09 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/576/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Херсонської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач, Херсонська міськрада), в якому просять:
- визнати протиправною бездіяльність Херсонської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення про розгляд клопотання від 07.05.2020р. №114-11928-15 про надання дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 484 кв.м. по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Херсонську міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії прийняти рішення про розгляд клопотання від 07.05.2020р. №114-11928-15 про надання дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 484 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами. Так, 07.05.2020р. позивачі звернулась до Херсонської міськради із клопотанням, зареєстрованим за №114-11928-15, в якому просили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 484 кв. м., розташованої у АДРЕСА_1 . Позивачі стверджують, що відповідачем, всупереч приписів абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, не розглянуто подане клопотання з прийняттям рішення за результатами такого розгляду у місячний строк, що у свою чергу вказує на допущення міською радою протиправної бездіяльності. За тим, позивачі просять зобов'язати відповідача розглянути клопотання №114-11928-15 та прийняти рішення про надання запитуваного дозволу на розробку проекту землеустрою.
Ухвалою суду від 22.02.2021р. позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки заяви.
Ухвалою від 04.03.2021р. відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
19.03.2021р. канцелярією суду зареєстровано відзив позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із позицією, викладеною у позові, наголошує на необґрунтованості позовних вимог, просить у задоволенні позову відмовити. При цьому стверджує, що 26.01.2021р. на IV сесії Херсонською міськрадою VIII скликання розглянуто клопотання позивачів від 07.05.2020р. №114-11928-15. За результатами такого розгляду прийнято рішення за №64, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 484 кв. м., розташованої у АДРЕСА_1 , на підставі ст. ст. 89, 118 ЗК України.
13.04.2021р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачі не погоджуються із висновками, наведеними у відзиві, просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Позивачі вказують на те, що саме порушення строків на прийняття рішення №64 є предметом визнання бездіяльності відповідача протиправною. При цьому зазначають, що питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою згідно клопотання позивачів за №114-11928-15 мало бути розглянуте на пленарному засіданні XXXV сесії міської ради VII скликання, проте відповідне питання було безпідставно виключено з проекту рішення міської ради.
Ухвалою суду від 06.05.2021р. справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено підготовче засідання на 27.05.2021р.
Сторони подали заяви, в яких просили здійснювати розгляд справи без їх участі.
Відтак, з огляду на приписи ч. 7 ст. 181 КАС України, ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд закриває підготовче провадження та вирішуватиме справу по суті у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заяви по суті, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07.05.2020р. Центром надання адміністративних послуг м. Херсона зареєстровано за №114-11928-15 клопотання гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання останнім дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 484 кв.м., за місцем розташування: АДРЕСА_1 .
Не отримавши відповіді на означене клопотання, представник позивачів звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 16.12.2020р. за вх. №16/12, в якому серед іншого просив надати інформацію про прийняте рішення на підставі заяви (клопотання) від 07.05.2020р. за №114-11928-15.
На означений запит міськрадою надано відповідь, оформлену листом від 23.12.2020р. за вих. №8-10766-11/12, де вказується про те, що на пленарному засідання XXXV сесії міської ради VII скликання питання надання позивачам запитуваного дозволу було виключено з проекту рішення міської ради. За наведених обставин, міськрадою не приймалось рішень стосовно надання дозволу позивачам на розроблення проекту землеустрою.
Звертаючись до суду із даним позовом позивачі вказують на допущення міською радою протиправної бездіяльності, яка на їх думку полягає у не розгляді з подальшим прийняттям рішення, у встановлений Земельним кодексом України строк, клопотання про надання останнім дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частиною 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
З огляду на ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
При цьому, відповідно до змісту пп. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, частиною 7 статті 118 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Пунктами «а», «б» ч. 1 ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Таким чином, розпорядження земельними ділянками, розташованими на території м. Херсона, відноситься до повноважень Херсонської міської ради.
Як встановлено судом, 07.05.2020р. позивачі звернулись до Херсонської міської ради із клопотанням (зареєстровано за №114-11928-15) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки, розташованої у м. Херсоні.
Щодо порядку вирішення органами місцевого самоврядування питань регулювання земельних відносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону №280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Частиною 1 ст. 47 Закону №280/97-ВР визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
На підставі ч. 4 ст. 47 Закону №280/97-ВР постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених п. п. 4 і 16 ст. 26, п. п. 1, 29 і 31 ст. 43 та ст. ст. 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
З системного аналізу зазначених норм судом слідує, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України. При цьому, зважаючи на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», таке рішення приймається виключно на пленарних засіданнях.
Позивачі стверджують про те, що відповідачем не прийнято рішення про надання запитуваного дозволу, або мотивованої відмови у його наданні, що вказує на допущення міською радою протиправної бездіяльності, яка є предметом оскарження у даній справі.
Проте суд не погоджується з наведеним твердженням, так як 26.01.2021р. на засіданні IV сесії Херсонської міської ради VIII скликання прийнято рішення за №64, яким за результатами розгляду клопотання позивачів від 07.05.2020р. (вх. №114-11928-15) відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 484 кв.м. по АДРЕСА_1 , на підставі ст. ст. 89, 118 ЗК України.
Суддя критично ставиться до факту порушення відповідачем місячного строку, встановленого приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України, на розгляд клопотання позивачів про надання їм дозволу на розробку проекту землеустрою, про що свідчить отримання відповідачем клопотання 07.05.2020р., та винесення рішення за результатами такого розгляду 26.01.2021р. (тобто більш ніж через вісім місяців після реєстрації клопотання).
Водночас, варто наголосити на тому, що порушення строків розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою саме по собі не вказує на протиправність рішення, прийнятого за результатами такого розгляду, не спростовує факту розгляду клопотання, а тому і не може бути безумовною підставою для скасування відповідного рішення.
Відтак, враховуючи прийняття 26.01.2021р. міською радою рішення №64 за результатами розгляду клопотання позивачів від 07.05.2020р. за №114-11928-15, суд вважає необґрунтованими доводи позивачів про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка на їх думку полягає у не прийнятті рішення за результатами розгляду поданого ними клопотання, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позову в частині визнання бездіяльності протиправною.
За наведених обставин, задоволенню не підлягає і вимога про зобов'язання відповідача прийняти рішення за результатами розгляду клопотання позивачів від 07.05.2020р. за №114-11928-15, оскільки відповідне рішення вже прийнято.
Окрім того, варто зазначити, що питання правомірності рішення міської ради від 26.01.2021р. №64 не охоплюється предметом даного позову, у зв'язку із чим зміст такого рішення не є предметом дослідження у справі, а тому суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати правовий аналіз означеного рішення.
За наведених обставин суд не перевірятиме рішення відповідача від 26.01.2021р. №64 на предмет правомірності, так як останнє не оскаржується позивачами в рамках даної справи.
Суддя зауважує на тому, що позивачами не вірно обраний спосіб захисту їх прав, так як ненадання дозволу позивачам на розробку проекту землеустрою не пов'язано з бездіяльністю відповідача, натомість є наслідком прийняття відповідачем рішення від 26.01.2021р. №64, яке у свою чергу може бути предметом оскарження у судовому порядку.
Водночас суддя враховує, що позивачі не скористались своїм правом, передбаченим приписами ч. 1 ст. 47 КАС України, згідно яких позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена а постанові Верховного Суду від 12.06.2018р. по справі №826/4406/16.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України).
Відповідачем належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами доведено правомірність своєї правової позиції, у зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Згідно приписів ст. 139 КАС України, судові витрати у даному випадку не відшкодовуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 161- 163, 167 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 04059958, 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 109040000