Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 серпня 2021 р. Справа№200/7091/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року на підприємстві ПРАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;
- зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, періоди роботи позивача з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року на підприємстві ПРАТ «Авдіївський коксохімічний завод».
Позов обґрунтований тим, що при призначенні позивачеві з 22 березня 2021 року пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем не було зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року в ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» з тих підстав, що на вказаному підприємстві була відсутня атестація робочого місця.
Рахуючи, що відповідальність за несвоєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладається на керівника підприємства, позивач просить суд задовольнити його позов повністю.
Від Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відзив на адміністративний позов не надходив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року позовна заява ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою від 15 липня 2021 року суд відмовив Головному управлінню Пенсійного фонду України у Донецькій області у задоволенні клопотання про заміну відповідача по даній адміністративній справі.
Таким чином, з огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про заміну відповідача по справі, суд не приймає до уваги наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області відзив на позовну заяву у зв'язку з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області не є стороною по даній справі.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України, серія: НОМЕР_1 (а.с. 2-6).
З матеріалів справи встановлено, що 10 березня 2021 року позивач звернувся до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою, яка була зареєстрована за № 422, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 31-32).
Рішенням Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 15 березня 2021 року № 050130001466 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22 березня 2021 року (а.с. 33).
Своїм листом від 17 березня 2021 року № 0582-06-8/3576 Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поряд з іншим, повідомило позивача про те, що під час розрахунку стажу для пенсії за віком на пільгових умовах управлінням не було зараховано період його роботи з 28 грудня 2009 року по 31 липня 2018 року у ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», у зв'язку з тим, що в довідці від 15 лютого 2021 року № 05-1/20/191 неможливо встановити факт та окремі періоди роботи за Списком № 1 та за Списком № 2. Також у листі містилось роз'яснення, що згідно п. 1.7 порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 225-1 позивач має право надати уточнюючі довідки протягом трьох місяців (а.с. 8, 35).
01 квітня 2021 року позивач знов звернувся до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою, яка була зареєстрована за № 552 про перерахунок пільгової пенсії до якої долучив уточнюючу довідку про підтвердження трудового стажу № 05-1/20/419 від 30 березня 2021 року (а.с. 36-37).
Як встановлено судом, на підставі заяви позивача від 01 квітня 2021 року про перерахунок його пенсії, Торецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області 05 квітня 2021 року перераховано пенсію останнього з урахуванням наданої ним уточнюючої довідки, проте не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період його роботи з 14 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року (а.с. 17).
На підставі наданих позивачем пояснень, що викладені ним у позові, судом також встановлено що, період його роботи з 14 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року не було зараховано відповідачем до його пільгового стажу за Списком № 1 з підстав відсутності атестації робочого місця.
Згідно із записами у трудовій книжці, серія: НОМЕР_2 , виданій 01 серпня 1989 року на ім'я ОСОБА_1 , містяться, зокрема наступні записи про періоди роботи позивача:
- з 07 жовтня 1997 року по 10 грудня 1997 року позивач працював на посаді майстра виробничої дільниці по гарячому ремонту печей на ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;
- з 10 грудня 1997 року по 02 грудня 2003 року працював на посаді майстра з гарячого ремонту печей спеціалізованого цеху з ремонту коксохімічного обладнання № 2 на ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;
- з 02 грудня 2003 року по 15 жовтня 2009 року позивач працював на посаді старшого майстра з гарячого ремонту печей спеціалізованого цеху з ремонту коксохімічного обладнання № 2 на ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;
- з 15 жовтня 2009 року по 28 грудня 2009 року позивач працював на посаді майстра з гарячого ремонту печей спеціалізованого цеху з ремонту коксохімічного обладнання № 2 на ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод»;
- з 28 грудня 2009 року по 31 липня 2018 року позивач працював на посаді майстра з гарячого ремонту печей спеціалізованого цеху з ремонту коксохімічного обладнання № 1 на дільниці по гарячому ремонту печей на ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» (а. с. 9-12).
Також, в матеріалах справи, у якості підтвердження спірних періодів роботи позивача містяться: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15 лютого 2021 року № 05-7/20/191 (а.с. 34, зв. бік а.с. 55), наказ про підсумки атестації робочих місць від 01 грудня 2011 року № 830 (а.с. 45, 61), наказ № 496 від 30 квітня 2018 року про підсумки атестації робочих місць (а.с. 46, зв. бік а.с. 61).
Спірним питанням даної адміністративної справи є підтвердження пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 з 14 грудня 20169 року по 30 квітня 2018 року у зв'язку з несвоєчасним проведенням атестації робочих місць та відсутністю позначки про спец стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.2 Розділу ХУ “Прикінцеві положення” Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення” (далі за текстом - Закон 1788).
Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ “Прикінцеві положення” Закону 1058 положення Закону 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
На підставі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Вищевказана норма закону кореспондується з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, трудова книжка позивача, зокрема, в частині записів про роботу в Приватному акціонерному товаристві “Авдіївський коксохімічний завод” з 14 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді майстра з гарячого ремонту печей спеціалізованого цеху з ремонту коксохімічного обладнання № 1 на дільниці по гарячому ремонту печей, є належним доказом роботи позивача на вказаній посаді і у наведений період часу, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, отже, мають бути зараховані до його пільгового стажу.
Відносно атестації робочого місця суд виходить з того, що вказана атестація здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, яка випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
З урахуванням наведеного, на думку суду, відповідачем неправомірно не зарахований до пільгового стажу позивача спірний період його роботи, оскільки спірний період роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації і, відповідно, її документальне оформлення, покладається на керівника підприємства чи організації.
За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за своєчасне, якісне проведення атестації та належне документальне оформлення на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Разом з цим суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
На підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідача що виразились в частині не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року не відповідають вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірними, а тому суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
А отже, дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є неправомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії позивача з моменту її призначення, а саме з 15 березня 2021 року.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, що визначений позивачем, з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання до суду даного позову позивачем був сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн (а.с. 18).
З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат у повному обсязі, а саме в сумі - 908,00 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22; ЄДРПОУ 42170475) про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, що виразились в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року на Приватному акціонерному товаристві Авдіївський коксохімічний завод в якості майстра з гарячого ремонту печей спеціалізованого цеху з ремонту коксохімічного обладнання № 1 на дільниці по гарячому ремонту печей.
Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22; ЄДРПОУ 42170475) зарахувати ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, період його роботи з 01 грудня 2016 року по 30 квітня 2018 року на Приватному акціонерному товаристві Авдіївський коксохімічний завод в якості майстра з гарячого ремонту печей спеціалізованого цеху з ремонту коксохімічного обладнання № 1 на дільниці по гарячому ремонту печей та здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з 22 березня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22; ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 09 серпня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров