18 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/4730/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 (суддя Озерянська С.І.,) за позовом Приватного акціонерного товариства "Бердянські жниварки" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
У квітні 2020 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниця Держмитслужби, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Дніпровської митниці Держмитслужби від 30.03.2020 року № UA10230/2020/000052/2.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 адміністративний позов задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач під час розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів. З цих підстав, суд першої інстанції вказав на те, що митний орган безпідставно визначив митну вартість за іншим методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до митного оформлення надано документи на підставі яких неможливо достовірно стверджувати про правильність визначення митної вартості товару, Митниця не мала достатніх підстав для здійснення митного оформлення товару за митною вартістю заявленою позивачем. У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Митниці було послідовно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, що і стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не врахував наявність розбіжностей в документах, наданих на підтвердження митної вартості, а також те, що надані позивачем документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Вказуючи на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, відповідач, з посиланням на обставини, які встановлені під час митного контролю та яким, на його думку, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки, зазначає про правомірність оскарженого у межах цієї справи рішення митного органу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.01.2020 року між Приватним акціонерним товариством "Бердянські жниварки" (покупець) та SuperliftAliciijaZabka, ul. Slowackiego 15, 62-420 Strzalkowo. NIP: PL: 6671767252 (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 14.01.2020 року № 1 про купівлю товару.
Згідно п. 1 Контракту, продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання: електричний штабелер ВТ SPE 160. Серійний номер машини: 6195938, 2012 р.в., був у вжитку, а також електричній штабелер BTS SE160D. Серійний номер машини: 6355226, 2015 р.в., був у вжитку, іменоване в подальшому товар.
Згідно п. 3.1 Контракту, ціна фіксується в EUR та розуміється на умовах FCA Stralkowo, згідно Інкотермс 2010, включаючи вартість навантаження на транспорт.
Згідно п. 3.2 Контракту, загальна вартість товару складає 3 100, 00 EUR.
25.03.2020 року з метою здійснення митного оформлення зазначеного товару Приватним акціонерним товариством "Бердянські жниварки" подано електронну митну декларацію № UA 110230/2020/007201.
На підтвердження заявленої митної вартості були надані наступні документи: рахунок-фактура № NR 26/2020 від 24.02.2020 року; автотранспортна накладна від 11.03.2020 року; платіжне доручення № 68 від 20.02.2020 року; довідка про транспортні витрати від 11.03.2020 року; звіт № БО-7 від 24.03.2020 року; зовнішньоекономічний договір № 1від 14.01.2020 року; договір про надання послуг митного брокера № 23/08-18БР від 23.08.2018; технічна довідка б/н від 25.02.2020 року; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів 1123/7.5-28-13 від 24.03.2020 року; копія митної декларації країни відправлення 20PL394010E0206280 від 11.03.2020 року.
27.03.2020 року від відповідача надійшло повідомлення, в якому за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме:
1. Згідно транспортної від 11.03.2020 б/н відомості щодо перевізника відсутні, натомість довідка про транспортні витрати від 11.03.2020 № 11/03-надає " ОСОБА_1 ";
2. У зовнішньоекономічному договорі від 14.01.2020 № 1 продавець передає покупцю сертифікат якості, інструкцією з експлуатації, але до митного оформлення він не надався;
3. Згідно інвойсу від 24.02.2020 № NR 26/2020 модель товару BT SPE 160, натомість у заявленій до митного оформлення митній декларації - BT SPE 160 D;
4. Оплата за товар, згідно платіжного доручення від 20.02.2020 № 68 була здійснена 20.02.2020 наданий до митного оформлення інвойс від 24.02.2020 № NR 26/2020;
5. У висновку ТПП від 24.02.2020 № NR 26/2020 зазначено, що товар потребує ремонту, але ця інформація відсутня у товаросупровідних документах.
6. У висновку ТПП від 24.02.2020 № NR 26/2020 у порівняльного товару зазначені інші технічні характеристики товару, які відрізняються від технічних характеристик заявленого до митного оформлення товару, та не зазначено кількість робочих годин товару.
У зв'язку з виявленими розбіжностями, згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митним органом запропоновано позивачу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
27.02.2020 році позивачем були надані додаткові документи: договір про надання експедиторських послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні від 10.03.2020 року № 10103; ЕС декларація відповідності від 15.02.2012 року; ЕС декларація відповідності від 17.03.2015 року.
30.03.2020 від відповідача надійшло повідомлення, в якому зазначено, що згідно вимог ч. 4 статті 57 МКУ в рамках проведення консультації, заявлена позивачем митна вартість не ґрунтується на "дійсній вартості" імпортованих товарів. Також зазначено, що під час розгляду додатково наданих документів позивача було встановлено, що у деклараціях відповідності від 15.02.2012 № б/н та від 17.03.2015 № б/н відсутні відомості щодо кількості робочих годин товару та не зазначено, що товар потребує ремонту; згідно п. 7.2 договору про транспортно-експедиторські послуги від 10.03.2020 б/н оплата за перевезення проводиться протягом п'яти банківських днів з дня отримання товару, якщо інше не обумовлено в заявці. Товар замовник отримав 24.03.2020 року, заявка на підтвердження оплати до митного оформлення не надавалась.
Уповноважена на роботу з митницею особа відмовилась від надання додаткових документів.
30.03.2020 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000052/2, де зазначено вартість товару за дві одиниці у сумі 8 700 EUR.
30.03.2020 року відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110230/2020/00105, на підставі рішення про коригування митної вартості від 30.03.2020 № UA 110230/2020/000052/2.
Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про коригування митної вартості є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Саме з таких повноважень Митниці виходив і суд першої інстанції, який, при цьому, вірно вказав на те, що такі повноваження митного органу мають реалізовуватися виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.
Відповідно до ст..49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із ч.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст..53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.
Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження органу доходів і зборів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, орган доходів і зборів зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребувані Митницею додаткові документи.
Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд першої інстанції правильно виходив з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у Відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З'ясувавши обставини, з якими відповідач пов'язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача.
Так, за наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження транспортних витрат позивачем до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати, видану ФОП ОСОБА_1 від 11.03.2020 року № 11/03-1, відповідно до якої вартість транспортно - експедиційних послуг по перевозці вантажу автомобілем DAFBC 5436 EC/ НОМЕР_1 за маршрутом: с. Стшалково (Польща) - м. Запоріжжя (Україна) становить 25 000 грн. (Без НДС)
З матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Бердянські жниварки" було укладено договір на надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполучені № 10/03 від 10.03.2020 року, зазначений договір було надано митному органу. У митній декларації (гр. 18) зазначено відомості про транспортний засіб на якому безпосередньо відбувалось перевезення вантажу, що відповідають відомостям довідки від 11.03.2020 року, а саме: номерні знаки автомобілів, якими здійснено перевезення.
Вартість перевезення підтверджується довідкою про транспортні витрати та рахунком на оплату від 11.03.2020 року на суму 25 000 грн.
На підтвердження митної вартості товару позивачем митному органу було надано рахунок-фактуру № NR 26/2020 від 24.02.2020 року, в якому зазначено обладнання: електричний штабелер ВТ SPE 160, серійний номер машини: 6195938, 2012, а також електричний штабелер BTS SE160D, серійний номер машини: 6355226, 2015, а також вказана загальна вартість, що становить 3100, 00 EUR.
Отже, проаналізувавши підстави прийняття Митницею рішення про коригування митної вартості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені Митницею обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскаржуваного рішення Митниці про коригування митної вартості товарів.
Отже, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи з якими відповідач пов'язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниця Держмитслужби -залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова