справа №619/2102/21
провадження №2-зз/619/18/21
02 серпня 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді- Остропілець Є.Р.,
при секретарі - Суржкової В.В.,
представника відповідача - Лузана О.С., Бабенка С.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області по справі №619/2102/21 від 05 травня 2021 року, -
ОСОБА_1 звернулась до Дергачівського районного суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, застосованих на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 05 травня 2021 року по справі №619/2102/21.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано 25.12.1991 року., майно було придбано відповідачем через 15 років після розірвання шлюбу та набуто за власні кошти, жодної господарської діяльності між позивачем та відповідачем після розірвання шлюбу не здійснювалось. Після розірвання шлюбу відповідач не мала жодних сімейних відносин без реєстрації шлюбу з позивачем, жодних доказів позивач на підтвердження власних доводів не надав, а зазначену ним інформацію в заяві про забезпечення позову не довів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.».
У своїй заяві про забезпечення позову позивач не надав жодного доказу про наявність будь-яких фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення, а лише припускає теоретичну можливість, що невжиття таких заходів забезпечення може ускладнити або унеможливити виконання судового рішення.
У своїй заяві про забезпечення позову позивач не надав жодних пропозиції щодо зустрічного забезпечення, тим самим грубо порушуючи вимоги щодо оформлення самої заяви про забезпечення позову. ОСОБА_1 просить суд скасувати заходи забезпечення позову.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 клопотання підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, приходить до наступного.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05.05.2021 р. було задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову та в порядку забезпечення позову було заборонено відчуження:
-квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 від 26.03.2010, на підставі свідоцтва про право власності № б/н від 12.03.2010, виданого Дзержинською районною в м. Харкові радою;
-квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 від 28.04.2006, па підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2006, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Палевою О.М., зареєстровано за № 1194;
-будинку АДРЕСА_3 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 в 13.11.2009, на підставі свідоцтва про право на спадщину ВМО №558612, реєстровий №2-3998 від 28.10.2009, видане Дергачівською державною нотаріальною конторою.
В заяві про забезпечення позову в обґрунтування наявності спору було зазначено, що у березні 2021 року ОСОБА_4 дізнався, що ОСОБА_1 уклала новий шлюб - з громадянином Туреччини ОСОБА_5 . Того ж місяця, він приїхав до ТЦ «Барабашово» з особистих причин, та навідався до магазину його колишньої дружини. У зазначеному магазині він зустрівся з новим чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . Дана зустріч завершилась конфліктною ситуацією, в ході якої ОСОБА_6 почав стверджувати, що все майно ОСОБА_1 відтепер належить йому і, що він має намір його продати, після чого між ними сталась сутичка.
В ході цієї сутички ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_5 , після чого було подано заяву до поліції та внесені відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 125 КК України, що підтверджує копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021226130000413 від 02.04.2021 р. (копія витягу додається).
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, суд при ходить до висновку, що на сьогоднішній день відносини ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мають конфліктний характер зважаючи на вищевикладене, то наразі існує реальна загроза відчуження ОСОБА_1 спірних об'єктів нерухомості.
Крім того, обраний ОСОБА_4 захід забезпечення позову лише частково обмежує право власності ОСОБА_1 , а саме правомочність розпорядження майном, при цьому вона і надалі зможе ним користуватись зазначеним у даній заяві нерухомим майном на час
Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно того, що станом на момент подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову відпала необхідність у самому забезпеченні, суд також находить безпідставним, оскільки 14 травня 2021 року до Дергачівського районного суду Харківської області у встановлений чинним ЦПК України строк було подано позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу, визнання права спільної сумісної власності на майно, а також поділ спільної сумісної власності.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 травня 2021 року справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя передано на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю з тих підстав, що основна частина спірного нерухомого майна (дві квартири) розташовані у Шевченківському районі м. Харкова.
До Харківського апеляційного суду ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу від 17.05.2021
Також, ОСОБА_1 20.05.2021 була подана апеляційна скарга на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 05.05.2021.
Крім того, заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, розглядалась в Дергачівському районному суді.
Відповідно ухвали Дергачівського районного суду від 18.07.2021 в задоволенні клопотанні ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 05.05.2021- відмовлено.
Ухвала набрала чинності, ніким не оспорена.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотанням ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих на підставі ухвали Дергачівського районного суду Харківської області по справі №619/2102/21 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158,259,260,353,354 ЦПК України суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2021 року.
Суддя Є. Р. Остропілець