16 липня 2021 року Справа №160/6814/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олійника В.М., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
28 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, із урахуванням уточненої позовної заяви, до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії), в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області щодо нарахування додаткового грошового забезпечення, доплати за нічну службу в період з 01.12.1996 по 02.10.2006 року з розрахунку 35% посадового окладу за кожну відпрацьовану годину в нічний час, таким, що не узгоджується з Указом Президента України від 04.10.1996 №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» (далі Указ № 926/96), який передбачає розрахунок доплати за нічну службу в розмірі 35 відсотків посадового окладу;
зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) донарахувати до грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 доплату за нічну службу відповідно до Указу №926/96 з розрахунку 35% посадового окладу за період з 01.12.1996 по 02.10.2006 року;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо невключення 73,50 грн., розрахованих на вимогу Указу №926/96 в грошове забезпечення останнього місяця перед звільненням для перерахунку та виплати недоплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні;
зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) зробити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням додаткового виду грошового забезпечення доплати за нічну службу розрахованого у відповідності до Указу № 926/96 в розмірі 73,50 грн. ( 73,50 грн. х 50% х 18 років = 661, 50 грн.) із врахуванням доплати за нічну службу в розмірі 73,50 грн. надати довідку про такий додатковий вид грошового забезпечення за вересень 2006 року та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приписів частини 1,2 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень, за період з 01.05.2006 року по 02.10.2006 року в розмірі 10% посадового окладу, що становить - 88,50 грн.;
зобов'язати Головне управління МВС України (в особі ліквідаційної комісії) донарахувати до грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 надбавку 10% до посадового окладу за службу в режимних обмежень за період з 01.05.2006 року по 02.10.2006 року в розмірі 88.50 грн.;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо невключення 21,00 грн. в грошове забезпечення за вересень 2006 року для перерахунку та виплати недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні;
зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) зробити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 21,00 грн. за вересень 2006 року (21,00 грн. х 50% х 18 = 189,00 грн.) і з врахуванням нарахованої надбавки в розмірі 21 грн., надати довідку про такий додатковий вид грошового забезпечення за вересень 2006 року та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приписів частини 1, 2 ст.63 Закону № 2262-ХІІ;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо нарахування та виплати щомісячної доплати в розмірі 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути мені нарахована в період з 01.08.2005 року по 02.10.2006 року без врахування пункту 2 методичних рекомендацій МВС України «Про порядок нарахування грошового забезпечення з 1 січня 2005 року», що при розрахунку такої доплати беруться основні і додаткові види грошового забезпечення та щомісячна премія, яка була нарахована у місяці, що передує місяцю виплати грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) донарахувати та виплатити щомісячну доплату в розмірі 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути нарахована з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та щомісячної премії, яка була нарахована у місяці, що передує місяцю виплати грошового забезпечення за період з 01.08.2005 року по 02.10.2006 року;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії), щодо невключення щомісячної доплати 50% суми пенсії, яка б могла бути мені нарахована в розмірі - 1281,73 грн. в грошове забезпечення за вересень 2006 року у відповідності до методичних рекомендацій МВС України "Про порядок нарахування грошового забезпечення з 1 січня 2005 року" для перерахунку та виплати недоплаченої одноразової допомоги при звільненні;
зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) зробити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної доплати 50% суми пенсії, яка б могла бути мені нарахована в розмірі - 1281, 73 грн. за вересень 2006 р. у відповідності до вимог методичних рекомендацій МВС України «Про порядок нарахування грошового забезпечення з 1 січня 2005 року» (1281,73 грн. х 50% х 18 - 11 535, 57 грн.) із урахуванням нарахованої доплати в розмірі - 1281,73 грн., надати довідку про такий додатковий вид грошового забезпечення за вересень 2006 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, для виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приписів частини 1,2 ст.63 Закону №2262-ХІІ;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з запізненням на 87 календарних днів;
зобов'язати Головне управління МВС України в Дніпропетровській області (в особі ліквідаційної комісії) виплатити середній заробіток за 87 календарних днів за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі - 9 094,11 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року, у зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10 червня 2021 року на адресу суду представником ліквідаційної комісії Головного управління МВС в Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву вх.№48118/21, в якому останній просить у задоволенні позовної заяви відмовити повністю,
Також представник відповідача запевнив суд, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк звернення, оскільки на підставі ч.5 ст.122 КАС України спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, з огляду на викладене, просить залишити позовну заяву без розгляду.
16 червня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх.№50362/21, в якій останній просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі та зазначає, що відповідач не спростував твердження та аргументи по суті позовних вимог.
Позивач вказав, що ним місячний строк звернення до суду в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 02.10.2006 по 29.12.2006 року не порушений, зважаючи на те, що він дізнався про порушення своїх прав 29 березня 2021 року, а позов до суду подав 22 квітня 2021 року.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був звільнений 02.10.2006 року у зв'язку з виходом на пенсію з посади помічника начальника - оперативного чергового чергової частини штабу Нікопольського районного відділу УМВС України в Дніпропетровській області.
У зв'язку з тим, що позивач вважає неправильним нарахування та виплату складових його грошового забезпечення в період з 01.12.1996 року по 02.10.2006 року, останній звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При цьому строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору, який стосується складових грошового забезпечення позивача за період служби з 01.12.1996 року по 02.10.2006 року, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Судом встановлено, що позивач звільнений з посади та виключений з усіх видів забезпечення 02 жовтня 2006 року.
Таким чином, дізнавшись про ймовірне порушення своїх прав щодо невиплати в повному обсязі грошового забезпечення, позивач, з огляду на приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, мав звернутися до адміністративного суду за захистом свого права протягом місяця.
У справі позивач звернувся до адміністративного суду із позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії 28 квітня 2021 року, тобто після звільнення з публічної служби та з пропуском місячного строку з дня звільнення та проведення з ним розрахунку (02 жовтня 2006 року), а саме після більше ніж чотирнадцяти років з дня звільнення.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За правилами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України, а судом не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Висновки суду в цій справі відповідають правовому висновку, викладеному Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.02.2021 р. справі №240/532/20.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122-123, 240, 241, 242, 248 КАС України, суд,-
Клопотання представника Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник