06 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2503/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна комплектація" про накладення арешту,
встановив:
Головне управління ДПС у Херсонській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна комплектація"(далі - відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 424226,78 грн.
Ухвалою від 07.06.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 424226,78 грн. Вказана сума нарахована згідно податкових декаларацій поданих платником податків самостійно, правомірність яких встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Контролюючим органом надіслана на адресу відповідача податкова вимога, проте податковий борг не сплачений. Також податковим органом вчинені дії на встановлення майна боржника, однак у Товариства відсутнє майно, на яке можливе звернення стягнення. Наведене позивач вважає достатньою підставою для звернення до суду з позовними вимогами про накладення арешту на кошти платника та для реалізації такого повноваження. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Частинами 5, 6 ст. 162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
09.06.2021 представник відповідача отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та повідомений про встановлення Товариству строку на подання відзиву на позовну заяву, про що в матеріалах справи міститься розписка (а.с. 52).
Однак, станом на дату розгляду даної справи - 06.08.2021, відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст. ст. 159, 162 КАС України подання заяв по суті справи, зокрема, відзиву, є правом учасників справи, а у разі його ненадання без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про встановлення йому строку для подання відзиву по справі, відтак здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна комплектація" (код ЄДРПОУ 38560725) 11.02.2013 зареєстроване Херсонською міською радою Херсонської області за № 15851020000008463 та 12.02.2013 взяте на облік до Головного управління ДПС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Судом встановлено, що 10.11.2020 позивачем сформована вимога № 17972-13 на суму 342 465,78 грн., яка направлена на адресу ТОВ "Машинобудівна комплектація".
10.11.2020 податковим органом прийняте рішення № 17972-13 про опис майна товариства у податкову заставу.
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 19.04.2021 у справі №540/551/21, яке набрало законної сили 20.05.2021, стягнув кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна комплектація" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 424226,91 грн.
На виконання заходів стягнення з відповідача податкового боргу, контролюючим органом вчинені дії на встановлення наявності у Товариства майна.
Так, Головним управлінням ДПС у Херсонській області складений акт опису майна, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому від 04.12.2020 № 67, зареєстроване у податкову заставу від 04.12.2020 № 28352507.
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №232958994 від 18.11.2020 об'єкти нерухомості за підприємством не обліковуються.
Крім того, згідно довідки Територіального сервісного центру № 6541 автотранспортні засоби за підприємством не зареєстровані.
За даними бази ІС "Податковий блок", контролюючим органом встановлено, що у Товариства відкриті розрахункові рахунки в установі банку.
У зв'язку із наявністю заборгованості та відсутності добровільної сплати відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом, який просить задовольнити повністю.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Суд встановив, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 424226,78 грн, який виник починаючи з 31.12.2020 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно:
- податкової декларації з податку на додану вартість № 9273726523 від 22.10.2020 з терміном сплати 23.10.2020 на суму 291466,00 грн. У зв'язку з частковою сплатою, сума непогашеного грошового зобов'язання становить 288425,78 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість № 9273729198 від 22.10.2020 з терміном сплати 30.10.2020 на суму 51796,00 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість № 9305740048 від 19.11.2020 з терміном сплати 30.11.2020 на суму 23365,00 грн;
- штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 23.11.2020 №22872122040111, винесеного на підставі акту перевірки № 6134/21-22-04-01/38560725 від 23.10.2020 на суму 2040,00 грн;
- податкової декларації з податку на додану вартість від 16.12.2020 № 9335920319 з терміном сплати 30.12.2020 на суму 58600,00 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 у справі №540/551/21, яке набрало законної сили 20.05.2021, вказаний борг стягнутий із Товариства.
Однак, із дня набрання рішенням законної сили до дня звернення позивача із позовом до суду, борг відповідачем не погашений, що підтверджується обліковою карткою платника податків.
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку із непогашенням Товариством наявного податкового боргу встановленого рішенням суду, контролюючий орган звернувся до суду про накладення арешту на кошти платника.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Втім, дане право для податкового органу не є абсолютним та обмежується правовими підставами для такого звернення.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Отже, ПК України визначені вичерпні правові підстави для звернення податкового органу до суду із заявою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24.04.2020 у справі № 802/2067/15-а, від 30.04.2020 у справі № 813/3003/14, від 14.05.2020 у справі № 820/5660/16.
Таким чином, підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.
Необхідно зазначити, що положення п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є імперативною і обов'язковою до виконання.
Норми п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 та п. 94.2 ст. 94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми п. 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.
Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 826/8691/16 та від 24.04.2020 у справі № 802/2067/15-а.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному випадку позивачем надано достатньо належних доказів на підтвердження наявності у відповідача податкового боргу та відсутності у останнього майна за рахунок якого може бути погашений податковий борг. Відповідачем не надано жодного доказу на спростування наведених позивачем доводів, як і не спростовані докази, надані позивачем на підтвердження своїх доводів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що податковим органом дотримана процедура визначення і узгодження податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу, вчинення дій, спрямованих на погашення податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
За правилами статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень судовий збір стягненню на його користь не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна комплектація" (код ЄДРПОУ 38560725; 73003, м. Херсон, вул. Олександрівська, буд. 26), що знаходяться у банках, а також на кошти та інші цінності на рахунках, які будуть відкриті платником податків в подальшому в межах суми податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у розмірі 424 226,78 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 111020300