10 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6890/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю представника позивача Сасовського Р.І.,
представника відповідача Трофимюка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, управління, позивач) звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанови державного виконавця Трофимюка П.В. від 24.06.2021 у виконавчому провадженні №62028038 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Трофимюком П.В. винесено постанову про накладення штрафу від 17.08.2020 ВП №62028038, якою на ГУ ПФУ у Волинській області за невиконання рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити дії, накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Дану постанову рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 скасовано, проте постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №140/12616/20 рішення від 15.10.2020 скасовано, та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник позивача зазначає, що 22.06.2021 ГУ ПФУ у Волинській області направлено запит до Пенсійного фонду України із проханням надати роз'яснення щодо подальших дій при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі №140/408/19 під час здійснення виконавчого провадження №62028038. 24.06.2021 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі №140/408/19 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 04.12.2018 на підставі довідки від 19.12.2018 №03-56/18/18, виданої Волинським окружним адміністративним судом. Відтак, станом на 24.06.2021 у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 02.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.31). Даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .
У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 09.08.2021 (а.с.42-46) представник відповідача заявлений позов не визнав та зазначив, що на неодноразові вимоги державного виконавця заборгованість по виплаті довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у відповідності до вимог виконавчого листа №905/2019 від 04.10.2019 на підставі рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1-7/2018/4062/15 за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 ГУ ПФУ у Волинській області не виплачена. Відтак, з урахуванням остаточного рішення суду, прийнятого у справі №140/12616/20, 24.06.2021 штраф накладений повторно в розмірі 10200 грн.
З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву ГУ ПФУ у Волинській області, в якому зазначила, що за період часу від постановлення судового рішення апеляційним судом у справі №140/12616/20 (12.01.2021) боржник рішення суду не виконує, відтак державним виконавцем правомірно вжито передбачені законом заходи у вигляді накладення штрафу постановою від 24.06.2021. Просила в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с.128-129).
Ухвалою суду від 10.08.2021 замінено первісного відповідача Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на належного відповідача Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі - Управління, відповідач).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, просила розгляд справи проводити без її участі.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі №140/408/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019, позов ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Так, серед іншого, суд визнав протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо не проведення судді у відставці ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»; зобов'язав Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 з 04 грудня 2018 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
04.10.2019 Волинський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист №905/2019 у справі №140/408/19 про зобов'язання Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 з 04 грудня 2018 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018/4062/15 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» (а.с.51).
08.05.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Трофимюком П.В. (далі - державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62028038 з виконання виконавчого листа №905/2019, виданого Волинським окружним адміністративним судом 04.10.2019 (а.с.11-12).
17.08.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду (а.с.16-17), яку позивач оскаржив в судовому порядку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №140/12616/20 адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Трофимюка П.В. від 17.08.2020 ВП №62028038 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн (а.с.79-83).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №140/12616/20 скасовано та прийняте нове рішення, яким відмовлено в задоволенні адміністративного позову (а.с.93-95).
22.06.2021 ГУ ПФУ у Волинській області направило запит до Пенсійного фонду України із проханням надати роз'яснення щодо подальших дій при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі №140/408/19 під час здійснення виконавчого провадження №62028038 (а.с.18-19).
24.06.2021 державним виконавцем винесено постанову ВП №62028038 про накладення на позивача штрафу за повторне невиконання рішення суду у сумі 10200 грн (а.с.21-22).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої - третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
При цьому умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть слугувати будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид та обсяг яких залежить від характеру правовідносин, суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання та мотивів рішення, яке примусово виконується.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи постанову про накладення штрафу від 24.06.2021, відповідач виходив з того, що позивачем повторно не виконано повністю рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/408/19, за яким видано 04.10.2019 виконавчий лист №905/2019.
При цьому у відзиві державний виконавець вказав, що у заяві від 26.02.2021 стягувач ОСОБА_1 повідомила про виплату їй за 28 днів грудня 2018 року 24349,70 грн. Недоплата становить за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 53757,96 грн, про що додано обґрунтований детальний розрахунок, у якому ОСОБА_1 розраховано суму належного їй щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 по 31.12.2018, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду, який становить 15 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня поточного року (а.с.98-101).
У вимозі від 09.03.2021 №2.1-35/2581 державний виконавець повторно вимагав у ГУ ПФУ у Волинській області терміново надати інформацію з підтверджуючими документами про стан виконання рішення суду, за яким видано виконавчий лист №905/2019, а саме про виплату стягувачу недоплати за грудень 2018 року, яка становить 53757,96 грн. В додаток до вказаної вимоги державний виконавець надіслав позивачу копію заяви ОСОБА_1 від 26.02.2021 (а.с.102-103).
В судовому засіданні представник позивача заперечив наведений ОСОБА_1 розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за грудень 2018 року та в обґрунтування факту повного виконання рішення суду вказав, що ОСОБА_1 з 04.12.2018 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням довідки від 19.12.2018 №03-56/18/18, виданої Волинським окружним адміністративним судом на підставі змін до штатного розпису №6 від 10.12.2018 та рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018.
Отже, в даному випадку позивач не погоджується як з позицією стягувача, так і з позицією державного виконавця щодо розрахункової величини, яку слід застосовувати при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 по 31.12.2018 (мінімальна заробітна плата чи прожитковий мінімум).
Разом з тим, як ствердив в судовому засіданні представник позивача, ГУ ПФУ у Волинській області не зверталось в суд із заявою про роз'яснення рішення суду від 12.04.2019 у справі №140/408/19. Будь-яких заперечень щодо наведеної державним виконавцем у вимозі від 09.03.2021 №2.1-35/2581 суми недоплати за грудень 2018 року позивач в адресу відповідача не подавав.
Водночас суд зазначає, що оскаржуваній постанові від 24.06.2021 ВП №62028038 передувала постанова про накладення штрафу від 17.08.2020 ВП №62028038, яка була оскаржена позивачем в судовому порядку та скасована рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №140/12616/20.
Однак постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №140/12616/20 скасовано та прийняте нове рішення, яким відмовлено в задоволення адміністративного позову.
Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У мотивувальній частині постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №140/12616/20 суд надавав правову оцінку питанню розрахункової величини, яку належить застосовувати при розрахунку посадового окладу суддів, що є складовою суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, однак позивач вказані висновки суду до уваги не прийняв, лише звернувся із запитом до Пенсійного фонду України з проханням надати роз'яснення щодо подальших дій при виконанні рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі №140/408/19 під час здійснення виконавчого провадження №62028038.
Оскільки після прийняття відповідачем постанови про накладення штрафу від 17.08.2020 ВП №62028038, правомірність якої підтверджена в судовому порядку, позивач на надав суду належних та допустимих доказів виконання рішення суду від 12.04.2019 у справі №140/408/19, за яким 04.10.2019 видано виконавчий лист №905/2019, тому до боржника (позивача у даній справі) правомірно застосовано штраф за повторне невиконання без поважних причин рішення згідно з оскаржуваною постановою.
Аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ПФУ у Волинській області є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій