Головуючий І інстанції: Тітов О.М.
06 серпня 2021 р. Справа № 820/7156/16
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017, повний текст складено 15.06.17 по справі № 820/7156/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"
до Державної екологічної інспекції у Харківській області за участю Харківської місцевої прокуратури № 2
про визнання незаконними дій та скасування припису,
ПАТ "Харківський коксовий завод" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції в Харківській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Харківський коксовий завод", за результатами якої складено акт № 522/01-04/03-09; скасувати припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06.10.2016.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 в задоволенні позову відмовлено.
ПАТ "Харківський коксовий завод", не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що складені Державною екологічною інспекцією в Харківській області акт № 522/01-04/03-09 та припис № 60/03-09 від 06.10.2016 є наслідком перекручування відповідачем норм діючого законодавства та умов дозвільної документації.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування припису.
Прийнято в цій частині нову, якою позовні вимоги ПАТ "Харківський коксовий завод" задоволено частково та скасовано припис № 60/03-09 від 06.10.2016.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції прокуратура Харківської області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 09.06.2021 задоволено частково касаційну скаргу прокуратури Харківської області.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо скасування припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06.10.2016.
Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 залишити без змін.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, у період з 12.09.2016 по 30.09.2016 Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ПрАТ «Харківський коксовий завод».
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 522/01-04/03-09 від 30.09.2016, який підписаний директором ПрАТ «Харківський коксовий завод» Григоровим В.І. із зауваженнями.
Враховуючи виявлені в ході проведення перевірки порушення природоохоронного законодавства під час здійснення господарської діяльності ПрАТ «Харківський коксовий завод», Державною екологічною інспекцією в Харківській області винесено припис від 06.10.2016 № 60/03-09.
Не погодившись із діями відповідача при проведенні перевірки та винесеним приписом позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що при складанні оскаржуваного припису відповідач діяв в межах наданих повноважень та у відповідності із чинним законодавством.
Колегія суддів частково погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря.
Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від № 877-V.
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 4.2 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Пунктом 6.4 Положення встановлено, що держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Стосовно правомірності оскаржуваного припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06.10.2016 колегія суддів зазначає наступне.
Так, вказаним приписом встановлено ряд допущених ПАТ "Харківський коксовий завод" порушень.
Щодо п. п. 1, 2 оскаржуваного припису, яким позивача зобов'язано отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи на устаткування: три котли ДКВ-10/13 потужністю 9,2 МВт кожний, один котел ДКВР-20/13 потужністю 18,4 МВт, та на провадження діяльності з перероблення корисних копалин.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизи» здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Так, ПРАТ «Харківський коксовий завод» є підприємством з «Перероблення корисних копалин», відповідно до технології застосовує коксове вугілля для переробки та отримання ливарного коксу з низьким вмістом сірки та каменновугільної смоли, що у свою чергу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 808, входить до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Крім того, відповідно до Постанови № 808 до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку входить устаткування для виробництва пари і гарячої води тепловою потужністю 200 кВт і більше з використанням органічного палива.
У ході проведення перевірки встановлено, що в енергоцеху ПрАТ «Харківський кокосовий завод» здійснюється виготовлення пару для потреб заводу з використанням трьох котлів ДКВ-10/13 потужністю 9,2 МВт кожний та одного котла ДКВР-20/13 потужністю 18,4 МВт, який знаходиться в резерві.
Отже, отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи на вказане устаткування позивачем є обов'язковим.
Згідно зі ст. 39 Закону України «Про екологічну експертизу» висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.
Встановлено, що у підприємства наявний позитивний висновок державної екологічної експертизи від 24.02.2006 № 112, який отримано після реконструкції комплексу № 4-біс.
При цьому, зі змісту зазначеного висновку встановлено, що позитивно оцінено саме робочий проект реконструкції комплексу коксової батареї № 4 -біс.
