Справа № 273/1843/21
Провадження № 1-кп/273/95/21
09 серпня 2021 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2021 року за №12021065530000258, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гриньки, Новоград-Волинського району, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
за участю прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 , -
Згідно рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 26.10.2020 року (справа №681/1066/20 ) ОСОБА_3 зобов'язано сплачувати на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання їх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 17 серпня 2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Однак, всупереч рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 26.10.2020 року ОСОБА_3 в період з 01.03.2021 року по 01.07.2021 року включно, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання спільних дітей.
Так, будучи неодноразово офіційно попередженим державним виконавцем Баранівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, знаючи свій обов'язок виплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання їх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являючись дієздатним, будучи працездатною особою в Баранівський районний центр зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні не звертався, на обліку в управлінні Пенсійного фонду України не перебував, матеріальну допомогу дитині не надавав.
Крім цього, ОСОБА_3 від Баранівського районного відділу державної виконавчої служби протягом вказаного періоду приховував доходи від тимчасових щоденних заробітків,
добровільно допомоги на утримання дітей не надавав, аліменти в добровільному порядку не виплачував, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду щодо сплати аліментів на утримання дітей не вживав, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів за вище вказаний період у сумі 12955,80 гривень, загальна заборгованість становить 34017,06 гривень.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому у вчиненні кримінального проступку, який передбачений ч.1 ст. 164 КК України і викладений в обвинувальному акті від 30.07.2021 року. Суду показав, що проступок вчинив за обставин, викладених вище, а саме що він тривалий час не працював офіційно, заробляв на життя тимчасовими заробітками. Кошти на утримання дітей не перераховував. Про вчинене шкодує, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 , пояснила суду, що проживала з обвинуваченим у цивільному шлюбі. Після ухвалення судом рішення від 26.10.2020 року про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 , аліментів на утримання дітей, неодноразово повідомляла останнього про виниклу заборгованість. Будь якої додаткової допомоги окрім аліментів обвинувачений дітям не надавав. Накопичуватися заборгованість почала ще з моменту відкриття виконавчого провадження, оскільки обвинувачений не сплачував аліменти в повному розмірі відповідно до визначеного в рішенні суду. Просила суд суворо не карати, застосувати міру покарання не пов'язану з обмеженням волі.
Прокурор ОСОБА_4 , вважає за можливе не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і здійснювати судовий розгляд на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , в повному обсязі визнав свою провину в інкримінованому йому проступку, який передбачений ч.1 ст.164 КК України і викладений в обвинувальному акті та беручи до уваги думку прокурора, показання обвинуваченого, потерпілої, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, чи правильно обвинувачений ОСОБА_3 , розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції у суду немає.
Суд також роз'яснив обвинуваченому та потерпілій, що при таких обставинах вони позбавляються права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про судовий розгляд кримінальної провадження за правилами ч.3 ст.349 КПК України.
За таких обставин, виходячи з аналізу обвинувального акту, допитавши обвинуваченого, потерпілу, вивчивши матеріали справи, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 , у вчинені інкримінованого йому проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину ОСОБА_3 у інкримінованому йому діянні доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинений проступок до тяжких наслідків не привів, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, обставини кримінального провадження, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілої, яка просила суворо не карати та призначає покарання у виді громадських робіт.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.
Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт тривалістю 100 (сто ) годин.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити учасникам судового провадження право на отримання в суді копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1