Справа № 641/3273/21
н/п 2/953/2731/21
14 липня 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Божко В.В.,
за участю секретаря Пастушенко К.Р.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
До Київського районного суду м. Харкова за підсудністю з Комінтернівського районного суду м.Харкова надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем 19 жовтня 2018 року Московським районним у м.Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис № 1430.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 19.10.2018 року між сторонами укладено шлюб. Від шлюбу спільних дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося, внаслідок несумісності характерів та втрати поваги, любові та дружби одне до одного. Шлюбно-сімейні відносини між ними припинені. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення він не згоден, тому просив розірвати шлюб. Спору про поділ майна на теперішній час сторони не мають.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.05.2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Позивач до судового засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_2 ».
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб, між сторонами укладено шлюб 19 жовтня 2018 року, який зареєстровано Московським районним у м.Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис № 1430.
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Сторони спільного господарства та бюджету не ведуть. Їх сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлене, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України - У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовною, і якщо таке визнання не суперечить закону й порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно положень ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки, які склалися у подружжя та з урахуванням того, що відповідач визнав позов у повному обсязі, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідач при реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ». Відповідач після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище « ОСОБА_2 ».
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
Керуючись ст.ст. 12,13,141,200,206,263-265 ЦПК України, в силу ст. ст. 24,56,110,112,113 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19 жовтня 2018 року Московським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис № 1430.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишитипрізвище - « ОСОБА_2 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя - В.В. Божко