06 серпня 2021 р. Справа № 520/15684/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.02.21 по справі № 520/15684/2020
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області третя особа ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.09.2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на виконання судового рішення по справі №520/7848/19 відповідачем повторно проведено перевірку відомостей, викладених у його скарзі, за результатами чого прийнято рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.09.2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 . На думку позивача, зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на обставини того, що відповідачем не проведено належного аналізу ситуації, а лише здійснено формальний розгляд скарги позивача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним висновком суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що викладені обставини в скарзі та доповненнях до неї, достатні для відкриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 19 квітня 2019 року ОСОБА_1 направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області скаргу про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.
Як зазначено позивачем, підставою для подання скарги стало грубе порушення правил адвокатської етики під час здійснення адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 14.01.2009 року) представництва обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №617/1798/13. При цьому, позивач ОСОБА_1 є потерпілим у вказаній справі.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09 липня 2019 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5 .
Зазначене рішення позивачем оскаржено в судовому порядку до Харківського окружного адміністративного суду.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 по справі №520/7848/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 по справі № 520/7848/19 скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09.07.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5 .
Зобов'язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу (вх. №0373/1/19 від 10.04.2019 р.) стосовно адвоката ОСОБА_2 .
Стягнуто з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.
На виконання зазначеного судового рішення членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_7 на підставі доручення голови дисциплінарної палати повторно проведено перевірку відомостей, викладених у первісній скарзі ОСОБА_1 .
За результатами проведення повторної перевірки відповідачем прийнято рішення від 22.09.2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що 19.04.2019 до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії адвоката ОСОБА_2 . У своїй скарзі ОСОБА_1 вказав на те, що він є потерпілим по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Захист обвинуваченого ОСОБА_4 здійснює адвокат ОСОБА_2. Зазначена справа слухається в суді з 2013 року. Як вказує ОСОБА_1 , протягом всього часу розгляду справи тактика адвоката була направлена на затягування процесу, оскільки спочатку справа слухалась в Вовчанському районному суді Харківської області, а після того, як адвокат ОСОБА_2. заявив відвід судді, справу передано на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Після чого адвокат ОСОБА_2. декілька разів заявляв клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, потім почав заявляти відводи судді, яка слухала справу. Все це призвело до затягування розгляду справи. Також заявник вказав на те, що начебто адвокат ОСОБА_2. дозволяє собі звинуватити потерпілих у тому, що вони не кожного разу з'являються у судові засідання, та вдається до особистих звинувачень потерпілих. Окрім цього, відповідачем зазначено, що заявник вказав на те, що 11.03.2019 адвокат ОСОБА_2. не з'явився у судове засідання через перебування у відпустці. ОСОБА_1 вважає, що така поведінка адвоката ОСОБА_2 грубо порушує правила адвокатської етики, та просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Скаржником до своєї скарги додано копію розписки адвоката ОСОБА_2 про повідомлення про слухання справи на 11.03.2019, заяву адвоката від 07.03.2019 про відкладення слухання справи, копію журналу судового засідання, копії ухвал суду про розгляд відводів судді.
Також, у зазначеному рішенні вказано, що 16.05.2019 ОСОБА_1 подав до дисциплінарної палати доповнення до скарги, в яких вказав на начебто безпідставні заяви про відвід судді, які заявляли адвокат ОСОБА_2 та його підзахисний, вчинення тиску на суддю шляхом подання відносно неї скарги до ВПР. Також заявник вказав на те, що начебто ще під час розгляду справи у Вовчанському районному суді Харківської області адвокат ОСОБА_2 з родичем начебто образливо висловлювався на адресу потерпілих, вказуючи на те, що вони вимагають у його підзахисного гроші. ОСОБА_1 посилався на свідків, які були присутні при розмовах з потерпілими, але їх адрес чи пояснень до дисциплінарної палати він не надав. До зазначених доповнень до скарги ОСОБА_1 додав ухвали суду про результати розгляду відводів судді, скаргу громадянки ОСОБА_8 прокурору Харківської області на дії прокурора в процесі, скаргу громадянки ОСОБА_9 . Президенту України на дії судді та прокурора в процесі.