У той же час висновків стосовно наданні оцінки парокотельні, інших котлів та комплексів, які діють у складі підприємства, вказаний висновок експертизи не містить, ні під час проведення перевірки, ні у ході судового розгляду справи позивачем не надано.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо порушення позивачем ст. ст. 13, 39 Закону України «Про екологічну експертизи», що виявилось у відсутності позитивного висновку державної екологічної експертизи на зазначене вище устаткування та на провадження діяльності з перероблення корисних копалин, з огляду на що п. п. 1, 2 оскаржуваного припису є правомірними та скасуванню не підлягають.
Стосовно п. 3 припису, яким позивача зобов'язано дотримуватися вимог висновку державної екологічної експертизи від 24.02.2006 № 112 робочого проекту реконструкції коксової батареї № 4-бис, в частині типу УБВК, колегія суддів зазначає наступне.
Так, зі змісту висновку державної екологічної експертизи від 24.02.2006 № 112 встановлено, що проектом реконструкції коксової батареї № 4-бис передбачається нова система безпильової видачі коксу зі щелевим зонтом, який встановлюється на дверезйомній машині з послідучою двохступеневою сухою очисткою пильогазовоздушного потоку від пилу.
У той же час, відповідно до робочого проекту реконструкції комплексу коксової батареї № 4-біс, розробленого Державним інститутом по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості «ДІПРОКОКС» 2005 року, реконструкція батареї №4-бис була лише першим етапом загальної реконструкції коксових батарей підприємства, локальна УБВК (що є технологічним устаткуванням пилоподавлення, яке дозволяє забезпечити допустимий рівень потужності викидів взважених речовин в межах діючої нормативно-дозвільної документації) була застосована, як тимчасовий захід до будівництва заявленої в проекті двоступеневої сухої очистки пило- газо- повітряної суміші від пилу при видачі коксу.
Отже, на підприємстві встановлена інша система безпильової видачі коксу, яка прийнята в експлуатацію відповідно до акту приймання від 25.08.2006 та проектно-технічної документації, а саме локальна УБВК, яка працює за принципом пилоподавлення, що не відповідає висновку державної екологічної експертизи від 24.02.2006 № 112.
При цьому, проектно-технічна документація на локальну УБВК, яка працює за принципом пилоподавлення, на державну екологічну експертизу не надавалася, з огляду на що вимоги п. 3 оскаржуваного припису є обґрунтованими.
Стосовно п. п. 4, 5 припису, якими позивача зобов'язано забезпечити виконання п. 2.3 вимог дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПРАТ «Харківський коксовий завод» від 07.11.2012 № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу, привести у відповідність фактичному стану діяльності підприємства дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, «Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря АТЗТ «Харківський коксовий завод», документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» до обов'язків підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан входить: вжиття заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснення організаційно - господарських, технічних та інших заходів щодо забезпечення виконання вимог, передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Згідно з актом перевірки № 522/01-04/03-09 інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПРАТ «Харківський коксовий завод» проведена в 2011 році ДП «УХІН», складено інвентаризацію інструментальними вимірами та розрахунковими методами. За матеріалами звіту з інвентаризації на підприємстві нараховується 77 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них організованих - 44, неорганізованих -33, оснащених УОГ - 7.
Під час проведення перевірки позивачем надавались документи щодо обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПРАТ «Харківський коксовий завод», розроблені ДП «УХІН» в 2011 році.
На підставі зазначених матеріалів позивачем отриманий дозвіл на викиди забруднюючих в атмосферне повітря від 07.11.2012 № 6310137900-236, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області.
При визначені параметрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викиду № 202 (до складу якого входять коксові батареї №№1,2,3,4-бис) використовувались дані «Показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря АТЗТ «Харківський коксовий завод», розроблених ДП «УХІН» в 2007 році, затверджених Мінприроди України 04.12.2007 (далі - «Показники емісії»).
Відповідно до наданих на перевірку «Показників емісії», джерело № 202 - видача коксу з УБВК.
Втім, у ході перевірки встановлено, що локальна установка безпильової видачі коксу встановлена лише на коксовій батареї № 4-біс. Видача кокосу з печей коксових батарей №№ 1,2,3 здійснюється без використання локальної установки безпильової видачі коксу.
