14.06.2021 Справа № 756/5183/21
Справа № 756/5183/21
3/756/3235/21
14.06.2021 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),
за ч. 1 ст. 1831 КУпАП,
ОСОБА_1 не сплачує аліменти ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір заборгованості якої згідно розрахунку від 01.03.2021 за період з 28.07.2008 по 28.02.2021 складає 378 625,31 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1831 КУпАП.
Будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності на адресу проживання, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття. Відповідно до наявних у матеріалах справи зворотних повідомлень рекомендованих відправлень за адресою, зазначеною у протоколі а також інших долучених до справи документів адресою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України»26.04.2007, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 (справа №911/3142/19) направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 (справа №913/879/17), від 21.05.2020 (справа №10/249-10/19), від 15.06.2020 (справа №24/260-23/52-б).
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи її неодноразове повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, суд з огляду на положення ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Так, відповідно до положень ч. 12 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що саме за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 КУпАП України про адміністративне правопорушення, та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходження органу державної виконавчої служби.
Адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1831 КУпАП полягає, зокрема, у несплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1831 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.03.2021 №10187425, довідками-розрахунками заборгованості зі сплати аліментів, іншими матеріалами справи.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 1831 КУпАП.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33, 401, 1831, 221, 276-280, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1831 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді 200 (двохсот) годин суспільно корисних робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя А.В. Касьян