Справа № 120/800/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк М.В.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
06 серпня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради, треті особи: виконавчий комітет Вінницької міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради, треті особи: виконавчий комітет Вінницької міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Градо Строй", у якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради по організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва житлового будинку №1 (корпуси №№ 1, 2, 3, 4, АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради організувати роботу пов'язану із завершенням будівництва житлового будинку №1 (корпуси №№ 1, 2, 3, 4, АДРЕСА_1 (у зв'язку з неспроможністю забудовника продовжувати будівництво) без додаткового залучення коштів фізичних осіб, які вже виконали фінансові зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" та отримали квартири по акту прийому-передачі.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2021 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за змістом пп.11 п. "а" ч.1 ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.
Оскільки ТОВ "Градо Строй", як забудовник житлового будинку неспроможний продовжувати та завершити відповідне будівництво, тому відповідач, будучи виконавчим органом міської ради до завдань якого входить зокрема реалізація повноважень в галузі будівництва, які визначені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", зобов'язаний організувати роботу по завершенню будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 . Будь-яких дій щодо організації роботи, пов'язаної із завершенням відповідного будівництва відповідач не вчиняє, чим проявляє протиправну бездіяльність.
Відповідач та виконавчий комітет Вінницької міської ради подали відзиви на апеляційну скаргу позивача в яких вказали на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважили, що Департамент капітального будівництва міської ради не є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , як і не є розпорядником бюджетних коштів міської територіальної громади, а тому жодних правових підстав організовувати роботи пов'язані із завершенням будівництва вказаного житлового будинку у нього не виникає. В якості підстав даного позову позивач посилається на неспроможність ТОВ “Градо Строй” виконати свої зобов'язання перед позивачем за договором купівлі-продажу майнових прав. Проте, питання пов'язані із неспроможністю суб'єкта господарювання виконати свої зобов'язання має вирішуватись не інакше як в площині процедури банкрутства такої особи, чого наразі не відбувається. Позивачем не підтверджено належними доказами сам факт неспроможності забудовника продовжувати будівництво та виконати взяті згідно договорів зобов'язання, а втручання органів чи посадових осіб місцевого самоврядування у господарські відносини та господарську діяльність суб'єктів господарювання прямо заборонена діючим законодавством.
Вказано, що у діях як відповідача так і інших виконавчих органів міської ради не міститься жодних ознак протиправної бездіяльності, що охоплюється предметом даного спору, оскільки виконкомом Вінницької міської ради наразі ініційовано звернення до господарського суду з позовом до замовника будівництва - ТОВ “Градо Строй” щодо його зобов'язання завершити відповідне будівництво житлового будинку по вул. Стрілецька, 1 в м. Вінниці та ввести його в експлуатацію.
ТОВ “Градо Строй” не подано відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на умовах договору № 1 про переведення прав та обов'язків замовника будівництва від 05.02.2013, ТОВ “Градо Строй” набуло права замовника будівництва за договором генерального підряду від 16.04.2007 на будівництво торгово-житлово-офісного центру в м. Вінниці по вул. Червоноармійська (Стрілецька), 1.
13.03.2019 між ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ “Градо Строй” (Продавець) укладений Договір купівлі-продажу майнових прав №290/у (Договір), відповідно до якого ТОВ “Градо Строй” продав ОСОБА_1 майнові права на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_3 , детальна характеристика якої наведена у Специфікації - Додатку №1 до даного Договору (пункти 2.1, 2.2 Договору).
Згідно з п. 4.1 Договору, вартість майнових прав на об'єкт нерухомості визначена у Специфікації та становить 896000 грн.
Відповідно до п. 2.9 Договору та Специфікації - Додатку №1 до Договору, ТОВ “Градо Строй” зобов'язалось ввести об'єкт будівництва в експлуатацію до кінця 3 кварталу 2019 року.
Згідно технічного паспорту на квартиру від 01.07.2019 , виготовленого ТОВ “АН Експерт”, позивач отримав квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 69,8 кв.м.
На вказаний об'єкт нерухомого майна 22.07.2019 за позивачем зареєстровано право власності, про що свідчить копія наявного у матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.07.2019, індексний номер 174614520.
Однак, як зазначає позивач, користуватися своєю власністю він не має змоги, оскільки ТОВ “Градо Строй” не виконав своїх зобов'язань за укладеним Договором та не вчинив жодних дій щодо введення зазначеного житлового будинку в експлуатацію.
З метою вирішення спірної ситуації позивач разом з іншими власниками майнових прав на квартири в будинку АДРЕСА_2 подали 17.07.2020 колективне звернення до Вінницької міської ради з проханням посприяти у вжитті заходів для прийняття житлового будинку в експлуатацію.
За результатами розгляду цього звернення листом від 10.08.2020 за №Ко-01-59012/1Д010 Вінницька міська рада повідомила заявників про те, що в межах існуючої спірної ситуації усі необхідні документи для прийняття будинку в експлуатації мають бути подані до відповідного органу архітектурно-будівельного контролю саме замовником будівництва, а тому органи місцевого самоврядування відповідно до вимог статтей 6 та 23 Господарського кодексу України не можуть втручатися у господарські відносини та господарську діяльність суб'єктів господарювання.
Позивач вважає, що реалізація повноважень виконавчих органів Вінницької міської ради в галузі будівництва, що визначені Законом України “Про місцеве самоврядування”, покладено саме на Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради, який не здійснив жодних дій направлених на вирішення вказаної проблеми, а тому в діях відповідача наявні ознаки протиправної бездіяльності, а тому звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх доказів та обґрунтувань допущення відповідачем протиправної бездіяльності в межах спірних правовідносин, а матеріали справи та встановлені судом обставини свідчать про протилежне.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно частин першої та другої статті 11 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (Закон №280/97-ВР) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до підпункту 11 пункту "а" частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація роботи, пов'язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.
Однак, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, існуюча у державі законодавча база не розкриває механізмів для реалізації вказаних повноважень виконавчих органів рад. Буквальне тлумачення вищезазначеної правової норми вказує на те, що необхідною умовою її застосування є підтвердження належними доказами факту неспроможності забудовника продовжувати будівництва. При цьому реалізація відповідних повноважень виконавчого органу ради в цьому випадку може включати певні правові, фінансові та організаційні заходи, вжиття яких має призвести до завершення будівництва житлових будинків, які мають ознаки довгобудів.
Тому, заявляючи відповідні позовні вимоги у даній справ позивач повинен належним чином обґрунтувати та підтвердити відповідними доказами ті обставини, що замовник будівництва - ТОВ “Градо Строй” наразі взагалі є неспроможним завершити будівництво спірного об'єкта нерухомості, та виконавчі органи міської ради не вживають жодних заходів на реалізацію власних повноважень, передбачених п.п. 11 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону №280/97-ВР.
В обґрунтування неспроможності ТОВ “Градо Строй” завершити будівництво позивач вказав, що ТОВ “Градо Строй” не виконало умови укладеного з позивачем договору в частині строків введення об'єкта в експлуатацію, а також наявні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2020 у справі № 120/2262/20-а про стягнення з ТОВ “Градо Строй” більше 2,5 мільйони гривень податкового боргу та рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 27.11.2020 у справі №136/2290/19 про стягнення з ТОВ “Градо Строй” пені на користь фізичної особи та зобов'язання його добудувати об'єкт будівництва.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані судові рішення в даному випадку не можуть підтверджувати чи спростовувати обставини та факти, які б свідчили про неспроможність забудовника продовжувати будівництво, оскільки стосуються інших правовідносин та кола інших учасників, які не пов'язані зі спором у цій справі. Тобто, наявність інших судових рішень у спорах, де стороною (відповідачем) є ТОВ “Градо Строй” стосуються обставин та зобов'язань боржника саме за судовими рішеннями у тих спорах, а не у відносинах, що виникли між окремими сторонами договору: позивачем ОСОБА_1 (як покупцем майнових прав) та ТОВ “Градо Строй” (як продавцем майнових прав).
Також варто зауважити, що відносини які виникли між позивачем та ТОВ “Градо Строй” є договірними та згідно з п. 6.1 Договору № 290/у від 13.03.2019 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
Відповідно до п. 9.1 Договору сторони висловили намір у випадку виникнення спірних чи конфліктних ситуацій докласти максимальних зусиль до врегулювання їх шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди між Сторонами шляхом переговорів спір передається розгляд відповідного суду згідно із чинним законодавством України.
Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів про те, що позивач ініціював вирішення відповідної суперечки із ТОВ “Градо Строй” щодо його обов'язку введення об'єкта будівництва в експлуатацію в переговорному чи судовому порядку, де, за наслідками розгляду відповідного спору, можливо було б встановити наявність обставин в тому числі і щодо неспроможності замовника завершити будівництво.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що ТОВ “Градо Строй” наразі є діючою юридичною особою, яка не перебуває в стані припинення та щодо якої не застосовуються судові процедури банкрутства, передбачені Кодексом України з питань банкрутства. Тобто, юридичного факту неспроможності суб'єкта господарювання виконувати свої як грошові так і інші зобов'язання перед фізичними та юридичними особами, в тому числі і державними органами, судом не встановлено.
З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами обставини неспроможності замовника будівництва завершити будівництво житлового будинку, а питання строків виконання зобов'язань, що визначені в умовах укладеного між позивачем та ТОВ “Градо Строй” Договору можуть бути окремим предметом судового спору та стосуватися передбаченої чинним законодавством відповідальності замовника будівництва.
Встановлено, що об'єкт будівництва - житловий будинок № 1 по вул. Стрілецька в м. Вінниці, зокрема в тій частині, що стосується належного позивачу об'єкту нерухомості (квартири) № 29 в корпусі № 1 фізично побудований, що підтверджується зокрема копією технічного паспорту від 01.07.2019 року. Проблемним у цьому випадку є питання, яке пов'язане із прийняттям в експлуатацію відповідного об'єкта.
Частиною 2 статті 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (Порядок №461), на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням таких особливостей: житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном.
Пунктами 11, 12 Порядку № 461 встановлено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 461 саме замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 є ТОВ “Градо Строй”, а тому саме на нього закон покладає обов'язок вжиття заходів пов'язаних із введенням об'єкта будівництва в експлуатацію.
За змістом розділу 4.1 Положення про Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради, яке затверджене рішенням Вінницької міської ради №1688 від 29.03.2019, Департамент може здійснювати наступні функцій, зокрема: функцій замовника по будівництву житлових будинків, об'єктів освіти, охорони здоров'я, зв'язку, транспорту, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства, культурно-побутового і іншого призначення, забезпечує дотримання законодавства в галузі будівництва; забезпечує виконання пусконалагоджувальних робіт і підготовку об'єктів до експлуатації; забезпечує введення об'єктів в експлуатацію; передає завершенні будівництвом та введені в дію об'єкти підприємствам та організаціям, на які покладено їх експлуатацію; здійснює розрахунки з підрядниками та іншими організаціями за виконанні роботи та послуги; приймає від підрядника за актом законсервовані або припинені будівництвом об'єкти і вживає заходи для їх збереження, вносить пропозиції міській раді, щодо подальшого використання об'єктів незавершеного будівництва та інші.
Таким чином, реалізацію повноважень виконавчих органів міської ради в галузі будівництва, які визнані Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими нормативними актами забезпечує відповідач по справі - Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради. Водночас, такі функції відповідач уповноважений виконувати в тому разі, коли є безпосереднім замовником відповідного будівництва, яке здійснюється в межах повноважень, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
У даному випадку Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради не є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Стрілецька, 1 в м. Вінниці як і не є розпорядником бюджетних коштів міської територіальної громади, а тому в межах своїх повноважень не наділене правом самостійно перебирати на себе функції замовника будівництва замість відповідного суб'єкта господарювання та здійснювати інші дії щодо завершення будівництва зазначеного об'єкту, оскільки в силу приписів статті 23 Господарського кодексу України незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.
До того ж, матеріали справи не містять доказів того, що позивач або інші фізичні особи зверталися до відповідача - Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради з безпосереднім питанням організації роботи, пов'язаної із завершенням будівництва житлового будинку по вул. Стрілецька, 1 в м. Вінниці, або інших пов'язаних питань.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.04.2019 по справі №342/158/17, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Оскільки Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради в силу власних функціональних завдань та повноважень не має правових підстав втручатися у господарську діяльність ТОВ “Градо Строй” в частині, що стосується виконання функцій як замовника спірного об'єкту будівництва, в діях відповідача відсутні ознаки протиправної бездіяльності.
Також, суд першої інстанції доцільно відмітив, що положення статті 31 Закону N 280/97-ВР, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог, визначає повноваження в галузі будівництва не окремого органу, яким є відповідач, а охоплює коло відання в цілому виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. При цьому до виконавчих органів Вінницької міської ради належить, зокрема, її виконавчий комітет, який згідно статті 52 Закону N 280/97-ВР вправі розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Встановлено, що у питаннях пов'язаних із будівництвом житлового будинку по вул. Стрілецькій, 1 в м. Вінниці інтереси міської громади у питаннях участі замовника будівництва у розвитку відповідної інфраструктури міста та з інших питань представлялися виконавчим комітетом Вінницької міської ради, яким 06.10.2011 був укладений відповідний договір з ПП “ВТФ “Агропромселбуд” у створені і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, зобов'язання за яким в подальшому згідно договору від 13.06.2013 року перейшли до нового боржника - ТОВ “Градо Строй”. Наразі, виконавчим комітетом Вінницької міської ради ініційовано судовий спір в господарському суді Вінницької області (справа № 902/331/21) з позовними вимогами до ТОВ “Градо Строй” в тому числі і щодо зобов'язання останнього забезпечити будівництво ІІ пускового комплексу багатоповерхового житлового будинку по вул. Стрілецькій, 1 в м. Вінниці та ввести його в експлуатацію.
Таким чином, виконавчим органом Вінницької міської ради реалізуються власні самоврядні повноваження, передбачені пп.11 п. "а" ч. 1 ст. 31 Закону N 280/97-ВР щодо вжиття відповідних організаційних та правових заходів, пов'язаних із забезпеченням завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Стрілецькій, 1, в м. Вінниці, що спростовує позицію позивача про наявність в діях виконавчих органів міської ради протиправної бездіяльності при розв'язанні спірної проблеми.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Драчук Т. О.