ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 серпня 2021 року м. Київ № 320/12831/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
пропро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.05.2020 №0024005705.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що земельний податок з фізичних осіб нею сплачувався вчасно та вказує, що спірне рішення прийнято поза межами строків, встановлених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема, представник ГУ ДПС у Київській області зазначає, що штрафні санкції нараховані внаслідок несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань з земельного податку за 2015 рік згідно податкового повідомлення-рішення від 17.05.2015 №69692-17. Як вказано контролюючим органом, такий борг був погашений 22.06.2017 за рахунок своєчасної сплати земельного податку за 2016 рік, який визначений податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2016 №6742961-1701, що в подальшому спричинило виникнення податкового боргу у позивача згідно календарної черговості, з урахуванням відповідної сплати грошових зобов'язань.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому остання зазначає, що контролюючим органом не спростовано доводів, які викладені у позовній заяві та наполягає на наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Головним управлінням ДПС у Київській області проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань до бюджету земельного податку з фізичних осіб, за наслідком якої складено акт від 03.04.2020 №000910/10-36-57-05/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплаченого узгоджену суму грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням (форми Ф) №6742961-1701 від 30.06.2016.
На підставі вказаних висновків ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від форми «Ш» від 13.05.2020 №0024005705, яким застосовано до ОСОБА_2 суму штрафних санкцій у розмірі 1556,22 грн. (далі - спірне та/або оскаржуване рішення).
Не погоджуючись із спірним рішенням позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 28.10.2020 №Л/990006020409 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно із пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.5 статті 286 ПК України регламентовано, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 ПК України).
Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що земельний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення, яким визначено такі грошові зобов'язання. При цьому, такий податок може сплачуватися фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Судом встановлено, що земельний податок сплачений позивачем у відповідності до абзацу 2 пункту 287.5 статті 287 ПК України за 2015 рік у сумі 33007,32 грн. 12.09.2015, що підтверджується квитанцією про прийняття податків і зборів серія АВ №830880; за 2016 рік у сумі 33 007,32 грн., що підтверджується квитанцією №11Е395172С.
Разом з цим, згідно наданої контролюючим органом інтегрованої картки платника податків у позивача станом на 31.12.2015 обліковувалась недоїмка у сумі 15844,00 грн.
Суд зазначає, що контролюючий орган не надав суду належні та достатні докази на підтвердження підстав формування такої недоїмки. Натомість, матеріалами справи підтверджено сплату позивачем земельного податку 12.09.2015 згідно квитанції про прийняття податків і зборів серія АВ №830880.
Також, суд звертає увагу, що ГУ ДПС у Київській області не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження обставин узгодження податкового повідомлення-рішення від 17.05.2015 №69692-17.
За таких обставин стверджувати про обґрунтованість доводів відповідача в частині виникнення у позивача податкового боргу у розмірі 15844,00 грн. у зв'язку із несплатою ОСОБА_2 узгодженої суми податкових зобов'язань з земельного податку за 2015 рік не вбачається за можливе. Вказані доводи спростовані матеріалами справи, а саме квитанцією про прийняття податків і зборів серія АВ №830880 від 12.09.2015.
З урахуванням наведеного, подальше виникнення податкового боргу у позивача згідно календарної черговості його виникнення, з урахуванням сплати останньою грошових зобов'язань за земельним податком за 2016 рік суд вважає не доведеним належними та достатніми доказами.
Окрім цього, варто наголосити, що ухвалою суду від 05.02.2021 витребувано від контролюючого органу належним чином засвідчені копії податкових повідомлень-рішень за 2015 рік (№69692-17 від 17.09.2015), 2016 рік (№6742961-1701 від 30.06.2016) та за 2017 рік з доказами їх надсилання та вручення платнику - ОСОБА_2 , однак вимоги ухвали суду ГУ ДПС у Київській області не виконано.
Також, при вирішенні спору по суті суд звертає увагу на те, що твердження ГУ ДПС у Київській області про те, що позивач не скористався своїм право на адміністративне оскарження оскаржуваного рішення не відповідає фактичним обставинам та справи та спростовується, зокрема, рішенням Державної податкової служби України від 28.10.2020 №Л/990006020409. При цьому, суд наголошує, що адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення є правом платника податку, а не його обов'язком, а тому доводи контролюючого органу в цій частині не можуть бути покладені в основу рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В той же час при вирішенні спору по суті суд враховує посилання позивача на порушення відповідачем положень пункту 102.1 статті 102 ПК України, мотивуючи це наступним.
Так, згідно із пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Як зазначено контролюючим органом податкові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №6742961-1701 від 30.06.2016 узгодженні 30.08.2016. Таким чином, з урахуванням положень пункту 102.1 статті 102 ГУ ДПС у Київській області мало право застосувати штрафні санкції протягом 1095 з дня узгодження такого податкового повідомлення-рішення, тобто, до 30.08.2019, натомість штрафні санкції застосовано у 2020 році.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань обчислюється безпосередньо із дати узгодженості таких грошових зобов'язань, а не із дати погашення платником податкового боргу. Водночас, суд наголошує, що матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів узгодженості грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №6742961-1701 від 30.06.2016. Факт такої узгодженості, за позицією ГУ ДПС у Київській області, зафіксовано виключно в акті від 03.04.2020 №000910/10-36-57-05/1427215286, дані якого і були враховані судом при наданні оцінки доводів позивача в цій частині.
Додаткового суд зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч положенням частини 2 статті 77 КАС України не надано жодних пояснень, у тому числі належних та достатніх доказів, які спростовували доводи позивача в частині порушен6ня ГУ ДПС у Київській області пункту 102.1 статті 102 ПК України.
Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які в контексті положень частини 1 статті 72 КАС України встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України).
Положеннями частини 1 статті 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а предметом доказування у відповідності до частини 2 статті 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги встановлені в ході розгляду обставини сплати позивачем земельного податку, відсутністю належних та достатніх доказів узгодження податкових повідомлень-рішень №69692-17 від 17.09.2015, №6742961-1701 від 30.06.2016, відсутність належних та достатніх доказів на спростування порушення контролюючим органом пункту 102.1 статті 102 ПК України суд вважає, що спірне рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на її користь із відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, б. 5-А, код ЄДРПОУ ВП 44096798) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.05.2020 №0024005705, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, б. 5-А, код ЄДРПОУ ВП 44096798) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір у розмір 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева