Іменем України
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Справа № 133/1222/21
16.07.2021
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає в АДРЕСА_1 , токої, що не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 29.03.2021, приблизно в 09 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи на самоізоляції, як особа, яка 26.03.2021 перетнула Державний кордон України із Європейським Союзом, з республіки Польща, самовільно залишила своє місце самоізоляції, що за адресою: АДРЕСА_1 , а також територію села Іванківці, поїхала в м. Козятин у власних справах, чим порушила п.2 п.п. 3 ПКМУ № 1236 від 19.12.2020 та ПКМУ № 104 від 17.02.2021 року.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась.Отримати інформацію про рух справи остання не була позбавлена можливості на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Так, інформація про дату, час та розгляду самого провадження (29.04.2021, 27.05.2021, 30.06.2021) даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у розділі інформації для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ».
У матеріалах справи містяться телефонограми № 489 від 29.04.2021 року, № 490 від 29.04.2021, № 565 від 27.05.2021 року, якими її повідомленно щодо розгляду справи та наявність данного адміністративного матеріалу у суді.
Оскільки категорія цієї справи не передбачає обов 'язкову участь особи, що притягається до адміністративного правопорушення, при розгляді справи, суд вважає за можливе розглядути її у відсутність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року (далі - Закон) визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно зі ст. 29 Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 41 Закону особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Диспозиція ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Так, диспозиція зазначеної статті є бланкетною, тобто такою, де закріплюється лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатись до положень іншого нормативного акта іншої галузі права. Бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб'єкта реалізації до інших правових норм.
Тобто, посилання на спеціальну норму закону є обов'язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушене особою, відповідальність не настає.
Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 729875 від 10.04.2021 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення нею п.2 п.п. 3 ПКМУ № 1236 від 19.12.2020 та ПКМУ № 104 від 17.02.2021 року.
В адміністративному протоколі працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 порушено пункт 2 п.п. 3 ПКМУ № 1236 від 19.12.2020. Такий пунк 2 визначає, що залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки). А підпунк 3 п.2 в ПКМУ № 1236 від 19.12.2020 взагалі відсутній у такій постанові.
Постанова Кабінету Міністрів України № 104 від 17.02.2021 має назву «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України». Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє не лише посилання на конкретний пункт (підпункт) постанови КМУ № 104 від 17.02.2021, який було порушено, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Крім того суд бере до уваги, що постановою КМУ №104 лише внесено зміни до іншої постанови, однак сама вона не є нормативно-правовим актом, що визначає, зокрема, правила та обмеження під час карантину.
Суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. А тому відсутність зазначеної у протоколі коректного відповідного пункту та підпункту, яка врегульовує правила поведінки для населення під час карантину, є суттєвим недоліком, що унеможливлює притягнення особи до відповідальності. Сам же суд позбавлений права усувати такі недоліки, відшуковуючи відповідну норму у постанові, яка б узгоджувалась з фабулою інкримінованого правопорушення, про яке зазначено у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
У своїх рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia, рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений в порушення вимог ст. 256 КУпАП, а суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення позбавлений можливості доповнювати чи змінювати фабулу адміністративного правопорушення викладену в протоколі, тому вважаю, що можливості зробити висновок, що в діях ОСОБА_1 , викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, наявного складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, немає і тому справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в порядку ст. 247 КУпАП слід закрити.
Керуючись ст. ст. 8, 44-3 ч.1, 221, 247, 251, 254, 256, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області особою протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Cуддя Н.О. Пєтухова
Дата документу 16.07.2021