06 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5621/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними щодо відмови в зарахуванні страхового стажу за період роботи в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району Волинської області у 1967 році, зобов'язання відповідача зарахувати позивачу страховий стаж за період роботи в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району (на даний час - Камінь-Каширського району) Волинської області у 1967 році не менше 170 трудоднів.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером по віку та перебуває на відповідному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області. На звернення позивача про зарахування у трудовий стаж період роботи в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району Волинської області у 1967 році Головне управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області листами від 17.03.2020 №898-878/М-02/8-0300/20 та від 30.04.2021 №3760-3517/М-02/8-0300/21 відмовило у зарахуванні до трудового стажу період роботи у 1967 році.
Позивач зазначає, що у трудовій книжці період роботи в колгоспі “За перемогу” за 1967 рік не вказано кількість відпрацьованих людино-днів, про те у трудовій книжці у вказаний рік зазначена сума заробітної плати в сумі 729,06 крб. Також в книзі обліку праці і розрахунків з членами колгоспу за 1967 рік зазначено, що позивачу за виконану роботу щомісячно проводилося нарахування заробітної плати.
Позивач вказує, що у 1967 році він виконав встановлений мінімум людино-днів, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с.29).
У відзиві від 22.06.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області просить відмовити у задоволенні позову та вказує на те, що підстави для зарахування до страхового стажу період роботи в колгоспі “За перемогу” за 1967 рік відсутні. Також відповідач зазначає, що заявлена суми витрат на правову допомогу є завищеною та неспівмірною, адвокатом не обґрунтовано кількість потраченого часу та переліку виконаних робіт, а тому в стягненні правової допомоги просить відмовити.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1967 року по 1996 рік працював в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району Волинської області, зокрема у 1967 році інструктором по спорту.
На звернення позивача про зарахування у трудовий стаж період роботи в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району Волинської області у 1967 році Головне управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області листами від 17.03.2020 №898-878/М-02/8-0300/20 та від 30.04.2021 №3760-3517/М-02/8-0300/21 відмовило у зарахуванні до трудового стажу період роботи у 1967 році, оскільки у трудовій книжці у 1967 році не вказано кількість відпрацьованих людино-днів.
Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 від 12 серпня 1993 року).
Як вбачається із трудової книжки №750 ОСОБА_1 він у 1967 році працював інструктором по спорту та отримав заробітну плату в сумі 729,06 крб. (а.с.7).
Також в книзі обліку праці і розрахунків з членами колгоспу за 1967 рік зазначено, що позивачу за виконану роботу щомісячно проводилося нарахування заробітної плати (а.с.12-14).
З врахуванням викладеного, суд вважає, що наданими письмовими доказами позивач підтвердив свою трудову участь у 1967 році в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району Волинської області, а тому позов підлягає задоволенню, шляхом визнання протиправною відмови у зарахуванні позивачу 1967 року у страховий стаж, та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу 1967 рік у страховий стаж на посаді інструктора спорту в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району (на даний час - Камінь-Каширського району) Волинської області.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений згідно з квитанцією від 01.06.2021. (а.с.4).
Щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути на його користь з відповідача понесені судові витрати.
Відповідно до ч.1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 та 6 статті 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Як встановлено судом, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав копії наступних документів: договір про надання правової допомоги від 31 березня 2021 року, укладений з адвокатом Федчиком Сергієм Васильовичем; додаток до угоди від 31 березня 2021 року; ордер про надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.22-25).
При цьому кошти за надання правової допомоги не сплачені.
Також, позивачем в порушення вимог ч. 4 статті 134 КАС України не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем не надано необхідних доказів, які надають можливість достеменно визначити розмір його витрат на правничу допомогу у зв'язку з неможливістю детально визначити обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, а тому в стягненні витрат на правничу допомогу адвоката відмовляє.
Керуючись статтями 243 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області ( 43026, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 1967 рік на посаді інструктора спорту в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району (на даний час - Камінь-Каширського району) Волинської області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 1967 рік на посаді інструктора спорту в колгоспі “За перемогу” села Велика Глуша Любешівського району (на даний час - Камінь-Каширського району) Волинської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області ( 43026, Волинська обл. м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі по 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя В.Д. Ковальчук