ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 серпня 2021 року м. Київ № 826/18587/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів та зборів України №2158-о від 28 жовтня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління Міндоходів у м. Києві №754-о від 29 жовтня 2014 року «По особовому складу податкової міліції» та №770-о від 11 листопада 2014 року «По особовому складу» щодо звільнення ОСОБА_1 з посади та податкової міліції та зміни дати звільнення.
Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві або на рівнозначній посаді з 02 листопада 2014 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 листопада 2014 року по 14 травня 2021 року у розмірі 723 340,73 грн (сімсот двадцять три тисячі триста сорок грн 73 коп.).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 по 2 500,00 грн з кожного у відшкодування моральної шкоди.
Зобов'язано Державну податкову службу України надати до Міністерства юстиції України відомості про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон, визначених частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві або на рівнозначній посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
29 липня 2021 року відповідачем подано до суду заяву, в якій просить роз'яснити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2021 року у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника оперативного управління Головного управління Міндоходів у м. Києві або на рівнозначній посаді.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В даному випадку, суд вважає за необхідне вирішити питання про роз'яснення рішення суду від 14.05.2021 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику).
Розглянувши подану заяву про роз'яснення рішення та матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 254 КАС України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 вищезазначеної статті КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Так, суд приходить до висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без його виправлення.
Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02 травня 2019 року у справі №9901/162/19.
Проте, ознайомившись із заявою Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, суд приходить до висновку, що заявник просить не роз'яснити судове рішення з посиланням на його нечіткість, неясність чи невизначеність, а просить роз'яснити та оцінити належність способу і порядку його виконання, що виходить за межі ст. 254 КАС України.
Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз'яснення рішення суду від 14.05.2021 року у цій праві, яка є зрозумілою за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення, а тому роз'яснення не потребує.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2021 року у справі №826/18587/14.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда