Ухвала
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 803/28/21
провадження № 61-12325ас21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Корчевний Андрій Васильович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року у справі № 7-32/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Захисники правопорядку» від 10 березня 2009 року у справі № 7-32/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду, як суду першої інстанції, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Корчевний А. В., подав апеляційну скаргу до Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 24, частини другою статті 351 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Оскільки повний текст ухвали Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2021 року складено 25 червня 2021 року, то останнім днем п'ятнадцятиденного строку для подання апеляційної скарги є 12 липня 2021 року.
Заявник звернувся із апеляційною скаргою 22 липня 2021 року.
Згідно з частиною третьою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строку апеляційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод для своєчасного звернення заявника з такою скаргою.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду не отримував.
Проте наведені заявником підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не надав будь-яких належних доказів неотримання копії судового рішення та доказів на підтвердження факту невиконання апеляційним судом положень статті 272 ЦПК України щодо направлення сторонам у справі копії оскаржуваного судового рішення та вжиття заявником невідкладних заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення.
Крім того, саме на заявника покладено обов'язок доведення наявності в нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов'язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії) від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії) ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
З огляду на викладене, зазначені заявником підстави пропущення процесуального строку на оскарження судових рішень у конкретному випадку не можуть розглядатися як поважні.
Таким чином, заявнику необхідно надати докази порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) йому копії ухвали, об'єктивної неможливості у розумний строк вжиття заходів для прискорення процедури апеляційного оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 351, 356, 357 ЦПК України, Верховний Суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Корчевний Андрій Васильович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2021 року залишити без руху.
Для усунення зазначеного вище недоліку надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо зазначення підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Яремко