Отже, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при видачі коксу з печей на коксових батареях № № 1, 2, 3 здійснюються без УБВК, що не враховано у дозволі ПРАТ «Харківський коксовий завод» на викиди забруднюючих в атмосферне повітря від 07.11.2012 № 6310137900- 236 та є невиконанням його умов, оскільки:
Пункт 2.3 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПРАТ «Харківський коксовий завод» від 07.11.2012 № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху викладений в наступній формі: «видача коксу повинна здійснюватися тільки при включеній локальній установці безпильової видачі коксу (УБВК)».
Пункт 2 Умови 1 до технологічного процесу дозволу на викиди від 07.11.2012 № 6310137900-236 викладений у наступній формі: «суб'єкт господарювання повинен забезпечити контроль за точним дотриманням технологічних регламентів».
Згідно з п. 5.2.3 «Постійного технологічного регламенту виробництва коксу в коксовому цеху ПРАТ «Харківській коксовий завод», затвердженого головним інженером підприємства 16.08.2016, для вловлювання пилу, що виділяється при видачі коксових печей, на дверізнімальній машині встановлений пиловловлюючий зонт. Пилогазоповітряна суміш, що виділяється під час видачі коксу, направляється в пиловловлюючий зонт, а потім - в систему очистки від пилу.
Так, висновок щодо невиконання умов дозволу в частині п. 2 Умови 1 до технологічного процесу, п. 2.3 вимог дозволу на викиди від 07.11.2012 № 6310137900-236 щодо неорганізованих джерел викидів до технологічного процесу коксового цеху ґрунтується на встановленому факті відсутності УБВК на коксових батареях № № 1, 2, 3, а не внаслідок перевищення наднормативних викидів забруднюючих речовин атмосферне повітря.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо допущення позивачем порушення п. 2.3 умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ПРАТ «Харківський коксовий завод» від 07.11.2012 №6310137900-236, з огляду на що вимоги п. п. 4, 5 оскаржуваного припису є правомірними.
Стосовно п. 12 припису, яким позивача зобов'язано забезпечити виконання умови 3 дозволу на викиди від 16.12.14 № 6310137900-236а колегія суддів зазначає наступне.
Так, проведеною перевіркою встановлено, що 22.09.2016 о 09.20 з 24-ї печі коксової батареї № 4-біс відбулася видача коксу без використання УБВК, що порушує умови дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Відповідно до умов 3 дозволу на викиди від 16.12.2014 № 6310137900-236 суб'єкт господарювання повинен направляти повідомлення до Мінприроди та Державної екологічної інспекції, після того як відбувається будь-який викид, який не відповідає умовам дозволу.
На підтвердження виконання зазначеної умови позивачем надано лист № 941 від 23.09.2016 до Державної екологічної інспекції інформування контролюючого органу про зазначені вище обставини.
Втім, доказів повідомлення про викид саме Мінприроди позивачем не надано, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо невиконання позивачем Умови у наведеній частині, з огляду на що вимоги п. 12 оскаржуваного припису є правомірними.
Стосовно виявлених відповідачем порушень ПРАТ «Харківський коксовий завод» вимог Водного кодексу України, що стало підставою винесення припису в частині п. п. 14-17, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 14 припису позивача зобов'язано не допускати перевищення рекомендованого експлуатаційного дебіту свердловин (паспорт свердловин) при здійсненні видобутку підземних вод, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.
Згідно з п. 15 припису позивача зобов'язано винести зони санітарної охорони першого поясу суворого режиму на свердловинах № 1, 3, 4 відповідно до ДБН 2.5-74:2013 «Водопостачання зовнішні мережі та споруди».
Відповідно до п. 16 припису позивача зобов'язано забезпечити вжиття заходів щодо зменшення витрат питної води.
Пунктом 17 припису позивача зобов'язано розробити проект організації зони санітарної охорони водозабору ПРАТ «Харківський коксовий завод» на родовище технічних підземних вод «Новожанівське - 2».
Так, на балансі та у використанні ПРАТ «Харківський коксовий завод» перебуває 4 водних свердловини: паспорт свердловини №5475 (№6 бис); паспорт свердловини № Х-26/141 (№1); паспорт свердловини № Х-26/142 (№3); паспорт свердловини № Х-26/143 (№ 4).
За якісним складом підземна вода свердловини № 6-біс - питна, свердловини №№1,3,4 - технічна.
Встановлено, що спеціальне водокористування на підприємстві здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 18.11.2015 Укр.№ 04.01-10-690 А/Хар, з терміном дії до 19.11.2018. Метою водокористування є виробничі та господарсько-питні потреби підприємства та передача води абоненту. Ліміт забору підземних вод складає: 1295,67 м3/добу; 472,92 тис. м3/рік.
Згідно з дозволом на спеціальне водокористування від 18.11.2015 Укр.№ 04.01-10-690 А/Хар позивач здійснює передачу води ПрАТ «Термолайф», передача води іншим підприємствам і організаціям не передбачена.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.
Втім, проведеною перевіркою встановлено, що ПрАТ «Харківський коксовий завод» надає послуги з водопостачання питною водою (свердловина 6-біс) також іншим підприємствам, а саме: ТОВ «АККО» (договір про надання послуг від 01.04.04 №21/70-04), ТОВ «ДСК» (від 01.07.04 № 21/69-04), ЗАТ «Електрощит» (договір про надання послуг від 01.04.04 № 21/71-04).
Також, відповідно до листа ПрАТ «Харківський коксовий завод» від 23.09.2016 № 938 позивачем до ТОВ «АККО» у 2015 році було передано 284 м3 підземної води, з 1 півріччя 2016 року - 33 м3; ТОВ «ДСК» у 2015 році було передано 102 м3 підземної води, за 1 півріччя 2016 року - 32 м3; ЗАТ «Електощит» у 2015 році передано 289 м3 підземної води, за 1 півріччя 2016 року - 193 м3.
Натомість, дозволом на спеціальне водокористування від 18.11.2015 Укр № 04.01-10-690 А/Хар використання водопровідної води передбачено як резервне джерело на аварійний випадок - забір здійснюється з водопроводу міста КП «Харківводоканал».
Так, відповідно до обґрунтувань потреб у воді для ПрАТ «Харківський коксовий завод», які є складовою частиною матеріалів на отримання дозволу спеціальне водокористування підприємства, вода з водопроводу КП «Харківводоканал» використовується як резервна у випадку аварійної зупинки свердловин і витрачається на потреби санчастини.
При цьому, на прокачку води з мережі КП «Харківводоканал» або на передачу суб'єктам господарювання, вказаним у акті перевірки, використання водопровідної води не передбачено.
Надання послуг з водопостачання підземною питною водою (свердловина 6-біс) підтверджується також технологічною схемою водопостачання ПрАТ «Харківський коксовий завод», нормами водоспоживання і водовідведення ПРАТ «Харківський коксовий завод» розробленими в 2011 та погодженими Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області 25.12.2011 № 05-40-58, а також статистичною звітністю «Звіт про використання води» за формою №2-ТП (водгосп).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях позивача встановлених проведеною перевіркою порушень у наведеній частині.
Крім того, умовою дозволу на спеціальне водокористування від 18.11.2015 Укр.№ 04.01-10-690 А/Хар є виконання умов, вказаних у висновку Державної служби геології та надр України від 22.10.2015 № 14001/13/10-15, зокрема щодо того, що видобуток підземних вод не повинен перевищувати рекомендованого експлуатаційного дебіту (паспорт свердловин).
Відповідно до паспортів свердловин № № 1, 3, 4 (№ Х-26/141 (№ 1), № Х-26/142 (№ 2), № Х-26/142 (№ 3)) дебіт для кожної становить 10 м3/добу, що при цілодобовому видобутку не може перевищувати 240 м3/добу для кожної свердловини.
