Ухвала
06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 204/9057/19
провадження № 61-12288ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 28 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання договору довічного утримання нікчемним, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 19 липня 2021 року засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 28 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у вказаній вище справі.
Дана касаційна скарга подана із пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України.
Частиною третьою статті 390 ЦПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження в разі його пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови було отримано адвокатом Корсуновським П. Ю. лише 19 липня 2021 року, що підтверджується доданими до касаційної скарги документами. Також зазначає, що ні на адресу ОСОБА_1 та її представників копія постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2021 року не направлялася.
До касаційної скарги заявником додано копію рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 28 січня 2021 року та копію постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2021 року, на яких міститься печатка: «Згідно з оригіналом 19 лип 2021 року Адвокат Корсуновський П. Ю.».
Однак, проставлення адвокатом печатки само по собі не може слугувати належним доказом на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії (копію конверту з штрихкодовим ідентифікатором для відстеження дати отримання копії постанови Дніпровського апеляційного суду; копію розписки про вручення оскаржуваних судових рішень), з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Крім цього, заявник просить звільнити її від сплати судового збору, яке обґрунтовує тим, що розмір судового збору перевищує 5 % її річного доходу за минулий рік.
На підтвердження чого заявником надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Крім того Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, сплата судового збору становитиме значну частину доходів заявника, суд касаційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, визначивши його у розмірі 2 826,95 грн, що становить 5 % від розміру річного доходу заявника.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 826,95 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Зменшити розмір судового збору, визначивши його у сумі 2 826,95 грн.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 28 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Третя Дніпровська державна нотаріальна контора про визнання договору довічного утримання нікчемним, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, про визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 07 вересня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко