Єдиний унікальний номер 317/2372/21
Провадження номер 1-в/317/228/2021
03.08.2021 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області
у складі: головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника адміністрації БВК №99 ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжі в режимі відеоконференції клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хасавюрт Дагестану, громадянина України, росіянина, розлученого, не працюючого, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ., раніше не судимого.
Засудженого: 05.02.2010 Апеляційним судом Дніпропетровської області за п.п.4, 6 ч.2 ст. 115; ч.4 ст.187; ч.2 ст.263; ст.70 Кримінального кодексу України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 23.03.2016 року, зарахувати в строк покарання у виді позбавлення волі термін попереднього ув'язнення з 20.09.2009 року по 27.04.2010 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У липні 2021 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 . Підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Представник адміністрації державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)» клопотання засудженого не підтримав. Зазначив що на його думку засуджений хоча і став на шлях виправлення, але не в повній мірі її довів.
Прокурор висловив думку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника адміністрації колонії, засудженого та прокурора, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Водночас, суд звертає увагу на те, що під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду клопотання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намаганням своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Згідно наданої суду характеристики, підписаної начальником відділення СПС Біленьківської ВК № 99, узгодженої з заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи і затвердженої начальником установи, засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 29.09.2009.
Під час тримання в Дніпровському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, порушень вимог режиму тримання не допускав, стягнень та заохочень не мав.
З 15.06.2010 відбував покарання в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№ 99)», характеризувався посередньо, порушень вимог режиму відбування покарання не допускав, стягнень не мав. За сумлінну поведінку та ставлення до праці мав два заохочення правами начальника установи.
З 15.10.2014 проходив лікування в лікарні при Дніпропетровському слідчому ізоляторі.
З 07.12.2014 відбував покарання в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№ 99)», характеризувався посередньо, допустив одне порушення вимог режиму відбування покарання яке виразилося у порушенні форми одягу, за що притягувався до дисцйплінарної відповідальності правами начальника установи. Стягнення погашене у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.
З 10.02.2017 проходив лікування в лікарні при Дніпропетровському слідчому ізоляторі.
З 25.03.2017 відбував покарання в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№ 99)», характеризувався посередньо, допустив два порушення вимог режиму відбування покарання які виразилися у нетактовній поведінці та у тому що виносив продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації за що притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Стягнення погашені у встановленому законом порядку: Заохочень не мав.
З 30.09.2018 проходив лікування в лікарні при Дніпропетровському слідчому ізоляторі.
З 25.10.2018 відбував покарання в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№ 99)», характеризувався посередньо, допустив одне порушення вимог режиму відбування покарання яке виразилося у нетактовній поведінці, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Стягнення погашене у встановленому законом порядку. Заохочень не мав.
З 02.07.2019 проходив лікування в лікарні при державній установі «Дарївська виправна колонія (№ 10)».'
З 23.08.2019 відбуває покарання в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№ 99)», характеризується посередньо, порушень вимог режиму відбування покарання не допускає, стягнень та заохочень не має. На виробництві установи не працевлаштований. У відношенні із засудженими намагається не конфліктувати. У відношенні до персоналу установи дотримується не завжди правомірних та ввічливих взаємовідносин, передбачені законом вимоги персоналу установи виконує під контролем. Намагається дотримуватися вимог санітарії та гігієни, має не завжди охайний зовнішній вигляд. Виконує роботи із самообслуговування, має задовільний рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться посередньо не вбачає, суспільної необхідності у їх виконанні. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі.
Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України участі у реалізації програм диференційованого виховного впливу не приймає. Відповідно до статті 126 Кримінально-виконавчого кодексу України прагнув до підвищення наявного загальноосвітнього рівня, у 2017 році закінчив Біленьківську вечірню (змінну) загальноосвітню школу ІІ-ІІІ ступенів Запорізького району Запорізької області та отримав базову загальну середню освіту, також у 2019 році закінчив ДНЗ «Біленьківський навчальний центр № 99» та отримав професію «Оператор котельні 2-го розряду». Відповідно до статті 127 Кримінально-виконавчого кодексу України участі у роботі самодіяльних організацій засуджених не приймає. Засуджений під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебував. За вироком суду має позов 206 975, 36 гри який не відшкодовано. 29.08.2016 комісією установи було відмовлено у застосуванні заохочувальної норми передбаченої ст. 100, 101 Кримінально-виконавчого кодексу України, у вигляді зміни умов тримання, а саме переведення до дільниці соціальної реабілітації.
14.02.2019 комісією установи було відмовлено у застосуванні заохочувальної норми передбаченої ст. 82 Кримінального кодексу України у вигляді заміни не відбутої частини покарання більш м'яким.
28.05.2020 комісією установи було відмовлено у застосуванні заохочувальної норми передбаченої статтею 81 Кримінального кодексу України у вигляді умовно-дострокового.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засуджений має два заохочення правами начальника установи у 2011 р. та чотири стягнення які погашені в законному порядку.
Хоча, на час звернення до суду з клопотанням, стягнення вже були погашені, суд розцінює зазначене як характеристику нестабільної поведінки засудженого за весь період відбування покарання.
Також суд враховує, що згідно довідки засуджений на виробництві колонії не працює.
Суд констатує, що засуджений не у повній мірі виконує обов'язки, визначені у ч. 3 ст. 107, ст.118КВК України та розділі ІІІ Правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань, а його поведінка протягом часу відбування покарання не була стабільно позитивною та активною.
Наразі суд вважає, що необхідні корективи як у поведінку засудженого, так і у його соціально-психологічні властивості у достатній мірі ще не внесені, готовності до самокерованої правослухняної поведінки на теперішній час суд не вбачає, натомість вбачає необхідність у подальшому виховному впливі на засудженого в умовах ізоляції від суспільства.
Керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст.537, п. 1 ч. 2 ст.539 КПК України, суд,-
В задоволені клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляції прокурором, виконання зупиняється.
Суддя ОСОБА_1