Справа №-613/1034/21 Провадження №-1-кп/613/116/21
09 серпня 2021 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Богодухові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221010000291 від 01.06.2021 за обвинуваченням :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шарівка Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 27.05.2021 приблизно об 11 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, достовірно знаючи про відсутність власника, шляхом відкриття вхідної двері до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно проник на територію вказаного домоволодіння, після чого через незачинені двері проник до житлового будинку, що розташований на території вказаного домоволодіння, де з кухні викрав плиту чавунну пічну двоконфорочну розміром 40 х 70 см., із набором чавунних кілець для пічної плити у кількості 5 штук, згідно з висновком експерта № СЕ-19/121-21/12555-ТВ від 09.06.2021 вартістю 783 грн. 00 коп., чавунні нижні дверцята від чавунної плити розмірами 10 х 14 см., колісники в кількості 1 шт., розміром 30 х 20 см., металеву рамку від чавунної плити розмірами 46 х 78 х 46 см, та металевий лист розмірами 50 х 50 см., які не вдалося оцінити, у зв'язку з відсутністю повних та точних даних. Після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду, розмір якої, згідно з висновком експерта № СЕ-19/121-21/12555-ТВ від 09.06.2021, становить 783 грн. 00 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - злочину за ч. 3 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, повністю підтвердив фактичні обставини вчинення злочину, надав показання щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.
Так, під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що 27.05.2021, скориставшись відсутністю власника, зайшов на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 , де в одній з кімнат житлового будинку знайшов двокомофорочну плиту для дров'яного опалення, забрав її разом зі складовими частинами - колісниками, юшками, дверцятами, рамкою, а також металевий лист розміром 50 х 50 см. Викрадені речі він здав на прийомі металобрухту, отримавши за них 200 грн., які витратив на придбання продуктів харчування. Пояснив, що до вчинення злочину його підштовхнули тяжкі життєві обставини, а саме смерть матері у травні 2021 року, та потреба в грошах, оскільки він не працює, а після померлої матері залишилися борги за світло. Зазначив, що шкодує про вчинене, стверджував, що подібного вчинку не повторить. Також пояснив, що добровільно брав участь у проведенні слідчого експерименту, під час якого показав працівникам поліції, як заходив до домоволодіння ОСОБА_5 , як брав плиту та інші речі.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, повне визнання ним своєї вини, а також те, що він не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, письмових матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів та письмових доказів щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, висловленої ним в судовому засіданні, а також активне сприяння розкриттю злочину, яке полягало в тому, що обвинувачений добровільно брав участь у слідчих діях (слідчому експерименті), після зізнання у вчиненні злочину - не змінював своєї позиції, сприяв поверненню викраденого майна, отже надавав органам досудового розслідування активну допомогу під час розслідування злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , досудовим розслідуванням та судом не встановлено.
Дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не працює, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має зареєстроване місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії», так і у справі «Фрізен проти Росії» Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченого, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, висновок досудової доповіді, розмір заподіяної шкоди, а також той факт, що потерпіла не має до обвинуваченого претензій матеріального характеру, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі, яке є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, а відтак, наявні підстави для застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з іспитовим строком на один рік і шість місяців. На період іспитового строку слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому не обирався. З урахуванням вимог ст.ст. 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню, а саме: 1372 грн. 96 коп. витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави 1372 грн. (одну тисячу триста сімдесят дві гривні) 96 коп. витрат на проведення судових товарознавчих експертиз, а саме в сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп. на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/13626-ТВ від 23.06.2021 та 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 48 коп. на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/12555-ТВ від 09.06.2021.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: плиту чавунну двоконфорочну розміром 40 х 70 см., нижні дверцята від чавунної плити, набір чавунних кілець для пічної плити в кількості 5 штук, колісники у кількості 1 шт., металеву рамку від чавунної плити, металевий лист розмірами 50 х 50 см., які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 -вважати повернутими власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1