Справа № 621/3123/20 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/761/21 Бібік О.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
21 липня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Михайлюка А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Зміївського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,-
10 листопада 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445437 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 10 листопада 2020 року о 2353 год. в с. Чемужівка, вул. Кудрява, буд. 15, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Водій забажав пройти освідоцтво на стан сп'яніння через газоаналізатор «Drager 6810», показання якого після проходження освідоцтва - 1,79 %0 (проміле) в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постановою судді Зміївського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Зміївського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року скасувати, провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя не надав оцінки його твердженням з приводу того, що поліцейські його не зупиняли, він не керував транспортним засобом, а сам по собі факт знаходження в автомобілі не є складом адміністративного правопорушення.
Вважає, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено за допомогою неналежного приладу вимірювання, оскільки до матеріалів справи не долучено свідоцтва про повірку газоаналізатора.
Посилається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення поліцейськими не роз'яснено йому прав та обов'язків.
В призначене судове засідання 21 липня 2021 року ОСОБА_1 не з'явився, 25 червня 2021 року подав заяву, в якій просив розглянути апеляційну скаргу за його відсутністю.
Також апеляційним судом вживались заходи для виклику в судові засідання поліцейських, які збирали адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 .
Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в призначені судові засідання 16 червня 2021 року, 21 липня 2021 року поліцейські не з'явились, про причини неявки апеляційний суд не повідомили.
З врахуванням викладеного та виходячи з положень статей 268, 272, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що вчинене ним адміністративне правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.
З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, і
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 10 листопада 2020 року о 2353 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Кудрява, 15, в с. Чемужівка, Зміївського р-ну., Харківської обл., був зупинений поліцейськими, у зв'язку з непрацюючою підсвіткою номерного знаку в темно пору доби. Маючи ознаки алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», в присутності двох свідків. Результат огляду склав - 1,79 %0.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 445437 від 10 листопада 2020 року за порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо некерування ОСОБА_1 транспортним засобом та того, що поліцейські його не зупиняли, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, апеляційний суд враховує, що за обставинами події, які мали місце 10 листопада 2020 року о 2353 год. по АДРЕСА_1 . поліцейським винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 за частиною 6 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП. Вказана постанова поліцейського Власенком О.М. не оскаржувалась та є чинною.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи свідоцтва про повірку газоаналізатора, оскільки таке свідоцтво № 12-01/7660 міститься в матеріалах справи (а.с. 8).
Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.
При цьому, апеляційний суд враховує, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися з правами та обов'язками, місцем розгляду справи та від підписання вказаного протоколу.
Враховуючи вищевикладене, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Зміївського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року та закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 130, 245, 251, 252, 256, 2652, 266, 277-280, 284, 294, 295 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Зміївського районного суду Харківської області від 11 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна