02.08.2021 Справа № 908/1912/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, буд. 22) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який не здійснює захист інтересів держави
до відповідача-1: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд.1)
до відповідача-2: Комунального підприємства "Розвиток курортної зони" (72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд.1)
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Плюс" (77665, Івано-Франківська область, Рожнятівський район, с. Закерничне, вул. Шевченка, буд.142)
до відповідача-4: Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26)
про визнання незаконним рішення ради, визнання недійсним інвестиційного договору, скасування реєстрацій декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт нерухомого майна, зобов'язання повернути земельну ділянку
Без виклику представників сторін
05.07.2021р. керівник Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 55/3-3294вих-21 від 25.06.2021 в інтересах держави до відповідачів: Кирилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, Комунального підприємства "Розвиток курортної зони", Товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинок-Плюс", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якій просив:
1) визнати незаконним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 23.12.2014 № 34 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування КП "Розвиток курортної зони";
2) визнати недійсним інвестиційний договір від 20.10.2015 № 20/10, укладений між КП "Розвиток курортної зони" та ТОВ "Відпочинок-Плюс";
3) скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області 17.02.2017 за № ЗП 143170470054;
4) скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області 12.02.2018 за № ЗП 061180381826;
5) визнати незаконним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 30.04.2020 № 24 "Про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2320355400:11:001:0488";
6) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 2320355400:01:001:001:0488 від 20.07.2020, укладений між ТОВ "Відпочинок-Плюс" та Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області, припинивши паво оренди ТОВ "Відпочинок-Плюс" на вищевказану земельну ділянку;
7) зобов'язати ТОВ "Відпочинок-Плюс" знести самочинно збудований об'єкт нерухомого майна, а саме будівлю із вбудованою крамницею та приміщеннями для тимчасового проживання обслуговуючого персоналу площею 770.8 кв.м, будівля А-2, корпус для відпочинку Б-2, розташованого на земельній ділянці із кадастровим номером 2320355400:11:001:0488 за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 72Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1517531823203;
8) зобов'язати ТОВ "Відпочинок-Плюс" повернути територіальній громаді смт. Кирилівка Якимівського району в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області земельну ділянку із кадастровим номером 2320355400:01:001:0488, що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова,72Б.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Проскурякову К.В.
Ухвалою від 09.07.2021р. позовну заяву залишено без руху.
27.07.2021р. до суду надійшов лист Мелітопольської окружної прокуратури про усунення недоліків, встановлених ухвалою від 09.07.2021р., до якого додано екземпляр уточненої позовної заяви, в якій зазначено вірне найменування відповідача-1: Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, в усьому іншому позовна заява залишена без змін. Також прокурором додані докази надсилання уточненої позовної заяви учасникам справи.
Крім цього від Мелітопольської окружної прокуратури на адресу суду також надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову датована 18.07.2021р. за № 55/3-4080вих21, яка також, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2021р., передана для розгляду судді Проскурякову К.В.
Частиною 5 статті 173 ГПК України встановлено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Дослідивши зміст позовної заяви суд встановив, що прокурором в порушення цих вимог в одній позовній заяві від 25.06.2021р. (з урахуванням уточнення від 27.07.2021р.) об'єднано декілька вимог щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Так, статтею 30 ГПК України встановлено правила застосування виключної підсудності справ, а саме:
3. Спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
5. Спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади (…) розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності іншому господарському суду.
Таким чином, правила виключної територіальної підсудності передбачені у статті 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука “з приводу” означає “у зв'язку з чим-небудь”, тому словосполучення “з приводу нерухомого майна” треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення “з приводу нерухомого майна” у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Отже, позовні вимоги про: 1) визнання незаконним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 23.12.2014 № 34; 2) визнання недійсним інвестиційного договору від 20.10.2015 № 20/10; 5) визнання незаконним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 30.04.2020 № 24 ; 6) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 2320355400:01:001:001:0488 від 20.07.2020, припинивши право оренди ТОВ "Відпочинок-Плюс" на вищевказану земельну ділянку; 7) зобов'язання ТОВ "Відпочинок-Плюс" знести самочинно збудований об'єкт нерухомого майна; 8) зобов'язання ТОВ "Відпочинок-Плюс" повернути територіальній громаді смт. Кирилівка земельну ділянку із кадастровим номером 2320355400:01:001:0488, безпосередньо пов'язані з об'єктами нерухомого майна - земельною ділянкою із кадастровим номером 2320355400:01:001:001:0488 та збудованими на ній об'єктами нерухомості, а тому за правилами виключної підсудності мали б розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна - господарським судом Запорізької області.
В той же час, вказані прокурором у позові вимоги про: 3) скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області 17.02.2017 за № ЗП 143170470054; 4) скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області 12.02.2018 за № ЗП 061180381826, з огляду на суб'єктний склад відповідачів, пред'явлені не до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області, а безпосередньо до відповідача-4: Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26), яка відповідно до п. 1 "Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", затвердженого постановою КМУ від 9 липня 2014 р. № 294, є центральним органом виконавчої влади, а тому вказані позовні вимоги за правилами виключної підсудності мають розглядаються господарським судом м. Києва.
Прокурором не обґрунтовано підстави об'єднання вказаних позовних вимог в одній позовній заяві, а також не надано клопотання про їх роз'єднання, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України.
Статтею 31 ГПК України також визначено, що :
1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:
1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
6. Спори між судами щодо підсудності не допускаються.
7. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки незалежно від наявності інших визначених статтею 30 ГПК України підстав для виключної підсудності, розгляд цієї справи має здійснюватися господарським судом м. Києва, куди слід передати справу № 908/1912/21 та клопотання прокурора про забезпечення позову для подальшого розгляду протягом п'яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ч.ч. 3, 5 ст. 30, ст. 31, ч. 5 ст. 173, ст. ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Заступника керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області за № 55/3-3294вих-21 від 25.06.2021 разом з заявою про вжиття заходів забезпечення позову від 18.07.2021р. за № 55/3-4080вих21 передати за виключною територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.