ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.08.2021Справа № 910/8971/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ГРОМ" (02094, м. Київ, вул. Червонотацька, буд. 18, кв. 78/1)
про стягнення заборгованості у розмірі 2 486,66 грн.
Представники сторін: не викликались
Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ГРОМ" про стягнення заборгованості у розмірі 2 486,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № ДНП-2017-12/137 від 25.12.2017, а саме в частині повної та своєчасної оплати за послуги, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2 145,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач в порядку ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 108,07 грн та інфляційні втрати у розмірі 233,59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8971/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 08.06.2021.
Станом на 19.07.2021 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.
За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
25 грудня 2017 року між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (далі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Гром» (далі - відповідач, сторона-2) укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць для паркування № ДНП-2017-12/137 (далі за текстом - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору сторона-1 передає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 11 (одинадцяти)) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 1 (одного) спеціального місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. пр-т. Бажана (з парної сторони біля ст. м. «Лозняки», в межах III територіальної зони паркування м. Києва (надалі - «Фіксовані місця для паркування»), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Відповідно до п. 1.3. договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію стороні-2 з моменту набрання чинності договору.
Додаткову угоду №1 від 27.04.2018 сторони виклали п. 6.1 договору в наступній редакції: «Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.05.2018 і діє до 31.12.2020 року».
Відповідно до п. 2.2.6. договору сторона-2 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки зі стороною-1 згідно з розділом 3 цього договору.
Відповідно до п.3.7. договору в редакції додаткової угоди №3 від 29.12.2018 щомісяця до 10-го числа місяця сторони підписують Акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акта приймання-передачі послуг здійснюється за місцезнаходженням сторони-1. У випадку не підписання стороною-2 акта приймання-передачі наданих послуг в строк до 20 числа акта приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним стороною-2 без зауважень.
Згідно з п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди №3 вартість послуг сторони-1 стороні-2 становить 6,50 грн за одне місце для платного паркування транспортних засобів за добу.
Відповідно до п. 3.3. договору палата за провадження діяльності на майданчику для паркування здійснюється в розмірі 100% місячної вартості не пізніше 20 (двадцятого) місяця, щодо якого проводиться оплата.
Відповідно до п. 6.7. договору закінчення строку, або розірвання цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Додатковою угодою №4 від 09.09.2019 сторони дійшли згоди розірвати з 01.10.2019.
Згідно підписаного між сторонами Акту надання послуг №6527 від 30.09.2019 вбачається, що у вересні 2019 року позивачем було надано відповідачу право на експлуатацію 11 місць паркування на суму 2 145,00 грн.
За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині розрахунку за надані послуги, що стало наслідком звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 145,00 грн, а також 3% річних у розмірі 108,07 грн та інфляційних втрат у розмірі 233,59 грн, які були нараховані відповідачу у зв'язку з простроченням виконанням грошового зобов'язання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом, у вересні 2019 року позивачем було надано відповідачу право на експлуатацію 11 місць паркування на загальну суму 2 145,00 грн, про що свідчить підписаний між сторонами Акт надання послуг №6527 від 30.09.2019.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі були виконані зобов'язання за договорами щодо надання послуг, які в свою чергу були прийняті відповідачем без жодних зауважень та заперечень.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок відсутності оплати за надані послуги у вересні 2019 року, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №053/05-4027 від 12.11.2020 про сплату існуючої заборгованості у розмірі 2 145,00 грн.
Станом на момент розгляду справи по суті відповідач відповіді на вищевказану вимогу не надав та заборгованості не сплатив.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем основного боргу, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договорами належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2 145,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання за договорами позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 108,07 грн та інфляційних втрат у розмірі 233,59 грн.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування індекс інфляції та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ГРОМ" (02094, м. Київ, вул. Червонотацька, буд. 18, кв. 78/1, ідентифікаційний код 38810313) на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, ідентифікаційний код 35210739) основний борг у розмірі 2 145 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 108 грн 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 233 грн 59 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09.08.2021
Суддя Л. Г. Пукшин