Справа № 161/4779/21 Провадження №33/802/426/21 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р. М.
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П.
09 серпня 2021 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2021 року щодо нього,
Цією постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06.03.2021 о 00.36 год. в м. Луцьку по вул. Воїнів Афганців, 2, керував автомобілем «Hyundai I30CW», р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9.а ПДР України. При цьому, огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер».
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_1 був фактично позбавлений можливості захищати свої права, надавати пояснення, робити зауваження, що є істотним порушенням вимог чинного законодавства. Також зазначає, якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному в присутності двох свідків. Вказує на те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням інструкції яка регламентує це питання. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином та завчасно повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмами, які містяться в матеріалах справи (а.с.28, 30, 32). Жодних клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило.
А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративні правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 місцевий суд дотримався у повному обсязі.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 113150 від 06 березня 2021 року (а.с.1), роздруківкою приладу «Драгер», згідно якої у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп'яніння 0, 60% проміле (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складено в присутності двох свідків (а.с.4), письмовими поясненнями свідків (а.с.5,6), відеозаписом з бодікамер працівників поліції (а.с.7), а також іншими матеріалами справи.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно з ч.3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 113150 від 06 березня 2021 року, який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зафіксовано стан сп'яніння останнього. Також в протоколі ОСОБА_1 написав власноручно пояснення по суті порушення: «згідний» (а.с.1).
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складено в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено ознаки сп'яніння ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушена хода (а.с.4).
Як убачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 пройшов огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків за допомогою технічного приладу «Драгер», при цьому незгоди з результатами такого огляду він не проявляв, також не проявляв бажання на проходженні огляду у медичному закладі (а.с.7).
Таким чином, доводи ОСОБА_1 в апеляційні скарзі про недотримання працівниками поліції порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а також порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи та не спростовують пояснень самого правопорушника про керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому не приймаються апеляційним судом до уваги.
З огляду на вказані обставини, апеляційний суд не знаходить порушень вимог нормативно-правових актів, які регламентують процедуру проходження огляду для визначення стану сп'яніння водія, а також складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставами для скасування постанови судді, оскільки не впливають на правильність його висновків та не спростовують доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Підстав для закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2021 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов