Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позову без розгляду
05 серпня 2021 р. Справа №200/3549/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Серих М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Краматорську
про: визнання протиправним та скасування наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Романа Богданова від 26.02.2021 року № 47-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську з 01 березня 2021 року у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, з припинення державної служби, поновлення ОСОБА_1 на посаді, що є рівнозначною посаді слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську в третьому слідчому відділі слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську з 02.03.2021 року, стягнення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.03.2021 року по день постановлення судового рішення, визнання протиправним та скасування окремих положень наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Артема Матвєєва від 11.01.2020 року № 1-ос про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в частині застосування ст. 35 Закону України "Про державну службу", постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби", Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посдових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями", випробувального строку 6 місяців, встановлення доплати за вислугу років через зарахування роботи на державній службі.
за участю
представників сторін:
від позивача: Поляцько О.Ю. адвокат, ОСОБА_1
від відповідача: Ковальова А.Г.
Позивач, ОСОБА_1 , звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Краматорську про визнання протиправним та скасування наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Романа Богданова від 26.02.2021 року № 47-ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську з 01 березня 2021 року у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, з припинення державної служби, поновлення ОСОБА_1 на посаді, що є рівнозначною посаді слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську в третьому слідчому відділі слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську з 02.03.2021 року, стягнення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.03.2021 року по день постановлення судового рішення, визнання протиправним та скасування окремих положень наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Артема Матвєєва від 11.01.2020 року № 1-ос про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в частині застосування ст. 35 Закону України "Про державну службу", постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 229 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби", Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями", випробувального строку 6 місяців, встановлення доплати за вислугу років через зарахування роботи на державній службі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 13 січня 2020 року по 01.03.2021 року працював на посаді слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Наказом від 26.02.2021 р. № 47-ос позивача звільнено з посади слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, 01.03.2021 р. в зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, з припинення державної служби відповідно до п. п. 2, 5 ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань», п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 87 ЗУ «Про державну службу», наказів № 199 дск та № 303 дск ДБР.
Не погодившись зі звільненням, позивач звернувся до суду з позовом про скасування вищезазначеного наказу.
Заявою від 20.05.2021 р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати окреме положення наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Артема Матвєєва від 11.01.2020 року № 1-ос від 11.01.2020 про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в частині застосування ст. 35 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. № 229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», випробувального строку 6 місяців, встановлення доплати за вислугу років через зарахування роботи на державній службі.
В обґрунтування даної заяви позивач зазначив наступне. Наказом директора Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську за № 1-ос від 11.01.2020 року позивача призначено на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, як переможця конкурсу, з 13 січня 2020 року з випробувальним терміном шість місяців з раніше присвоєним 9 рангом державного службовця. Зазначено, що посада відноситься до категорії «В» посад державної служби. Підставою наказу є заява від 11.01.2020, протокол засідання Внутрішньої конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань від 13.11.2019 № 38, довідка про результати спеціальної перевірки.
З 27 грудня 2019 року ДБР змінило свій правовий статус, зазначені обставини не оспорюються сторонами, отже на день призначення на посаду позивача, відповідач вже не був органом центральної виконавчої влади.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 14 Закону №794-VIII до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Окрім того, ч. 6 ст. 14 Закону №794-VIII закріплено, що порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами.
На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
На виконання вимог Закону, Директором Державного бюро розслідувань прийнятий наказ від 19.08.2019 р. № 194 «Про затвердження Переліку посад у центральному та територіальних органах Державного бюро розслідувань, що полягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.08.2019 р. за №965/33936, яким посаду слідчого ДБР відповідно до законодавства в межах граничної чисельності визначено, що підлягає заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань.
Зокрема, слідчий слідчого відділу, посада на яку наказом від 11.01.2020 призначено позивача, має граничне спеціальне звання «старший лейтенант Державного бюро розслідувань», тобто дана посада слідчого не є посадою державного службовця.
Отже, Закон України «Про державну службу» не є спеціальним законом з питань вступу, проходження та припинення державної служби слідчими центрального апарату ДБР. При цьому, директор ДБР не може на свій розсуд змінювати особливий статус слідчого правоохоронного органу ДБР щодо призначення на посаду, порядку проходження служби, дисциплінарної відповідальності, матеріального, соціального забезпечення, оскільки всі питання з цього приводу беззаперечно визначені спеціальним Законом України «Про Державне бюро розслідувань» та не підлягають іншому тлумаченню.
Позивач зазначає, що його було прийнято на посаду вже після зміни правового статусу ДБР.
