про відмову у роз'ясненні судового рішення
09 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/9214/19
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16.05.2019 №152 про відмову йому у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 14,1000 га за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області в оренду. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 14,1000 за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області та надати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 14,1000 га за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області терміном на 7 років.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано заяву про роз'яснення судового рішення. Зазначено, що рішення суду невиконане боржником в повному обсязі, оскільки до відділу не надано документи (договір оренди, інше) про те, що стягувачу надано в оренду земельну ділянку площею 14,1000 га за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області терміном на 7 років. Заявник просить роз'яснити, чи передбачено обов'язок відповідача, окрім затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, здійснити передачу її в оренду позивачу шляхом укладення договору.
Розгляд заяви призначено на 09.08.2021.
У судовому засіданні учасники процесу надали пояснення щодо своєї правової позиції та не заперечили щодо розгляду заяви про роз'яснення судового рішення у порядку письмового провадження.
Суд вважає за можливе розгляд і вирішення заяви здійснити в письмовому провадженні, відповідно ч. 9 ст. 205, ст.ст. 4, 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, які стосуються поданої заяви, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Частиною 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
З резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть її зрозуміла та недвозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Звертаючись до суду із заявою, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не вказує на неясність чи незрозумілість резолютивної частини рішення, а зазначає про необхідність отримання відповіді на питання про те, чи передбачено обов'язок Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, окрім затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, здійснити передачу її в оренду позивачу шляхом укладення договору.
З цього приводу суд зазначає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, а тому підстави виникнення речових прав на землю не можуть встановлюватись судом шляхом надання будь-яких роз'яснень. Правове регулювання спірних правовідносин, закріплене у чинному законодавстві, є чітким і однозначним.
У свою чергу, механізм, визначений ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюється на випадки, за яких у учасників виконавчого провадження виникають труднощі при виконанні судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що судове рішення у справі є зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз'яснення, мотивувальна частина постанови співпадає з її резолютивною частиною та містить чіткі аргументи стосовно підстав для задоволення позовних вимог, резолютивна частина рішення суду повністю узгоджується із вимогами КАС України та містить висновок суду щодо кожної з вимог.
Наведені заявником у заяві мотиви не обґрунтовують необхідності роз'яснення рішення суду.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у роз'ясненні рішення по справі слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення по справі №240/9214/19.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Майстренко