Справа № 953/14630/20
н/п 2/953/585/21
16 липня 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Божко В.В.,
за участю секретаря Пастушенко К.Р.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
10.09.2020 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем 28 жовтня 2016 року та зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис №2593.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 28.10.2016 року між сторонами укладено шлюб. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спільне життя з відповідачем не склалося, внаслідок несумісності характерів та втрати поваги, любові та дружби одне до одного. Шлюбно-сімейні відносини між ними припинені. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим, на примирення він не згоден, тому просив розірвати шлюб. Спору про місце проживання дітей та поділ майна на теперішній час сторони не мають.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.10.2020 року відкрито провадження по даній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Позивач до судового засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Від клопотання про призначення експертизи відмовився.
31.03.2021 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що після припинення з лютого 2020 року з відповідачем шлюбних відносин він не мав з відповідачкою інтимних зв'язків, а відповідно не може бути біологічним батьком дитини.
Відповідач до судового засідання не з'явилась, повідомлялась про час та місце слухання справи належним чином, причини неявки суду не відомі. 23.02.2021 року через канцелярію суду надала заяву, в якій просила повернути позивачу заяву, зазначила, що вони підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає, що позов поданий спонтанно, в період чергового роздратування. Також вказала, що на даний час вона вагітна.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явилась в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб, між сторонами укладено шлюб 28 жовтня 2016 року, який зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис №2593 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ).
Від шлюбу сторони мають спільних дітей- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками зазначені сторони по справі.
Сторони спільного господарства та бюджету не ведуть. Їх сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальній декларації прав людини , прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.(ст..110 СК)
У ході судового розгляду встановлено, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній єдиний сімейний бюджет. Позивач вважає, що збереження родини не є можливим.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимими.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд також виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.
Суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємостосунки подружжя, а саме, що сторони не ведуть спільне господарство, у них відсутній сімейний бюджет, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає необхідним шлюб розірвати, так як подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї за неможливе.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідач при реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ». Клопотань про повернення дошлюбного прізвища не заявляла.
Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 111, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 247, 258-259, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 28 жовтня 2016 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис №2593 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 ).
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишитипрізвище - « ОСОБА_2 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя - В.В. Божко