В зв'язку з вищевикладеним позивач вважає, що відповідач протиправно призначив його на посаду слідчого, як державного службовця, з випробувальним строком 6 місяців в порядку ст. 35 Закону України «Про державну службу», та як наслідок, протиправно звільнив з посади слідчого, як державного службовця, в порядку п. 1 ч. 1, 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису з припиненням державної служби.
31.05.2021 р. позивачем надано клопотання про поновлення строків звернення до суду, в обґрунтування даного клопотання позивач зазначив наступне.
Позивача було прийнято на посаду слідчого правоохоронного органу з 13.01.2020, тобто вже після зміни правового статусу ДБР. На момент звільнення ЗУ «Про Державне бюро розслідувань» діяв у редакції ЗУ № 1052-ІХ від 03.12.2020 року, отже в тій же самій редакції, що і на дату прийняття.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань» від 03.12.2019 № 305-ІХ, працівники Державного бюро розслідувань, які перемогли у конкурсах для призначення на посади слідчих, оперуповноважених, продовжують здійснювати свої повноваження до їх звільнення з посади або припинення повноважень на посаді відповідно до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» з урахуванням внесених цим Законом змін, у тому числі у разі визначення цих посад посадами рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.
Таким чином, зважаючи, що позивача прийнято на посаду після набуття чинності ЗУ № 305-ІХ 27.12.2019 року та враховуючи зміст наказу від 19.08.2019 р. № 194, гарантії визначені п. п. 4 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ № 305-ІХ, та враховуючи, що позивача звільнено на підставі вимог ЗУ «Про державну службу» при цьому єдиною підставою у всіх наданих заявах по суті та письмових доказах зазначено, що незаконному звільненню послугували зміна статусу ДБР, позивач вважає, що саме з цього часу йому стало відомо про порушене право в частині застосування при прийнятті на посаду положень ЗУ «Про державну службу».
Як зазначає, позивач на момент призначення він вже знав, що працює в правоохоронному органі, що є наказ про заміщення посади слідчого особами рядового та начальницького складу, в ст. 14 ЗУ «Про державне бюро розслідувань» чітко зазначено, що трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
Наказом директора Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську за № 1-ос від 11.01.2020 року «Про призначення ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, як переможця конкурсу, з 13 січня 2020 року з випробувальним терміном шість місяців з раніше присвоєним 9 рангом державного службовця. Зазначено, що посада відноситься до категорії «В» посад державної служби.
Однак, як зазначає, позивач, що на час його призначення він навіть не передбачав, що наявність у наказі про його призначення посилань на норми ЗУ «Про державну службу» стануть підставою для його звільнення та не застосування до нього під час проходження служби спеціального закону, а саме ЗУ«Про державне бюро розслідувань».
Отже, отримавши заяви по суті відповідача, а саме, що фактично єдиною підставою для звільнення є зміна правового статусу ДБР, позивач вважає, що йому стало відомо про порушене право в частині застосування до нього при прийнятті на службу положень законодавства про державну службу, у зв'язку з чим просить суд поновити, пропущений мною з поважних причин строк звернення до суду.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали клопотання про поновлення строку звернення до суду з заявою про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду з заявою про збільшення позовних вимог заперечував.
Ухвалою від 05.04.2021 р. суд відкрив провадження по справі за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні призначивши розгляд справи на 26.04.2021 року.
Ухвалою від 26.04.2021 р. суд відклав підготовче засідання на 20.05.2021 р. в зв'язку з не позивача та його представника та необхідністю надання доказів відповідачем.
20.05.2021 р. суд відклав підготовче засідання на 31.05.2021 р.
Ухвалою від 24.05.2021 р. суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 28.05.2021 р. суд продовжив розгляд справи.
Ухвалою від 31.05.2021 р. суд продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 14.06.2021 р.
14.06.2021 р. суд відклав підготовче засідання на 29.06.2021 р.
29.06.2021 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.07.2021 р.
Ухвалою від 22.07.2021 р. суд відклав розгляд справи на 02.08.2021 р.
02.08.2021 р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 05.08.2021 р.
Розгляд заяви про поновлення строків звернення до суду з позовом суд призначив у судове засідання, з метою з'ясування усіх обставин справи та прийняття обґрунтованого рішенні при вирішенні питання про поновлення строків звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом директора Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську за № 1-ос від 11.01.2020 року «Про призначення ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, як переможця конкурсу, з 13 січня 2020 року з випробувальним терміном шість місяців з раніше присвоєним 9 рангом державного службовця. Зазначено, що посада відноситься до категорії «В» посад державної служби. Підставою наказу є заява від 11.01.2020, протокол засідання Внутрішньої конкурсної комісії з проведення відкритого конкурсу для призначення на посади у Державному бюро розслідувань від 13.11.2019 № 38, довідка про результати спеціальної перевірки. З даним наказом позивач був ознайомлений особисто 13.01.2020 р., про що є відповідна відмітка. (т.с. 1, а .с. 211-212)
З позовною вимогою щодо оскарження наказу № 1-ос від 11.01.2020 року «Про призначення ОСОБА_1 » позивач звернувся до суду 20.05.2021 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується позивачем зі спірним наказом позивач був ознайомлений 13.01.2020 р. Але оскільки позивача було звільнено наказом від 26.02.2021 р. № 47-ос з 01.03.2021 р. в зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, з припинення державної служби відповідно до п. п. 2,5 ч. 3 ст. 13 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань», п. 1 ч. 1, ч. 4 ст. 87 ЗУ «Про державну службу», наказів № 199 дск та № 303 дск ДБР, останній вважає, що на час його призначення він навіть не передбачав, що наявність у наказі про його призначення посилань на норми ЗУ «Про державну службу» стануть підставою для його звільнення та не застосування до нього під час проходження служби спеціального закону, а саме ЗУ «Про державне бюро розслідувань». В зв'язку з чим просив суд поновити, пропущений з поважних причин строк звернення до суду.
Не погоджуючись з наказом про звільнення та підставами визначеними в наказі, позивач оскаржив його в судовому порядку а також наказ про призначення на посаду в частині наявність у наказі про його призначення посилань на норми ЗУ «Про державну службу».
Предметом розгляду даної справи є накази про призначення на посаду та звільнення з посади слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Частинами 1 та 2 статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» визначено, що до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру.
Визначення терміну «публічна служба» закріплено у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, згідно якого, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, служба в Державному бюро розслідувань є публічною службою.
Оскільки позивач проходив службу в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, то даний спір є публічно - правовим спором з приводу прийняття та звільнення з публічної служби.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 1222 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Заявлені позовні вимоги в частині оскарження наказу № 1-ос від 11.01.2020 року «Про призначення ОСОБА_1 », стосується призначення позивача на публічну службу, а тому строк звернення до суду із даним позовом становить один місяць з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд не приймає посилання позивача на те, що тільки після отримання заяви по суті відповідача, позивач дізнався про порушене право в частині застосування до нього при прийнятті на службу положень законодавства про державну службу, оскільки підставою для звільнення була зміна правового статусу ДБР.
Суд зазначає, що позивач є юридично обізнаною людиною, він був ознайомлений з наказом № 1-ос від 11.01.2020 року про призначення на посаду та розумів на яких підставах його було призначено на посаду.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно відмітки на копії наказу № 1-ос від 11.01.2020 року про призначення на посаду, позивач був ознайомлений 13.01.2020 р.
Отже, 13.01.2020 позивач дізнався про оскаржуваний наказ № 1-ос від 11.01.2020 р., який на думку позивача порушує його права, і саме з 13.01.2020 розпочався перебіг місячного строку на звернення до суду із позовом про скасування вказаного наказу.
Тобто позивач звернувся з позовною вимогою про скасування наказу № 1-ос від 11.01.2020 р., з порушенням місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і якщо підстави, вказані позивачем у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду
Отже, для поновлення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити поважність підстав його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду та підтверджені належними доказами.
Позивач не навів суду поважних підстав в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в зв'язку з чим відсутні підстави задоволення заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
Суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Краматорську про визнання протиправним та скасування окремого положення наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Артема Матвєєва від 11.01.2020 року № 1-ос від 11.01.2020 про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в частині застосування ст. 35 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. № 229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», випробувального строку 6 місяців, встановлення доплати за вислугу років через зарахування роботи на державній службі.
Відповідно до приписів статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом та якщо підстави, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Краматорську про визнання протиправним та скасування окремого положення наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Артема Матвєєва від 11.01.2020 року № 1-ос від 11.01.2020 про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в частині застосування ст. 35 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. № 229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», випробувального строку 6 місяців, встановлення доплати за вислугу років через зарахування роботи на державній службі підлягають залишенню без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Краматорську про визнання протиправним та скасування окремого положення наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Артема Матвєєва від 11.01.2020 року № 1-ос від 11.01.2020 про призначення ОСОБА_1 на посаду слідчого Третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, в частині застосування ст. 35 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 р. № 229 «Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби», Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями», випробувального строку 6 місяців, встановлення доплати за вислугу років через зарахування роботи на державній службі - залишити без розгляду.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошена у судовому засіданні 05 серпня 2021 року в присутності позивача, представника позивача та представника відповідача.
Повний текст ухвали складено та підписано 10 серпня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська