2, 22 Закону № 3551-XII.
Аналіз статті 5 частини 1 пункту 13 Закону України № 3674-VI в сукупності з статтею 22 частиною 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Таким чином, підставою для звільнення від сплати судового збору є не лише наявність у позивача статусу учасника бойових дій, а і те, що справа стосується порушення його прав саме як учасника бойових дій.
Статтею 9-1 частиною 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України
Відповідно до пункту 2 абзацу 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 (дал Порядок № 178): виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Згідно із пунктом 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Пунктом 4 Порядку № 178 встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі військова частина), а командирам (начальникам) військової частини наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Даний спір пов'язаний з грошовою компенсацією за неотримане речове майно та не пов'язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій. Позовні вимоги стосуються захисту прав, пов'язаних зі звільненням з військової служби.
Отже, заявлені вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 240/934/20.
Про наведені висновки Верховного Суду та про те, що заявлені вимоги не пов'язані з порушенням права на соціальний захист позивача як учасника бойових дій (а що стосуються захисту прав, пов'язаних зі звільненням з військової служби.
Відтак, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового на підставі вимог статті 5 частини 1 пункту 13 Закону України № 3674-VI.
У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн 00 коп.
Отже, судовий збір за подання цього позову з майновою вимогою становить 1 відсоток ціни заявленої позовної вимоги.
Крім того, відповідно до статті 160 частини 5 пункту 3 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Як було встановлено, що позивачу було нараховано відповідачем грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 71231,25 грн, однак позивач не погоджуючись із таким розміром та порядком обчислення звернувся з даним позовом до суду, зокрема про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно при цьому позивачем в позовній заяві не зазначено загальну ціну позову та не наведено обґрунтований розрахунок суми на яку позивач вважає вірною.
Таким чином, в порушенні статті 160 частини 5 пункту 3 КАС України позивачем в позовній заяві не зазначено загальну ціну позову та не наведено обґрунтований розрахунок суми.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок ціни позову за майновою вимогою, вказавши суму, яку позивач просить стягнути одночасно подавши доказ сплати судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1 відсотка ціни заявленої позовної вимоги та надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На підставі статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Каверіна Сергія Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії- залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали.
Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко