Справа № 948/576/21
Номер провадження 3/948/169/21
06.08.2021 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., за участю: секретаря Ткач Н.М., прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону Куцака В.А., особи, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працює,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
згідно з протоколом №306 від 21.07.2021 року, ОСОБА_1 , будучи 10.06.2019 року звільненим з військової служби та виключеним із особового складу Служби безпеки України, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону та примітки до сатті 172-6 КУпАП, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, безвідповідально поставився до виконання своїх обов'язків як суб'єкт декларування та з часом, усвідомивши протиправність своєї бездіяльності, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування, а саме до 01.06.2020, лише об 18 год.10 хв. 26.02.2021 подав на офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік (після звільнення), чим умисно вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, ОСОБА_1 свою вину визнав та водночас наполягав на поважності невчасного подання декларації, пояснивши, що звільнився зі служби в 2019 році та весь час доглядає за хворою мамою, яка потребує постійного догляду та лікування, супроводжує маму до медичних закладів, у зв'язку з чим він забув про необхідність подати декларацію, подав після нагадування, уважає що в його діях відсутнє корупційне правопорушення.
Суд, заслухавши прокурора та особу, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Стаття 245КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і передбачає накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до примітки ст. 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Підпунктами 3 п. 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10 червня 2016 року, передбачено, що декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб'єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов'язок подання такої декларації.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі Служби безпеки України та був звільнений з 10.06.2019 (а.с.9), а тому відповідно до п.п. «е» п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та абз. 2 ч. 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
За даними копії листка бесіди з ОСОБА_1 , проведеної 22.04.2019, останньому було додатково доведено вимоги антикорупційного законодавства України, зокрема, Закону України "Про запобігання корупції", роз'яснено строки та порядок подачі електронної декларації, що засвідчено підписами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у відповідних графах (а.с. 19-22).
Водночас відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік після припинення діяльності 26 лютого 2021 (а.с. 22-25).
Згідно з копією повідомлення Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України, встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с.59).
Відповідно до відібраних письмових пояснень у ОСОБА_1 , останній згідно ст. 63 Конституції України від надання пояснень відмовився (а.с. 5).
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, припинивши службу у Службі безпеки Ураїни, був зобов'язаний до 01 червня 2020 року подати, шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) за 2019 рік.
Натомість з наведених вище письмових доказів вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, після припинення діяльності 26 січня 2021 року, що не заперечує й самим ОСОБА_1 .
Проте з диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП випливає, що для притягнення до відповідальності за цією нормою необхідно встановити як несвоєчасне подання декларації відповідним суб'єктом, так і відсутність поважних причин щодо неподання декларації у визначений строк.
Тобто, відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає лише у випадку несвоєчасного подання декларації без поважних причин.
Перелік поважних причин законом не встановлено, а тому поважність несвоєчасного подання декларацій у кожному окремому випадку має визначатись залежно від наданих доказів і внутрішнього переконання судді.
При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Під поважними причинами у розрізі несвоєчасного подання декларації необхідно визнавати такі обставини як: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо тощо); відсутність особи за місцем проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування у закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад); смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 , не заперечуючи факту несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення діяльності за минулий рік, обґрунтував несвоєчасне подання такої декларації наявністю поважних причин, а саме тяжкими хворобами матері ОСОБА_2 , у зв'язку з чим він доглядав за нею, звільнився зі служби, що стверджується довідкою Михайлівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини та виписками з медичної картки стаціонарної хворої(а.с.53-56).
На думку суду, наведені документально підтверджені причини є поважними, такими, які дійсно пов'язані з істотними обставинами, перешкодами та труднощами, що унеможливили своєчасне подання ОСОБА_1 декларації після звільнення.
Суд також враховує те, що ОСОБА_1 подав декларацію 26 січня 2021 року, тобто до складення 21 липня 2021 року начальником 1-го сектору УСР в Полтавській області ДСР Національної поліції України Калашником В. повідомлення про встановлення факту неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме, після звільнення за 2019 рік ОСОБА_1 (а.с.4).
У відповідності до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 38, 247 КУпАП, -
закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст Постанови складений 09.08.2021.
Суддя С. М. Косик