06 серпня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1802/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провалжежня заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд" про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження,
встановив:
01.07.2021 року ОСОБА_1 (далі-заявник) звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №540/1802/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Аланд", про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в частині судових витрат.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Василяці Д.К., у зв'язку із перебування у відпустці судді Пекного А.С.
Ухвалою від 02.07.2021 року судом ухвалено розгляд заяви провести після надходження матеріалів адміністративної справи з П'ятого апеляційного адміністративного суду.
27.07.2021 справа повернулась з П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою від 30.07.2021 року заяву призначено до розгляду на 06.08.2021 року.
Сторони в судове засідання не з'явивлись, про день час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином .
За змістом ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
При вирішенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного: згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.ч.1, 7, 9 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлялась вимога про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 11300 грн. Однак, судом в цій частині позовні вимоги вирішені не були.
Так, в матеріалах справи міститься договір № 12-пд/2021 про надання правничої допомоги від 16.04.2021 року, відповідно до додаткової угоди №1 від 16.04.2021 року сторони домовились, що клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 10000 грн. у разі отримання позитивного рішення, звіт № 1 про надані послуги за Договором про надання правничої допомоги № 12-пд/2021 від 16.04.2021 року, розрахунок вартості послуг алопата (прайс-лист).
Відповідно до звіту № 1 від 20.04.2021 року адвокатом надано наступні послуги:
1. аналіз наданих позивачем документів 1000 грн.;
2. аналіз судової практики - 1000 грн.;
3. усна консультація щодо правовідносин, що виникли між сторонам - 300 грн.,
4. підготовка позовної заяви - 5000 грн.;
5. підготовка заяви про розподіл судових витрат - 2000 грн.,
6. підготовка заяви про поновлення строку на оскарження та забезпечення позову, клопотання про витребування доказів - 2000 грн.;
Загальна вартість наданих послуг - 11300 грн.
Суд частково погоджується зі складовими гонорару та вважає, що послуги за № 1 - №3, по суті стосується підготовки позовної заяви, а тому охоплюється послугою № 4 та не може рахуватися окремо. Відтак, суд не враховує окремо послуги № 1, 2, 3 на загальну суму 2300 грн. у загальну вартість наданих позивачу послуг.
Крім того, суд зазначає, що вартість по складанню позовної заяви, також є не спів мірною із предметом позову та підлягає зменшенню до 2000 грн.
Щодо послуг № 5 та 6 їх вартість також не є співмірною із заявленими позовними вимогами, а отже підлягає зменшенню до 1000 грн.
Також, представником позивача подано звіт № 2 від 31.05.2021 року відповідно до якого зазначено, що адвокатом надано послуги з підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення яка складає 3000 грн. та за усну консультацію щодо правової позиції відповідача та її обґрунтованості - 300 грн., однак суд зазначає, що ця послуга не може бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст.ст.1, 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Враховуючи те, що предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд дійшов до висновку про те, що обґрунтованою є вартість послуг адвоката у розмірі 3000,00 грн. та саме така вартість є співмірною виконаним адвокатом роботам (наданим послугам).
З огляду на викладене у вказаній частині суд задовольняє вимоги позивача частково, на суму 3000,00 грн.
Що стосується питання про стягнення з відповідача на користь позивача «гонорару успіху» у розмірі 10000 грн., суд зазначає, що відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема, у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), вказано, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Виходячи з вказаної позиції, суд вказує на відсутність факту неминучості та обґрунтованості несення позивачем таких витрат, як «гонорар успіху».
Суд з огляду на рішення Європейський Суд з прав людини (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96), зауважує, що такі угоди, як сплата «гонорару успіху», якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові.
При цьому суд приймає до уваги постанову Великої Палати Верховного суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, зокрема, на позицію викладену у п.5.42-5.44. «У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»
Варто зазначити, що статтею 27 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 р., кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу. При виконанні доручення адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва.
Суд також зауважує, що поняття «гонорар успіху» не закріплене на законодавчому рівні. При цьому, як убачається з Правил адвокатської етики, адвокат зобов'язаний приділяти розумно необхідну увагу для успішного виконання кожного доручення, незалежно від розміру обумовленого гонорару. Отже, уклавши договір про надання правової допомоги адвокат визначає гонорар, тобто вартість своїх послуг за виконання доручення (надання послуг) і при цьому адвокат зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної професійної правничої (правової) допомоги клієнту та успішно здійснити його захист або представництво.
Виходячи з викладеного, судом не встановлено, що такі витрати як «гонорар успіху» були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим у даній справі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівні (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, офіс 14, посвідчення №0476 від 12.03.2020р.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. (три тисячі грн.).
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.К. Василяка
кат. 105000000