Зі змісту вказаного рішення встановлено, що 10.06.2019 на адресу дисциплінарної палати від ОСОБА_1 надійшли ще одні доповнення до скарги, в яких він повторно вказав на затягування процесу адвокатом ОСОБА_2 , який начебто безпідставно заявляє відводи суддям. До доповнень додана ухвала про результати розгляду відводу судді.
Зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що 09.07.2019 на засідання дисциплінарної палати з'явився заявник ОСОБА_1 , який підтримав доводи, викладені у своїй скарзі та доповненнях. Окрім того, ОСОБА_1 надав до дисциплінарної палати письмові доповнення до скарги, у вказаних доповненнях останній вказав на те, що адвокат ОСОБА_2 продовжує затягувати розгляд справи, подавши клопотання суду про перенесення судового засідання 27.06.2019, та вказав на те, що він буде знаходитись у відпустці до 27.07.2019. Вказані доповнення за клопотанням ОСОБА_1 були додані до первісної скарги, проте ОСОБА_1 роз'яснено, що обставини, які викладені у зазначених доповненнях мали місце після подачі первісної скарги, та до неї не входили, а тому дисциплінарна палата не може їх розглядати. Також скаржнику роз'яснено право за новими фактами звернутися до дисциплінарної палати з новою скаргою.
У спірному рішенні вказано, що адвокату ОСОБА_2 26.04.2019 направлено запит, для надання письмових пояснень, стосовно даних, викладених в скарзі ОСОБА_1 та 07.05.2019 від останнього на адресу дисциплінарної комісії КДКА Харківської області надійшли письмові пояснення.
Зі змісту спірного у даній справі рішення встановлено, що в своїх поясненнях від 06.05.2019 адвокат ОСОБА_2 пояснив, що він здійснює захист громадянина ОСОБА_4 по кримінальному провадженні за обвинуваченням його у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. З громадянином ОСОБА_1 жодних договорів він не укладав. Під час надання правової допомоги клієнту він, використовуючи законні методи захисту, чотири рази заявляв клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Вказані клопотання були задоволені, двічі апеляційний суд залишав ухвалу суду першої інстанції без змін, тому обвинувальний акт направлявся прокурору для доопрацювання. Також, ним вказано, що він дійсно заявляв відводи суддям, що розглядали справу, але робив він це в межах КПК України, користуючись правами захисника, на його думку, відводи були не безпідставні. В якості результату вказано, що відвід судді Вовчанського районного суду Харківської області було задоволено і справу передано до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Всі заяви та клопотання узгоджувались ним з клієнтом. Також, адвокат ОСОБА_2. висловив думку, що скарга відносно нього з боку ОСОБА_1 є тиском на нього як адвоката, та продиктована тим, що відповідно до висновків комісійної судово транспортно-трасологічної експертизи вбачається вина в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водія ОСОБА_1 і його статус з потерпілого може змінитися на обвинуваченого. Стосовно його неявки у судове засідання 11.03.2019, адвокат повідомив, що причина неявки була поважною та він заздалегідь повідомив про це суд. Крім того, вказав, що зазначений факт розглядався дисциплінарною палатою за скаргою судді Саркісян О.А. , та рішенням від 23.04.2019 відмовлено в порушені дисциплінарної справи, вказане рішення ніким не оскаржене. Стосовно доводів про погрози потерпілим адвокат вказав, що вони не відповідають дійсності, навпаки, намагаючись пришвидшити розгляд справи він неодноразово заявляв клопотання про притягнення потерпілих до адміністративної відповідальності за ухилення від явки у судові засідання. Також, адвокат ОСОБА_2 вказав на те, що справа довгий час слухається не з його вини, а саме у зв'язку з великою кількістю недоліків, які були допущені під час розслідування та розгляду справи. Жодних зауважень та скарг з боку судів на зловживання правом на його адресу не надходило, у зв'язку з чим просить відмовити в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 .
У рішенні відповідача від 22.09.2020 вказано, що до пояснень адвокат додав копію рішення дисциплінарної палати про відмову в порушенні дисциплінарної справи, ухвали судів про задоволення відводу та повернення обвинувального акту прокурору, копію висновку експерта, копію договору з ОСОБА_4 , пояснення ОСОБА_4 , в яких той вказує на те, що всі заяви та клопотання, які подавав адвокат ОСОБА_2., були за його ініціативою та узгоджені з ним.
Отже, як встановлено судом, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача, останній, перевіривши дані, викладені в скарзі ОСОБА_1 , доповненнях до скарги та доданих до неї документах, пояснення адвоката ОСОБА_2 з додатками, дійшов висновку про те, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачаються порушення правил адвокатської етики та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
При цьому, у зазначеному рішенні вказано, що під час проведення перевірки скарги встановлено, що адвокат ОСОБА_2 здійснює захист ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги. Також вказано, що право на заявлення адвокатом ОСОБА_2 клопотання про повернення обвинувального акту прокурору передбачено КПК України, про те що клопотання були не безпідставні свідчать додані ухвали судів про їх задоволення, право заявляти відвід судді, який розглядає справу також передбачене КПК України, так як і право на подачу скарги на дії судді до Вищої Ради Правосуддя. Отже, вказано, що при розгляді вказаних клопотань суди першої та апеляційної інстанцій не вказують на зловживання правом адвокатом ОСОБА_2 , жодних рішень з цього приводу не винесено.
Стосовно неявки адвоката ОСОБА_2 у судове засідання 11.03.2019 відповідачем вказано, що з цього приводу дисциплінарною палатою проводилась перевірка і рішенням від 23.04.2019 було відмовлено в порушені дисциплінарної справи, вказане рішення не оскаржене. З приводу неявки в інші дати, на які вказує скаржник, адвокат заздалегідь повідомляв суд про неможливість участі в судових засіданнях.
Стосовно образливих висловлювань з боку адвоката ОСОБА_2 та не повного врахування відповідачем усіх обставини, а саме не надання відповідного аналізу доказам таким як показання свідків у спірному рішенні вказано, що на адресу скаржнику був направлений запит про надання анкетних даних осіб, або забезпечити їх явку на засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, які могли би підтвердити доводи, щодо образливих висловлювань з боку адвоката ОСОБА_2 .
Так, відповідачем вказано, що 25.08.2020 року на засідання дисциплінарної палати з'явився скаржник разом із свідками: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які надали пояснення по скарзі. Водночас, у спірному рішенні зазначено, що у наданих поясненнях по суті не вказано на конкретні факти неетичної поведінки адвоката ОСОБА_2.
Також зазначено, що після ознайомлення з поясненнями свідків, 07.09.2020 року адвокатом були надані письмові пояснення, в яких останнім зазначено, що він ніколи не застосовував висловлювання, які приведені свідками на засіданні дисциплінарної палати 25.08.2020 року, крім цього вказав, що ОСОБА_1 не навів жодного об'єктивного доказу (аудіо чи відео) та не підтвердив вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.
З огляду на зазначене, у спірному рішенні вказано, що Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області не вбачала підстав, передбачених ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", для порушення дисциплінарної справи, та притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
На думку позивача, зазначене рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Так, у позовній заяві позивачем вказано, що у спірному рішенні відповідачем зазначено, що адвокат ОСОБА_2 ознайомився із поясненнями свідків, проте адвокат ОСОБА_2 на засіданні не був присутній. Ознайомитись із письмовим, аудіо- чи відео відображенням він не міг, оскільки показання свідків не викладались письмово та свідки, відповідно, не посвідчували їх достовірність; свідки та особисто позивач не повідомлялись про ведення аудіо- чи відеозапису засідання. Також, позивачем вказано, що у оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що по суті показань свідків не вказано на конкретні факти неетичної поведінки адвоката ОСОБА_2, але у наступному абзаці ОСОБА_2 заперечує, що він застосовував висловлювання, які були приведені свідками. Вказане свідчить про невідповідність та відсутність єдиного висновку. Крім того, позивачем вказано, що відповідач у оскаржуваному рішенні фактично здійснив копіювання письмових показань адвоката ОСОБА_2 , а отже не провів належного аналізу ситуації та реального розгляду скарги позивача.
Позивач, вважаючи свої права порушеними звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Положеннями ст. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).
Відповідно до статті 21 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Приписами ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Водночас, положеннями ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно із положеннями ст.36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Приписами пп. 2, 3 п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність від 30.08.2014 №120, визначено вимоги до заяви (скарги), зокрема, у заяві зазначається: виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника). На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов'язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
Відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно із ч. 2 ст.38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Згідно із приписами ч.3 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Статтею 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Відповідно до положень статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов'язків адвоката.
Відповідно преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (надалі - Правила адвокатської етики) надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов'язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.
Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Згідно із положеннями п.п.1, 3 ст.7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Відповідно до п.п. 1 та 2 статті 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов'язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва;
Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Відповідно до пункту 1 статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Положеннями ст. 44 Правил адвокатської етики передбачено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 45 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: - бути стриманим і коректним; - реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; - бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.
Так, спірне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.09.2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 прийнято відповідачем за результатами повторного розгляду скарги позивача та доповнень до неї на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 по справі №520/7848/19.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, при розгляді даної справи не підлягають доказуванню обставини встановлені під час розгляду справи №520/7848/19.
У своїй постанові від 06.02.2020 по справі №520/7848/19 Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку щодо належного дослідження відповідачем питання дотримання третьою особою вимог процесуального закону при здійсненні захисту обвинуваченого ОСОБА_4 , однак не погодився з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09 липня 2019 року в частині розгляду скарги позивача щодо порушення адвокатом правил адвокатської етики, а саме допущення образливих висловлювань на адресу потерпілих у справі №617/1798/13.
Так, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №520/7848/19 вказано, що зі змісту скарги ОСОБА_1 від 19.04.2019 встановлено, що, оскаржуючи дії адвоката, останній просив дисциплінарну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надати оцінку наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку, зокрема, на предмет порушення правил адвокатської етики, а саме ст.ст.44-45 щодо допущення адвокатом образливих висловлювань на адресу потерпілих у справі №617/1798/13. Також, колегією суддів встановлено, що в доповненні до скарги про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, отриманих відповідачем 16.05.2019, позивач зазначав, що адвокат допускав образливі висловлювання на адресу потерпілих осіб у справі №617/1798/13 та вказав прізвища осіб, що можуть підтвердити вказану інформацію як свідки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не здійснив опитування зазначених позивачем осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку з посиланням на те, що позивачем не надано доказів. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем під час перевірки відомостей, викладених у скарзі позивача не здійснені всі дії, передбачені статтями 38, 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в тому числі не було надано відповідного аналізу таких доказів, як показання свідків, а отже відповідачем не в повному обсязі враховані усі обставини, що мають значення для прийняття даного оспорюваного рішення.
Отже, судом під час розгляду справи встановлено, що на виконання зазначеного судового рішення відповідачем було проведено повторний розгляд скарги позивача.
Стосовно доводів позивача, викладених у скарзі, про затягування третьою особою розгляду справи та шляхом заявлення відводів, клопотань про повернення обвинувального акту прокурора колегія суддів зазначає, що право на заявлення адвокатом ОСОБА_2 відводів суддям та клопотань про повернення обвинувального акту прокурору передбачено КПК України. Направлення особою скарги на дії судді до Вищої Ради Правосуддя також є правом особи.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ні під час розгляду справи №520/7848/19, ні під час розгляду даної справи позивачем не надано доказів того, що зазначені клопотання та заяви були безпідставними та необґрунтованими, навпроти, при розгляді вказаних клопотань суди першої та апеляційної інстанцій не вказують на зловживання правом адвокатом ОСОБА_2 , жодних рішень з цього приводу не винесено.
Стосовно не прибуття адвоката ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 11.03.2019, встановлено, що з цього приводу дисциплінарною палатою проводилась перевірка і рішенням від 23.04.2019 відмовлено в порушені дисциплінарної справи, зазначене рішення не було оскаржено.
Стосовно не прибуття в інші дати судових засідань, на які вказав скаржник, адвокат заздалегідь повідомляв суд про неможливість участі в судових засіданнях.
Стосовно образливих висловлювань з боку адвоката ОСОБА_2 та не повного врахування відповідачем усіх обставин, а саме не надання відповідного аналізу доказам таким як показання свідків судом з матеріалів дисциплінарної справи за скаргою позивача встановлено наступне.
Під час проведення засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, яке відбулось 11.08.2020, позивачем було повідомлено про можливість забезпечити явку свідків, у зв'язку з чим продовжено строк перевірки матеріалів за скаргою позивача. Зазначена обставина підтверджується витягом з протоколу зазначеного засідання.
Так, 25.08.2020 позивачем до відповідача подано клопотання з проханням допросити в рамках розгляду його заяви свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
З матеріалів дисциплінарної справи за скаргою позивача встановлено, що у засіданні 25.08.2020 заслухано пояснення позивача та пояснення свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , що зафіксовано у протоколі засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Харківської області, витяг з якої міститься в матеріалах дисциплінарного провадження.
Також встановлено, що членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Харківської області ОСОБА_7 шляхом здійснення телефонограми повідомлено третю особу ОСОБА_2 про присутність на засіданні 25.08.2020 свідків ОСОБА_1 , які надали під протокол пояснення, та можливість ознайомитись з поясненнями та надати відповідь на пояснення.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 із витягом з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Харківської області від 25.08.2020 ознайомлений 04.09.2020.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 після ознайомлення з матеріалами справи 07.09.2020 надав до відповідача свої пояснення, в яких зазначив, що він ніколи не застосовував висловлювання, які приведені свідками на засіданні дисциплінарної палати 25.08.2020, крім цього вказав, що ОСОБА_1 не навів жодного об'єктивного доказу (аудіо чи відео) та не підтвердив вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.
Колегія судів зазначає, що зміст наявних в матеріалах справи доказів свідчить на користь того, що позивачем та свідками, які надали пояснення на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області 25.08.2020, не було надано до відповідача жодних доказів на підтвердження наданих пояснень, що свідчить про не підтвердження таких пояснень.
Водночас, є необґрунтованими та недоведеними посилання позивача стосовно неможливості ОСОБА_2 ознайомитись із поясненнями свідків, оскільки матеріали дисциплінарного провадження щодо скарги позивача містять в собі витяги з протоколів засідань дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.
Колегія суддів зазначає, що складення зазначеного протоколу засідання передбачено приписами ч.4 ст. 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", якою визначено, що під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Стосовно доводів позивача щодо здійснення відповідачем копіювання змісту наданих ОСОБА_2 пояснень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останні не є належними доказами протиправності оскаржуваного позивачем рішення та не можуть бути самостійною підставою для його скасування.
Відтак, враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем під час винесення оскаржуваного рішення від 22.09.2020 про відмову в порушенні дисциплінарної справи не допущено порушень, на які посилається позивач та здійснено належний розгляд скарги останнього, у зв'язку з чим зазначене рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі № 520/15684/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова