Справа № 600/280/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
06 серпня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Драчук Т. О. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа - Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, третя особа - Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області, у якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та зобов'язати сформувати і подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подання про повернення ОСОБА_1 сумі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5091 грн, згідно квитанції №ПН1763880 від 05.11.2020.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5091 грн, оскільки житло позивачем придбано вперше, що звільняє від обов'язку сплати вказаного збору. У зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що має право на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5091 грн, як помилково сплаченого при укладанні договору купівлі - продажу квартири, а тому звернувся до відповідача про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак йому було безпідставно відмовлено.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Відповідач вказав, що пенсійний орган не є суб'єктом владних повноважень, що здійснює реєстрацію договорів купівлі-продажу та реєстрацію права власності. Також відповідач зазначив, що не наділений повноваженнями збирати відомості і перевіряти інформацію про факти придбання житла вперше та вказує на відсутність відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання позивачем нерухомості вперше, а тому зазначає про відсутність протиправності дій управління. Крім того, оскільки при реєстрації купівлі-продажу нерухомого майна документи, на підставі яких нотаріусу надано право звільняти покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, не були надані, сплата збору здійснена правомірно.
Третьою особою не подано відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 05.11.2020 позивачем укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 509120 гривень. В п.10 договору вказано про сплату позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості квартири.
Позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири у розмірі у розмірі 5091 грн, згідно квитанції №ПН1763880 від 05.11.2020.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності міститься запис про реєстрацію права власності за позивачем 05.11.2020 на підставі договору купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Також міститься запис про зареєстроване право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , набутого у порядку спадкування.
28.12.2020 позивач звернувся із заявою до відповідача про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 5091 грн.
В листі від 11.01.2021 пенсійним органом вказано, що з 23.09.2020 діє Постанова КМУ №866, відповідно до якої внесено зміни до п. 15-2 Порядку №1740, та встановлено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідач вказав, що оскільки при реєстрації купівлі-продажу нерухомого майна документи, на підставі яких нотаріусу надано право звільняти покупця від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, не були надані, сплата збору здійснена правомірно. Зважаючи на викладене Пенсійний фонд України вказує на відсутність підстав для формування подання органам казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів.
Позивач не погоджується із вказаною відмовою, а тому звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що норми Закону №400/97-ВР передбачають звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, у випадках коли житло придбано вперше. Однак судом встановлено, що позивач не вперше набув права власності на житло, а тому сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5091 грн, при купівлі квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не підлягає поверненню позивачу.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР (Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п.8 ст.2 Закону №400/97-ВР об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно п.15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (Порядок №1740) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (Постанова №866), зокрема, доповнено п.15-2 вказаного Порядку №1740 підпунктами “в” і “г”. Вказана Постанова від 23.09.2020 №866 набрала чинності 26.09.2020.
Відповідно до пп. “в” п.15-2 Порядку №1740 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
У відповідності до п.15-3 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866), нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у пп. “в” і “г” п. 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, особа, яка вперше придбає житло не сплачує збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, за умови подання нотаріусу необхідних документів, зокрема, заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя).
Встановлено, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься запис про зареєстроване раніше за позивачем право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , набутого у порядку спадкування.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач не вперше набув права власності на житло, а тому сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5091 грн, при купівлі квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Драчук Т. О. Сушко О.О.