справа №619/2102/21
провадження №2-зз/619/18/21
02 серпня 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді- Остропілець Є.Р.,
при секретарі - Суржкової В.В.,
представника відповідача - Лузана О.С., ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову, -
ОСОБА_2 звернулась до Дергачівського районного суду з клопотанням про зустрічне забезпечення позову.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 посилається на те, що позивачем було подано заяву про забезпечення позову від 29.04.2021 року. Вона не може в повній мірі користуватись своїм майном, оскільки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься заборона його відчуження, а в даному випадку банківські установи не можуть ОСОБА_2 видати кредит для її підприємницької діяльності, що може спричинити їй значних збитків. Майновий стан позивача не підтверджується жодним документом, а сам позивач в заяві про забезпечення позову та позовній заяві неодноразово зазначав, що він має скрутний матеріальний стан. Просить суд, зобов'язати ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) гривень, з урахуванням того факту, що ринкова вартість майна відповідача, на яке було накладено обтяження, в декілька разів перевищує зазначену суму.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 клопотання підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, приходить до наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Згідно ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Згідно ч.4 - 10 ст.ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку з забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом і не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду.
Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.
Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову мають гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідача просить суд вжити заходи щодо зустрічного забезпечення шляхом внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) гривень.
Разом з тим, відповідачкою не надано доказів щодо майнового стану позивача. Викладене свідчить про відсутність обов'язку суду застосувати зустрічне забезпечення.
Крім того, обґрунтування можливих збитків ґрунтується на припущеннях відповідачки.
Враховуючи захід забезпечення позову, що був вжитий ухвалою суду від 05 травня 2021 року , судом не встановлено обставин, які б давали достатні підстави для вжиття зустрічного забезпечення у даній справі.
В своєму клопотанні ОСОБА_2 не довела співмірності заходу забезпечення позову із можливим розміром збитків, які вона може зазнати у зв'язку із забезпеченням позову.
При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд є одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
За таких обставин суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), оскільки обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3ст. 154 ЦПК України відсутні, інші підстави відповідачем не доведені, а відтак, клопотання відповідача про зустрічне забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05 травня 2021 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову було задоволено.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 травня 2021 року справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя передано за підсудністю на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова з підстав, що основна частина спірного нерухомого майна (двох квартир) розташовані у Шевченківському районі м. Харкова.
До Харківського апеляційного суду ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу від 17.05.2021
Також, ОСОБА_2 20.05.2021 була подана апеляційна скарга на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 05.05.2021 про забезпечення позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотанням ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області по справі №619/2102/21 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81,154,158,259,260,353,354 ЦПК України суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2021 року.
Суддя Є. Р. Остропілець