Проведеною перевіркою встановлено видобуток підземних вод із перевищенням рекомендованого експлуатаційного дебіт, що підтверджується журналами обліку води за формою ПОД-11 з свердловин № № 1, 3, 4.
Доводи позивача стосовно нерозповсюдження на спірне питання положень ст. ст. 44, 93 Водного кодексу України, оскільки свердловин № № 1, З, 4 відносяться до підземних технічних вод, колегією суддів не приймаються, з огляду на наступне.
Так, однією з умов висновку Державної служби геології та надр України від 22.10.2015 № 14001/13/10-15 до дозволу на спеціальне водокористування від 18.11.2015 Укр.№ 04.01 -10-690 А/Хар. є обов'язкова наявність огорож зон суворого санітарного режиму (І пояс), водомірів, кранів для відбору проб води.
Згідно з п. 7 «Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його екологічної безпеки» в матеріалах «Оцінка впливу на навколишнє середовище» експлуатації водозабору ПрАТ «Харківський коксовий завод» в м. Харкові, розроблених ТОВ «Лабораторія «кості води «ПЛАЯ» у 2012 році, границя 1-го поясу зони санітарної охорони встановлюється на відстані 30 м від водозабору - при використанні захищених підземних вод і на відстані 25-50 м - при використанні недостатньо захищених підземних вод.
Відповідно до Державних будівельних норм України (ДБН В.) 2.5- 74:2013 «Водопостачання зовнішні мережі та споруди» межі першого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання слід встановлювати від одиночної водозабірної споруди (свердловина, шахтний колодязь, каптаж тощо) або від крайніх водозабірних споруд, розташованих у групі, на відстані: - для захищених - ЗО м; - для недостатньо захищених - 50 м. Для водозабірних споруд, розташованих на території об'єкта, на якій неможливе забруднення ґрунту та підземних вод, а також для водозабірних споруд, розташованих у сприятливих санітарних, топографічних та гідрогеологічних умовах, розмір першого поясу ЗСО допускається зменшувати, але вони повинні становити не менше ніж 15 м та 25 м відповідно.
Натомість, винесена в натуру огорожа 1-го поясу зони санітарної охорони, яка відокремлює площадку водозабору від зовнішньої території складає: свердловина № 1 - 16,8 х13,2 м; свердловина № 3 - 16 х1З м; свердловина № 4 - 11,5 хі 1,6 м; свердловина № 6-біс - 15 хі7,3 м.
Свердловини № 1, 3, 4 є об'єктами спеціального водокористування в порядку ст. 48 Водного кодексу України відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 18.11.2015 Укр.№ 04.01-10-690 А/Хар., виданого на підставі ст. 49 Водного кодексу України.
Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що на свердловину № 6-біс ТОВ "Геологічна компанія «Шер» у 2014 році розроблено проект організації зони санітарної охорони водозабору ПрАТ «Харківський коксовий завод» в м. Харкові (родовище питних підземних вод «Новожанівське»), який погоджено Головою адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради 09.09.2015.
Позивачем погоджено скорочення зони санітарної охорони 1-го поясу суворого режиму на свердловині № 6-біс - отримано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2014 № 05.03.02-07/74067.
Втім, на час проведення перевірки погодження щодо скорочення зони санітарної охорони 1-го поясу суворого режиму на свердловини № № 1, 3, 4 були відсутні.
На підставі викладеного колегія суддів зазначає про обґрунтованість висновків відповідача, що стали підставою для винесення оскаржуваного припису в частині п. 14, 15, 16, 17.
У той же час, стосовно п. п. 9, 10 припису, яким позивача зобов'язано забезпечити виконання п. 1.4 Умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 07.11.12 № 6310137900-236 до технологічного процесу вуглепідготовчого цеху, цеху уловлювання хімічних продуктів коксування, колегія суддів зазначає наступне.
Так, за висновками проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 1.4 Умов дозволу до технологічного процесу вуглепідготовчого цеху, п. 1.4 Умов дозволу до технологічного процесу цеху уловлювання хімічних продуктів коксування, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», про що зазначено у акті перевірки № 522/01-04/03-09 від 30.09.2016.
Обґрунтовуючи вказане порушення відповідач у акті перевірки зазначає на пступне:
«Згідно з п. 1.4. Умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 07.11.12 № 6310137900-236, облік руху вугілля на складі повинен вестись в відповідному журналі по кожному штабелю з зазначенням якості вугілля, що закладено, дати початку та закінчення закладання та забору вугілля.
Однак, в ході перевірки встановлено, що даний журнал відсутній. Згідно пояснень начальника вуглепідготовчого цеху Каплуненко В.А., наданих 29.09.2016, таблиця руху вугілля ведеться в цеху електронному вигляді у програмі OpenDocument. На перевірку було надано роздруковану сводку руху вугілля по ВПЦ за період 01.09-28.09.16.
Таким чином, ПРАТ «Харківський коксовий завод» порушено п. 1.4 Умов дозволу до технологічного процесу вуглепідготовчого цеху.»
Крім того, за висновками проведеної перевірки, що викладені у акті № 522/01-04/03-09 від 30.09.2016, встановлено що згідно з п. 1.4. Умов дозволу до технологічного процесу цеху уловлювання хімічних продуктів коксування оборотна технічна вода повинна мати тимчасову жорсткість не більше 5 г/л солей амонію, вміст завислих речовин не більше 0,15 г/л і вміст смолястих речовин не більше 0,55 г/л.
Однак, в порушення даної умови дозволу на підприємстві позивача до 2016 не здійснювався контроль за показниками оборотної технічної води. Згідно наданого на перевірку «Зведеного журналу по оборотній технічній воді та надсмольній технічній воді газозбірникового циклу», розпочатого 01.01.2026, дослідження оборотної технічної води на вміст смолястих речовин не здійснювалось.
Колегія суддів досліджуючи питання наявності в діях позивача порушень п. 1.4 Умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що стало підставою винесення припису в частині п. п. 9, 10, зазначає наступне.
Так, із матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 1.4 Умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по закінченні планування завантажувальні люки повинні бути закриті кришками і ущільнені. Подача води на інжекцію повинна бути надійно вимкнена (т. 1 а.с. 132).
У той же час, будь-яких висновків стосовно здійснення позивачем дій щодо закриття кришками та ущільнення завантажувальних люків по закінченні планування та вимкнення подачі води на інжекцію акт перевірки № 522/01-04/03-09 від 30.09.2016 не містить.
При цьому, у ході проведення перевірки відповідачем досліджено факт відсутності журналу обліку руху вугілля по ВПЦ та наявності смолястих речовин в оборотній воді, що не має відношення до інкримінованого пункту порушення.
Інших обґрунтувань невиконання п. 1.4 Умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря акт перевірки № 522/01-04/03-09 від 30.09.2016 не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що п. п. 9, 10 оскаржуваного припису є безпідставними, оскільки винесені у зв'язку із висновками щодо недотримання позивачем п. 1.4 Умов дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, обґрунтування порушення яких відповідачем у ході проведення перевірки не викладено, у акті № 522/01-04/03-09 від 30.09.2016 не відображено.
Отже, у наведеній частині оскаржуваний припис є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно п.п. 7, 8, 11, 13, 18, 19, 20, 21, 22, 23 оскаржуваного припису колегія суддів зазначає, що позивачем доводів апеляційної скарги у наведеній частині не викладено.
Враховуючи вказане колегія суддів доходить висновку, що при складанні оскаржуваного припису, в частині за виключенням п. п. 9, 10, відповідач діяв в межах наданих повноважень та у відповідності із чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, позовні вимоги ПрАТ «Харківський коксовий завод» підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування п. п. 9, 10 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06.10.2016 із прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" - задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 по справі № 820/7156/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позову щодо скасування п. п. 9, 10 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06.10.2016.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" - задовольнити.
Скасувати п. 9, п. 10 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 60/03-09 від 06.10.2016.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 по справі № 820/7156/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов